ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1449/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І..,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція (далі Ковельська ОДПІ, позивач) звернулася в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 2083,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрована суб'єктом господарювання, взята на облік як платник податків та зобов'язана сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених податковим законодавством. Станом на 11 квітня 2012 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по сплаті заборгованості по орендній платі за землю з фізичних осіб у сумі 2083,11 грн., у тому числі 493,81 грн. штрафної санкції та 161,71 грн. пені. Згідно статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III (далі - ЗУ №2181-III) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу була надіслана перша та друга податкові вимоги №1/2 від 13 січня 2010 року та №2/581 від 19 липня 2010 року, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до підпункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи. Позивач просить стягнути з підприємця ОСОБА_2 суму податкового боргу у розмірі 2083,11 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав до суду письмове клопотання від 30 травня 2012 року № 3099/10/10-015 про розгляд справи за відсутності представника Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.27).

Відповідач в судове засідання не прибула, пояснення на позовну заяву не подала, свого представника не направила та не повідомила суд про причини неявки, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за її місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30), причини неприбуття до суду не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не заявила.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поштове відправлення з повісткою, надіслане відповідачу рекомендованим порядком за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не вручене відповідачу з незалежних від суду причин (за закінченням терміну зберігання), а тому вважається, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.30).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрована Ковельською міською радою 04 січня 2001 року.

Згідно довідки від 18 вересня 2007 року № 688 підприємець ОСОБА_2 взята на податковий облік в Ковельській ОДПІ 04 січня 2001 року (а.с.8).

Станом на 11 квітня 2012 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 2083,11 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по податках і платежах до бюджетів (а.с.14) та обліковою карткою (а.с.15-16), наданих Ковельською ОДПІ.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 являється платником орендної плати за землю із фізичних осіб, що підтверджується поданими відповідачем податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с.10-13), згідно яких підприємцем щомісячно проводиться нарахування по орендній платі за землю.

Так, згідно витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди від 05 листопада 2007 року за № 040708000189 надано в оренду земельну ділянку для обслуговування приміщення магазину площею 151 кв. м. Згідно з додаткової угоди від 19 жовтня 2011 року до договору оренди землі від 29 жовтня 2007 року, орендодавцем виступає Ковельська міська рада, а орендарем підприємець ОСОБА_2 (а.с.9).

Відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення податкового боргу, а саме статті 114 розділу 6 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року зі змінами і доповненнями, платник податків щороку на 01 січня до 01 лютого поточного року зобов'язаний був самостійно обчислити суму земельного податку та орендної плати та подати відповідному податковому органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Відповідно до статті 17 розділу 6 вищезазначеного Закону України податкове зобов'язання по земельному податку та орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, внаслідок порушення вищезазначених норм законодавства станом на 11 квітня 2012 року за відповідачем рахується заборгваність по платі за землю 1427,79 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.14) та даними облікової картки платника податку (а.с.15-16).

Також матеріалами справи підтверджується, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою підприємця ОСОБА_2 по питанню своєчасності сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю за період з 30 грудня 2009 року до 29 липня 2010 року, за результатами якої було складено акт від 06.12.2011 року №171/17-2320716245 (а.с.17), було встановлено порушення частини першої статті 17 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» із змінами та доповненнями та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, а саме платником було допущено несвоєчасну сплату до бюджету узгодженого податкового зобов'язання по оренді платі за землю.

За результатами проведеної перевірки, на підставі сформованого акту щодо ОСОБА_2 Луцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2011 року №0026411700, №0026421700, №0026431700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, якими застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 493 грн.81 коп. (а.с.18-19), які відповідачем не оскаржувались. Податкові повідомлення-рішення були вручені платнику податків шляхом надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не передані відповідачу через закінчення терміну зберігання (а.с.21), тому податковим органом було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення (а.с.20).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцем знаходження посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини не вручення.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що до складу суми податкового боргу щодо ОСОБА_2 також входить пеня в розмірі 161,71 грн. Так, згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року по справі № 2а/0370/2275/11 задоволено адміністративний позов Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 1276,80 грн. На виконання останньої суд видав виконавчий лист 08.12.2011 року № 4041/2011 від, який Ковельською МДПІ направлено до виконання у відділ державної виконавчої служби Ковельського міського управління юстиції. Постановою про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2012 року ВП№30487335 податковий орган було повідомлено про виконання стягнення в повному обсязі (а.с.23).

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу платник податків повинен сплатити податкове зобов'язання до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

За правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених строків погашення узгоджених податкових зобов'язань на суму податкового нараховується пеня.

Тому, з врахуванням зазначених норм на суму погашеного податкового боргу в розмірі 1276,80 грн. підприємцю ОСОБА_2 було нараховано пеню в розмірі 161,71 грн., що підтверджується обліковою карткою по орендній платі за землю платника податку (а.с.15-16).

Оскільки, узгоджені суми податкового зобов'язання (орендної плати за землю) відповідачем не сплачені, позивачем Ковельською ОДПІ вживались заходи з метою погашення податкового боргу, а саме відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 13 січня 2010 року №1/2 та другу податкову вимогу від 19 липня 2010 року № 2/581 (а. с.22), в подальшому 07 вересня 2010 року прийняте рішення № 31/24-032/1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с.22 зворот). Вказані заходи не спричинили погашення відповідачем податкового боргу, загальний розмір якого станом на 11 квітня 2012 року складає 2083,11 грн.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на сум такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи.

За правилами статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг (заборгованість) перед бюджетами та державними цільовими фондами по сплаті заборгованості по орендній платі за землю з фізичних осіб у сумі 2083,11 грн., який підтверджується наданими доказами (розрахунок боргу, облікова картка), тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід місцевого бюджету України податковий борг в сумі 2 083,11 грн. (дві тисячі вісімдесят три гривні одинадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович