Справа № 22-2456 / 2007 р.                                    Головуючий у 1 інстанції: Марченко Н.В.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2007 року                                                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Бєлки В.Ю.

суддів :                Боєвої В.В., Глазкової О.Г.,

при секретарі: Степановій Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Запорізьке спеціалізоване управління - 1" Відкритого акціонерного товариства „Дніпродомнаремонт" (надалі „ДП ЗСУ-1" ) на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2007 року по справі за позовом ДП ЗСУ-1 ВАТ "Дніпродомнаремонт" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2007 року ЗСУ ВАТ "Дніпродомнаремонт" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

В позові зазначалось, що відповідачі по справі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. проживають в кімнатах №11, 12 гуртожитку АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі ДП "Запорізьке СУ-1 "ВАТ "Дніпродомнаремонт".

29.09.2006 року у результаті проведеної перевірки дотримання правил паспортної системи при заселенні громадян для проживання в гуртожитку поАДРЕСА_1, яке нараховує 30 житлових кімнат, встановлено факт самовільного заселення ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. до кімнат №11, 12 - без дозволу підприємства, про що складено відповідний акт від 29.09.2006 року.

Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просив суд виселити ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. з кімнат №11 та №12 гуртожитку АДРЕСА_1, без надання їм іншого жилого приміщення.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2007 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП "Запорізьке спеціалізоване управління - 1" зазначає, що постановлене рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалите нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

2

Статтею 308 ЦК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до принципу змагальності сторін, визначеному статтею 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачі самовільно заселилися в кімнати № 11, 12 гуртожитку АДРЕСА_1, тому просив відповідно до ст. 116 ЖК України виселити відповідачів з даного гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

Проте стаття 116 ЖК України не врегульовує правовідносини, які мають місце в даному спорі, дані правовідносини повинні бути врегульовані положеннями статті 132 ЖК України, на яку позивач взагалі не посилався.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, вірно виходив з того, що підстави для виселення з гуртожитку відповідачів, передбачені нормами ЖК України відсутні.

ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3до гуртожитку вселилися не самовільно, а на підставі ордеру, згідно з яким і були зареєстровані у даному гуртожитку - в кімнаті № 10. Згодом у гуртожитку певна кількість громадян з відома коменданта гуртожитку помінялися кімнатами. Теперішнього часу нумерація жилих кімнат підлягає відновленню (п. 6 рекомендації акту перевірки ОГИРФЛ Заводського РО ЗГУ У МВД України в Запорізькій області від 29.09.06 р. (а. с 4), проте це не є доказом щодо обґрунтованості позову.

Крім того, на а. с. 5 є лист позивача на ім*я начальника Регіонального фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, з якого видно, що цей гуртожиток разом з іншими об*єктами нерухомості, що вказані в додатку до цього листа (а. с. 6-7) не ввійшли до статутного фонду ВАТ „Днепродомнаремонт", а лише знаходяться на балансі позивача, що підтверджує безпідставність позовних вимог ДП "Запорізьке СУ-1 "ВАТ "Дніпро домнаремонт".

В ході розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що постановою

господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2007 року (справа № А8/115-07)

задоволено адміністративний позов регіонального відділення Фонду державного майна

України     по     Дніпропетровській     області     до    Запорізької     міської    ради,     ВАТ „Дніпродомнаремонт", ДП "Запорізьке СУ-Г'ВАТ "Дніпродомнаремонт".

Зобов*язано ДП "Запорізьке СУ-Г'ВАТ "Дніпродомнаремонт" передати до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради наступні об*єкти державного житлового фонду, розташовані у м. Зпроріжжі: гуртожиток № 1 по вул.. Воз*єднання, 34, гуртожиток №АДРЕСА_1 та гуртожиток № 3 по вул.. Вроцлавська, 28, а також багатоквартирні будинки по вул.. Верхня, 11, Верхня, 11-А, Верхня, 11-6, по вул.. Фундаментальна, 9 та по вул. Орджонікідзе, 6, а також інженерну структуру, що їх обслуговують.

Зобов*язано Запорізьку міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя вищевказані об*єкти державного житлового фонду.

З огляду на вищезазначені обставини неможливо вважати, що ДП "Запорізьке СУ-1" ВАТ "Дніпродомнаремонт"є належним позивачем, тому висновок суду першої інстанції, про відмову в задоволенні позовних вимог ДП "Запорізьке СУ-Г'ВАТ "Дніпродомнаремонт" є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом норм матеріального права є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а в апеляційній скарзі

3

взагалі відсутні передбачені ст. 309 ЦПК України підстави    для скасування   рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

За таких обставин   судова колегія вважає, що   по справі постановлено   законне і обгрунтоване рішення, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДП "Запорізьке СУ-1 "ВАТ "Дніпродомнаремонт" відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2007 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.