АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/8828/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Гайдук С.В.
Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Росік Т.В., Борисової О.В.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 08 серпня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про розірвання кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин,-
В С Т А Н О В И Л А :
В лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк», Банк). В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09 червня 2008 року між ним та ПАТ «Сведбанк» укладено кредитний договір № 2632/0608/45-007 (далі - Договір). Згідно умов Договору, Банк надав кредит у сумі 120 000 доларів США для придбання житлової нерухомості, а ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання, визначені кредитним договором.
Посилаючись на істотну зміну обставин, а саме значне зростання курсу долара США до гривні та настання фінансово-економічної кризи в країні, просив розірвати кредитний договір № 2632/0608/45-007 від 09.06.2008, укладений між ним та ПАТ «Сведбанк» та здійснити двосторонню реституцію.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В апеляційні скарзі представник апелянта посилалась на те, що рішення суду є необґрунтованим, оскільки було прийнято на основі недоведених обставин, які суд вважав встановленими. Зазначила, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме при ухваленні рішення суд першої інстанції не прийняв до уваги та не дослідив надані позивачем докази. Крім цього, зазначила про те, що ОСОБА_4 не міг знати про істотну зміну обставин, оскільки не міг передбачити значне падіння національної валюти - гривні, а також економічно-фінансової кризи в країні.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.
Представник ПАТ «Сведбанк» в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», 09.06.2008 укладено кредитний договір № 2632/0608/45-007 про надання кредиту в розмірі 120 000,00 доларів США на строк до 09.06.2038. На виконання умов договору, Банк надав, а позивач отримав кредитні кошти в сумі 120 000,00 доларів США.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для розірвання кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин, зазначених позивачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права та зазначає про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилася настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Так, згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
· в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
· зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
· виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
· із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована особа.
Тобто закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції врахував ту обставину, що в даному випадку існує наявність підстав, передбачених п. 2 та п. 3 ч. 2 ст. 652 ЦК України, однак позивачем не доведено наявність п. 1 ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме, що на момент укладення договору позивач, зважаючи на визначену в кредитному договорі дату остаточного повернення кредиту - 09.06.2038, виходив з того, що відповідна зміна обставин не настане. Згідно положень, передбачених статтями 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не доведено наявність обов'язкової умови розірвання договору, визначеної в п. 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме того, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована особа, тобто позивач; з'ясовано виконання Банком обов'язку щодо попередження споживача при наданні кредиту в іноземній валюті, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач
Колегія суддів вважає такі висновки суду обґрунтованими, оскільки вони відповідають обставинам справи та встановленим їм правовідносинам.
Крім того, саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті, про що й зазначає в рішенні суд першої інстанції.
Таким чином, доводи апелянта про те, що він не міг знати про істотну зміну обставин, а саме зміну курсу долару США до гривні та настання фінансово-економічної кризи в країні, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вказані доводи не знайшли свого підтвердження.
Також доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не прийнято доказу, а саме пояснювальної записки до таблиць, в яких наведено, що істотна зміна обставин не настане, оскільки протягом декількох років курс долара США не змінювався, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції встановлено ту обставину, що у період 90-х років неодноразово відбувалися коливання курсу долара США до національної валюти України - гривні, що суд визнав загальновідомою обставиною.
Інші доводи апеляційної скарги законності рішення суду першої інстанції не спростовують. Правові підстави для відмови в задоволенні позову, про що просить відповідач, відсутні.
Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 08 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/8828/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Гайдук С.В.
Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( вступна та резолютивна частина )
29 травня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Росік Т.В., Борисової О.В.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 08 серпня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про розірвання кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин,-
В С Т А Н О В И Л А :
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києві від 08 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий :
Судді: