УКРАЇНА
________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11-665 2007р. Головуючий у 1-й інстанції
Герасименко В.М. Доповідач- Денисенко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня місяця „4" дня Колегія суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді- Кожевнікова О.В.
суддів- Голубенко Н.В., Денисенко Л.М. з участю прокурора - Кашициної О.Є. потерпілого - ОСОБА_2.3асудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від „17" квітня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Полтави, українець, громадянин України, одружений, маючий на утриманні 2-х неповнолітніх дітей 1994 та 2001 року народження, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, зареєстрований АДРЕСА_2, раніше не судимий,
засуджений за ст. 122ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Згідно ст. 76 п.2, 3 КК України на нього покладено обов"язки.
2
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1500 грн., цивільний позов потерпілого в частині стягнення завданої матеріальної шкоди залишений без розгляду.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 26 липня 2006 року близько 23 год., перебуваючи на вул. Кучеренка, поблизу буд. №19 в с. Н.Млини Полтавського району, на грунті неприязнених відносин, навмисно наніс удар кулаком в праву частину щелепи потерпілому ОСОБА_2., від чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_1, не зупиняючись на досягнутому, наніс потерпілому ще два удара ногою по правому боку тулуба. В результаті умисних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи без зміщення, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2464 від 6.09.2006 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров"я.
В апеляціях засуджений ОСОБА_1 та в його інтересах адвокат ОСОБА_3 просять вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок.
В апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить збільшити моральну шкоду до 25.000 грн.
Судова колегія, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який просив скасувати вирок суду, а його виправдати, потерпілого ОСОБА_2., який просив вирок суду змінити та стягти на його користь 25.000 грн. моральної шкоди, а в іншій частині вирок суду залишити без змін, думку прокурора Кашициної О.Є. про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій не знайшла підстав для їх задоволення.
Винність засудженого ОСОБА_1 доведена матеріалами справи в їх сукупності:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2. про те, що ввечері 26.07.2006 року він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стояли, розмовляючи, на проїжджій частині дороги, на відстані 3-5 метрів на подвір"ї ОСОБА_1. При цьому потерпілий ОСОБА_2 стояв спиною до подвір"я та тримав в руках пневматичну гвинтівку, яку мав на меті в той вечір віднести власнику- своєму знайомому. Приблизно через 20 хв. на вулицю несподівано вискочив ОСОБА_1, який, нічого не пояснюючи, вдарив потерпілого один раз кулаком по щелепі з правої сторони, після чого він впав на землю, тримаючи при цьому в руках пневматичну гвинтівку. ОСОБА_1 почав виривати її з рук та наніс ще два удари ногою по тулубу ОСОБА_2, після чого остаточно відібрав гвинтівку.
При цьому потерпілий зазначив, що свідками цих подій були лише ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Також зауважив, що ніякого будівельного сміття поблизу господарства ОСОБА_1 на той момент не було,
з
· аналогічними показаннями свідка ОСОБА_6,
· висновком судово-медичної експертизи №2464 від 31.08.2006 року, згідно якого ОСОБА_2 спричинене тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи справа та перелому тіла справа через лунку 3 зубу на нижній щелепі справа без зміщення, яке кваліфікується як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров"я. Дане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, ударна дія травмуючої сили, удар в нижню щелепу справа та від однократної дії травмуючого фактору з силою, достатньою для утворення вищевказаного тілесного ушкодження. При цьому вказане тілесне ушкодження могло утворитись в строк та за обставин, на які посилається потерпілий- ОСОБА_2. Дане тілесне ушкодження не характерне для утворення при падінні на площину/а.с. 44-45/,
- протоколом зводин віч-на-віч між потерпілим ОСОБА_2 та
підозрюваним ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_2. повністю підтвердив
дані ним раніше показання щодо обставин та механізму спричинення йому
тілесного ушкодження ОСОБА_1 /а.с. 58/,
- данними протоколу відтворення обстановки та обставин події
злочину за участю свідка ОСОБА_6, в ході якого останній вказав на
обставини, при яких ОСОБА_1 спричинив тілесне ушкодження ОСОБА_2 /а.с. 76-80/,
- данними додаткового висновку судово-медичної експертизи №3089
від 2.11.2006 року, згідно якого показання свідка ОСОБА_6, дані ним
28.10.2006 року в ході відтворення обстановки та обставин події, не
протирічать об"єктивним судово-медичним даним експертизи ОСОБА_2.
/а.с. 92-93/.
Судом обгрунтовано не взяті до уваги показання засудженого, його дружини, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки під час досудового та судового слідства вони неодноразово змінювали свої показання, доповнювали їх новими фактами, про які під час досудового слідства не зазначали.
Зокрема, засуджений ОСОБА_1 неодноразово змінював свої показання стосовно обставин вчинення злочину, так, в ході досудового слідства спочатку пояснював, що коли він відбирав у ОСОБА_2, який стояв, гвинтівку, останній після чергового сильного ривка впав на бік. Факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому категорично заперечив. Згодом він пояснив, що ОСОБА_2. сидів на правій нозі, при цьому про факт падіння потерпілого він не зазначав. Будучи ж допитаним в якості підозрюваного, ОСОБА_1 повідомив, що в той вечір ОСОБА_2. падав обличчям до землі. При цьому не виключав факту ненавмисного спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Аналогічні показання під час досудового слідства дали свідки ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та лише в судовому засіданні всі вищевказані особи повідомили, що 26.07.2006 року потерпілий падав обличчям на будівельне сміття, яке,
начебто, розташоване біля паркану засудженого. Щодо наявності розбіжностей в своїх показаннях вказані особи в судовому засіданні пояснили тим, що після допитів слідчим лише підписували протоколи допитів, не ознайомившись при цьому з їх змістом.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, свідок ОСОБА_9 доповнення до протоколу допиту свідка від 4.11.2006 року записувала власноручно.
Із фототаблиці до протоколу огляду паркану ОСОБА_1. від 18.08.2006 року, що будь-яке сміття, тим паче уламки цегли та шлакоблоку, про наявність яких зазначав засуджений - відсутні.
Потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 категорично заперечили в залі суду наявність будь-якого сміття біля подвір"я ОСОБА_1. в день вчинення злочину.
Дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковані судом за ст. 122 ч.1 КК України, як нанесення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто, ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я.
Міра покарання обрана йому з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, данним про особу, обставинам, пом"якшуючим відповідальність.
Не підлягає до задоволення і апеляція потерпілого ОСОБА_2 про збільшення суми завданих йому моральних збитків, оскільки судом в достатній мірі враховані характер та обсяг перенесених ним фізичних та моральних страждань, їх тривалість, стан здоров"я потерпілого в подальшому та інше.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2- залишити без задоволення, а вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2007 року стосовно ОСОБА_1- без змін.