Справа № 22ц-1044/2008                                        Головуючий у 1інст. - Косач І.А.

                                                                                   Доповідач - Литвиненко І.В.

     У Х В А Л А                      

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця” на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 квітня 2008 року по справі за позовом  ОСОБА_1 до  Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця” про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі  Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця” просить скасувати  рішення суду через порушення визначені ст.309 ч.1 ЦПК України  і відмовити у позові.

Рішенням суду  ОСОБА_1. поновлений на посаді провідника пасажирського поїзду Державного територіального галузевого об'єднання  „Південно-західна залізниця”, стягнуто 500 грн на відшкодування моральної шкоди, 618 грн витрат на правову допомогу та стягнуті на користь держави  судовий збір і витрати на ІТЗ.

Доводи апеляційної скарги зводять до того, що суд, в порушення вимог закону, не притягнув до участі в якості третьої особи керівника, який звільнив позивача, не зупинив провадження по справі і не запитав згоду профкому на звільнення позивача, не застосував в мотивувальній частині рішення Декрет КМ України „Про державне мито”.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1. працював у відповідача  провідником пасажирських вагонів за контрактом з 29.09.2004 року.

Наказом  № 161/ос від 22.01.2008 року був звільнений за ст.36 п.8 КЗпП України за порушення умов контракту, зокрема п.17-а „встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів”.

Позивач заперечував факт безквиткового перевезення пасажирів 29.12.2007 року, який був зафіксований актом  № 03-к-ЦІК від 29.12.2007 р. працівниками інспекції при перевірці вагону, декілька разів це питання обговорювалось на оперативних нарадах у начальника ВЧ-1, але 09.01.2008 року позивач був попереджений про дострокове розірвання контракту.

З 10.01.2008 року по 05.02.2008 року  позивач перебував на лікарняному, але незважаючи на це, в порушення вимог ст.40 ч.3 КЗпП України, відповідач наказом від 22.01.2008 року розірвав контракт з позивачем.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення моральної шкоди у розмірі з врахуванням негативних наслідків такого  звільнення.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції вимог про притягнення в якості третьої особи керівника, який допустив звільнення, витребування згоди профкому та необхідності посилань на Декрет КМ України „Про державне мито” не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Що стосується посилань апелянта на те, що суд до кінця не перевірив достовірність акту, яким було виявлене перевезення безквиткових пасажирів, не допитав свідків з цього приводу, то  відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, обов'язок доказування лежить на стороні, яка заперечує дані обставини, а Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця”  не довело в судовому засіданні  достовірність акту.   

         За таких обставин, апеляційний суд погоджується  з висновком суду першої інстанції, який  відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу   Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця” відхилити.

Рішення Новозаводського   районного  суду м. Чернігова  від 18 квітня 2008                       року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

  Головуючий:                                       Судді :