Провадження № 2 / 108 / 735 / 12

Справа № 108 / 1644 / 12

РІШЕННЯ

іменем України

«28»квітня 2012 р. Керченський міський суд Автономної республіки Крим

у складі: судді - Белоусова Е.Ф.

при секретарі -Зінгерман К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Керчі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»у особі Кримської республіканської дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 й ОСОБА_5 про виселення з предмету іпотеки

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його, тим, що 27.04.2007 р. з відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на суму 20750 дол. США, однак через систематичні порушення його умов, за рішенням Керченського суду від 02.03.2010 р. з нього була стягнена заборгованість за кредитом у сумі 22587,45 дол. США зі зверненням стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, але у ході примусового виконання даного рішення з'ясувалося, що крім самого ОСОБА_1 у спірній квартирі виявилися зареєстрованими та проживаючими родина ОСОБА_2 у кількості 4-х осіб. На пропозицію банку про добровільне звільнення спірного житла від 02.12.2011 р. відповідачі не відреагували, тому просить виселити їх у примусовому порядку.

Представник відповідачів позов не визнав, пояснивши, що відповідачі не одержували повідомлення банку про добровільне звільнення квартири, як це передбачене законом про іпотеку, крім того, данім позовом порушуються інтереси неповнолітніх дітей, що мешкають у даній квартирі, тому у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Представник органа опіки позов також не визнала, пояснивши, що орган опіки не давав згоди на продаж спірної квартири ОСОБА_1 й на передачу її в іпотеку, оскільки це суперечить інтересам малолітніх дітей, а, тому також просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони й дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючім задоволенню в повному обсязі по наступних підставах.

Із сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що дійсно за рішенням суду від 02.03.2010 року, що набуло законної сили -15.03.2010 г. (а.с. 5) з ОСОБА_1 на користь позивача була стягнена заборгованість за кредитним договором у розмірі 180726,70 грн. зі зверненням стягнення на приналежну йому на праві приватної власності за договором купівлі-продажу від 27.04.2007 р. квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 60), що був предметом договору іпотеки від 11.05.2007 г. (а.с. 6-8). У ході проведення виконавчих дій по зазначеному рішенню у листопаді 2011 р. (а.с. 61) з'ясувалося, що в зазначеній квартирі за договором оренди зареєстровані орендар ОСОБА_2 з дітьми: ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, двоє з яких є неповнолітніми (а.с. 9), хоча на момент купівлі - продажу квартири й передачі її в іпотеку й ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були зареєстровані по АДРЕСА_2 (а.с. 6-8, 60), і, як стверджує представник банку, дозволу на передачу спірної квартирі у оренду банк нікому не давав. З пояснень представника відповідачів договору оренди не має ні в КП «Жілавтосервіс»ні у його довірителів. Пропозиції банку на ім'я відповідачів про добровільне звільнення квартирі від 02.12.2011 г. (а.с. 10-12) були повернуті поштою з помітками про невручення через відсутність адресатів по зазначених адресах і закінчення строків зберігання кореспонденції (а.с. 14-17).

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення усіх проживаючих у ньому осіб, а, у випадку якщо громадяни не звільняють приміщення у встановлений строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Доводи представника органа опіки не можуть бути покладені в основу рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з тим, що зі змісту ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства»вбачається, що дозвіл органу опіки на укладання договору купівлі-продажу або іпотеки житла необхідно одержувати лише у випадку, коли неповнолітньому належить право власності на зазначене майно, однак таких відомостей по даній справі не має. Інших доказів порушення прав неповнолітніх суду також не надано, оскільки протягом двох років з моменту ухвалення рішення про звернення стягнення на спірну квартиру ні батьки, ні орган опіки, ні прокурор до суду зі скаргами на це рішення, або про визнання недійсними вищевказаних угод з нерухомістю не зверталися.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 57-60, 79-80, 88, 131, 158, 179, 212-215 ЦПК і ч.3 ст. 109 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»у особі Кримської республіканської дирекції задовольнити: - виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми: - ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_4 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

Стягнути з ОСОБА_1 й ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»у особі Кримської республіканської дирекції судові витрати у розмірі по 53 (п'ятдесят три) грн. 65 коп. з кожного.

Рішення набуває законної сили по закінченню строку на його оскарження, якщо апеляція не подавалася. У випадку подачі апеляції, рішення, якщо воно не скасоване, набуває чинності з моменту розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК через Керченський суд, шляхом подачі апеляції протягом 10 днів з моменту його оголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутніми при його оголошенні, у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя : / Белоусов Е.Ф./

Рішення виготовлено у повному обсязі -25.06.2012 року

Суддя : / Белоусов Е.Ф