КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2012 № 5011-16/2163-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дзюбка П.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Доманської М.Л.

за участю секретаря: Волошиній З.В.

за участю представників сторін:

від позивача: представник - ОСОБА_2 ( за довіреністю)

від відповідача: представник - ОСОБА_3 ( за довіреністю).

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2012р.

у справі № 5011-16/2163-2012 (суддя: Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант»

до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про стягнення 25 044,64 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 р. по справі № 5011-16/2163-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 19 814,66 грн. основного боргу , 2556,09 грн. - пені, 951,10 грн. - інфляційні втрати, 672,61 грн. - річних, 1542,00 грн. - судовий збір.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ «Страхова компанія «Нова» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 5011-16/2163-2012 від 12.04.2012 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ВАТ «Страхова компанія «Нова» та призначено розгляд справи № 5011-16/2163-2012 на 05.06.2012 р., у складі колегії суддів, головуючий суддя Дзюбко П.О., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Розпорядженням секретаря судової палати від 05.06.2012р. № 01-22/3/1 змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Разіна Т.І.

05.06.2012р. у судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином. Розгляд справи відкладено на 26.06.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати від 26.06.2012р. № 01-22/3/1 змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Доманська М.Л.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2005 року між позивачем (перестрахувальник за договором) та відповідачем (перестраховик) був укладений договір № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засадах ексцеденту сум, предметом якого є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування перестраховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умовах "Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06" та Змін та доповнень до Правил страхування (додаток 5 до цього Договору).

Згідно п.2.14 договору, відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію цього договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника.

Відповідно до п.3.2.2 договору, перестрахувальник зобов'язаний один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати перестраховику рахунок-бордеро премій та рахунок-бордеро збитків. Один раз в квартал, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати перестраховику бордеро заявлених, але не сплачених збитків. Під звітним кварталом розуміємо календарні квартали 2006 року. Рахунки-бордеро та бордеро заявлених, але не сплачених збитків оформляються та надаються перестраховику в письмовому вигляді в двох примірниках.

Пунктом 3.2.4 договору передбачено зобов'язання перестрахувальника протягом 5-ти робочих днів, з дати отримання від перестраховика підписаного примірника рахунку-бордеро премій, сплатити перестраховику премію за цим рахунком-бордеро.

За рахунком бордеро премій № 06-03/08 до договору № 91-017/06-03 від 27.12.2005 року за серпень 2006 року відповідач отримав в перестрахування від позивача по договору № 06/27-149-01074 від 18.08.2006 року автомобіль "Subaru Іmpreza", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Платіжними дорученнями № 875 від 03.10.2006р. на суму 60968,10 грн., №876 від 09.10.2006р. на суму 60968,10 грн., № 853 від 02.10.2006р. на суму 60968,09 грн. позивач сплатив страхові премії по рахунку бордеро премій № 06-03/08 до договору № 91-017/06-03 за серпень 2006 року, всього у розмірі 182 904,29 грн.

21 липня 2007 року сталась ДТП, в результаті якої автомобіль "Subaru Іmpreza", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

30.07.2007р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення № 2258 про настання страхової події за договором № 06/27-14901074 від 18.08.2006р., а саме: пошкодження в результаті ДТП 21.07.2007р автомобіля "Subaru Іmpreza", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який перестрахований згідно до договору №91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засадах ексценденту сум від 27.12.05р.

Відповідно до п.4.2 договору, відшкодування перестраховиком своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється шляхом оплати складеного перестрахувальником рахунку-бордеро збитків (за умови надання перестрахувальником документів, передбачених в п.3.2.3 договору), в який включаються всі збитки, що були врегульовані перестрахувальником за звітний період (місяць) і в яких перестраховик, згідно умов цього договору, зобов'язаний прийняти участь.

Згідно п.3.4.4 договору, у випадку, якщо страховий випадок розглядається окремо відповідно до п.4.3 договору, перестраховик зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування сплатити свою частку у сумі страхового відшкодування.

