Справа № 22ц-881/07 Головуючий у І інстанції Кузьмінець О.М.
Категорія: 40 Доповідач: Мудренко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2007 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Сівчука Є.І.
суддів - Подолкжа В.А., Мудренко Л.І.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача Хлопук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до спільного підприємства об'єднання громадського харчування Старовижівської райспоживспілки про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і недорахованої заробітної плати за 2000-2007 роки за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Старовижівського районного суду від 7 серпня 2007 року,
встановила:
17 травня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до спільного підприємства об'єднання громадського харчування Старовижівської райспоживспілки (далі СП ОГХ РСС) про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та недорахованої заробітної плати.
Вимоги обґрунтовувала тим, що з 1 січня 1967 року працювала у відповідача на посаді буфетниці. Згідно наказу від 31.01.2007 року була звільнена з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства. Звільнення вважала незаконним, а тому зверталась у прокуратуру району з відповідною скаргою.
Крім того, вважала, що їй неправильно нараховувалась заробітна плата на протязі 2000 року, в зв'язку з чим недоотримала 414 грн. а також не нарахована зарплата за травень-серпень 2001 року та червень-грудень 2003 року в сумі 500 грн., нею втрачено 880 грн. заробітної плати внаслідок вимушеного прогулу. Просила поновити її на попередній роботі та стягнути заробіток за час вимушеного прогулу та недораховану заробітну плату.
В процесі розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати і просила стягнути з відповідача в її користь 3905 грн. 96 коп.
Рішенням Старовижівського районного суду від 7 серпня 2007 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з спільного підприємства об'єднання громадського харчування Старовижівської райспоживспілки в користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату в сумі 744 (сімсот сорок чотири) грн. 68 коп. та судовий збір в розмірі 51 грн. в доход держави, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на рахунок бюджету Старовижівського району. В решті позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 130 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , покликаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , яка апеляційну скаргу підтримала з наведених у ній підстав, представника відповідача Хлопук в.І., яка апеляційну скаргу заперечила, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що в березні 2006 року прийнято рішення про ліквідацію СП ОГХ Старовижівської райспоживспілки, в зв'язку з чим була створена ліквідаційна комісія, всі працівники, в тому числі і позивач, були звільнені з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства, що стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме постановою зборів ради засновників від 16.03.2006 року, наказами від 28.08.2006 р № 41, від 31.01.2007 р №1, від 30.11.2006 року №54, актом від 30.11.2006 р (а.с. 3, 63, 65, 69, 71). Зазначеними доказами спростовуються доводи позивача, що ліквідації підприємства не було.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що звільнення позивача проведено з дотриманням норм чинного законодавства про працю.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення її на роботі.
З наданих суду доказів встановлено, що позивачу частково недораховано заробітну плату у 2000 p., 2005 p., 2006 р. та при звільненні з роботи вихідна допомога і компенсація за невикористану відпустку, всього на загальну суму 744 грн. 68 коп., які підлягали стягненню з відповідача в користь позивача, а тому суд підставно задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення постановлене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Старовижівського районного суду від 7 серпня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.