У зв'язку з настанням страхової події по договору № 06/27-149-01074 позивачем було повідомлено відповідача про вказану подію, розраховане та виплачене страхове відшкодування страхувальникам, а також надано відповідачу (перестраховику) у встановлений договором № 91-017/06-03 термін відповідний пакет документів для виплати частки відповідача в страховому відшкодуванні.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами був підписаний перелік збитків, які заявлені, але не сплачені станом на 01 жовтня 2007р. до договору № 91-017/06-03 від 27.12.2005р. облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засадах ексцеденту сум. Пунктом 113 відповідного переліку визначено прогнозовану суму відповідальності перестраховика по страховому випадку -ДТП 21.07.2007р., в результаті якого відбулось пошкодження автомобіля "Subaru Іmpreza", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

06.12.2010р. позивач листом № 09/3262 звернувся до відповідача з проханням здійснити виплату страхового відшкодування по страховому випадку щодо пошкодження автомобіля "Subaru Іmpreza", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахованого у ТДВ "Альфа-Гарант" згідно договору страхування № 06/27-149-01074 від 18.08.06р. та перестрахованого у ВАТ "СК"Нова" згідно п.190 рахунку бордеро премій за серпень 2006 року у розмірі 19 814,66 грн. У листі є посилання на додатки: розрахунок частки перестраховика у сумі страхового відшкодування та документи, що регламентують страховий випадок, по автомобілю, що перестрахований згідно з пунктом 190 рахунку бордеро премій за серпень 2006 року на 70 аркушах.

Колегія суддів вважає, що відповідач свій обов'язок щодо виплати своєї частки страхового відшкодування у сумі 19 814,66 грн. не виконав.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону України "Про страхування", перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати відповідачем суми 19 814,66 грн., у тому числі у встановлені договором строки, суду не надано.

В апеляційній скарзі скаржник вказує на ненадання позивачем доказів сплати страхових премій по виставлених рахунках-бордеро збитків, оскільки рахунок-бордеро збитків, підписаний сторонами, не є доказом сплати премій по цих збитках.. Необхідного пакету документів для виплати своєї частки страхового відшкодування відповідач не отримав, тому відповідно до п.3.3.6.5 договору має право відмовити у відповідній виплаті. Також відповідач заявляє про застосування строку позовної давності щодо сплати частки страхового відшкодування по рахунках-бордеро збитків за 2007 рік відповідно до ст. 257 ЦК України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника, оскільки 97 859,84 грн. страхового відшкодування (страховий акт №СТ/07/1963/1 від 19.11.2010р.) було виплачено страхувальнику позивача 19.11.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 3142 від 19.11.2010р. Стосовно позовної давності, колегія суддів зазначає, що позивач звернувся з позовом до суду 21.02.2012р., що підтверджується штемпелем поштового відправлення, тобто в межах трирічного строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.

Отримання відповідачем листа №09/3263 від 06.12.2010р., а отже і розрахунку страхового відшкодування та відповідного пакету документів підтверджується підписом представника відповідача в повідомленні про вручення поштового відправлення від 13.12.2010р. та штемпелем поштового відділення від 14.12.2010р.

Страхові премії у сумі 182904,29 грн. по рахунку бордеро премій № 06-03/08 до договору № 91-017/06-03 за серпень 2006 року були сплачені позивачем у жовтні 2006р., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 951,10 грн. інфляційних втрат, 672,61 грн. річних за період з 29.12.2010р. по 14.02.2012р. прострочення виконання зобов'язання, правильність нарахування яких перевірена судом.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цих договором розрахунків у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж. Розмір пені не може перевищувати 50% від суми несплаченого або невчасно сплаченого платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, претензією за № 03/700 від 31.03.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою у 5-ти денний термін з дня її отримання, сплатити свою частку страхового відшкодування по договору № 91-017/06-03 за страховим випадком по договору страхування № 06/27-149-01074 та неустойку, нараховану за п.11.3 договору. Вказана вимога залишена відповідачем без реагування.

Колегія суддів вважає, що нарахована позивачем пеня у сумі 19814,66 грн. за період з 29.12.2010р. по 29.06.2011р. правомірно була задоволена судом першої інстанції частково у сумі 2556,09 грн. за період з 21.02.2011р. по 29.06.2011р., виходячи з наступного.

Згідно ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач звернувся до суду першої інстанції із вимогою про стягнення пені 21 лютого 2012 року, що підтверджується штемпелем почтового відділення, тобто із пропуском позовної давності для стягнення неустойки у відповідності до вимог ст. 257 ЦК України за період з 29.12.2010р. по 21.02.2011р., тому в цій частині пені правомірно було відмовлено за пропуском строку позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення пені за період за період з 29.12.2010р. по 29.06.2011р. правомірно було задоволена частково у сумі 2556,09 грн. за період з 21.02.2011р. по 29.06.2011р.

Свого контррозрахунку суми позову відповідач не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 19 814, 66 грн. основного боргу, 2556,09 грн. пені, 951,10 грн. інфляційних втрат, 672,61 грн. річних. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року у справі № 5011-16/2163-2012, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року у справі № 5011-16/2163-2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року у справі № 5011-16/2163-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-16/2163-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Дзюбко П.О.

Судді Сотніков С.В.

Доманська М.Л.