АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц-2690/9087/12
Головуючий у 1 інстанції: Лісовська О.В.
Доповідач: Махлай Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.
при секретарі: Хилюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
у січні 2010 року ПАТ «Банк «Демарк» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідачів солідарно 10 000 доларів США заборгованості за кредитом, 1 601, 55 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1 279,16 грн. пені за несвоєчасно сплачені відсотки та 10 504, 92 грн. пені за несвоєчасно сплачений кредит посилаючись на те, що ОСОБА_2 взяла кредит у розмірі 10 000 доларів CША, який зобов`язалася повернути до 30.04.2009 року. Проте, ні вона, ні поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 кредит не повернули.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 11 601,55 доларів США та 11 784,08 грн. та судові витрати у розмірі 1 244,42 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову до неї та ухвали в цій частині нове рішенні про відмову в позові. Посилається на порушення судом норма матеріального та процесуального права, а саме суд не застосував до спірних правовідносин ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно з яким порука припиняється протягом строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Оскільки на час подачі позову пройшло більше 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, то суд безпідставно не визнав поруку припиненою та стягнув з неї заборгованість як з поручителя.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші сторони в у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про зміну адреси не повідомляли.
За таких обставин колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності не з`явившихся осіб за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2008 року між ВАТ «Банк «Демарк», який змінив назву на ПАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 24-051, за умовами якого банк відкрив ОСОБА_2 кредитну лінію на суму 10 000 доларів США строком до 30.04.2009 року. За користування кредитними коштами відсоткова ставка визначена у 18 %, а згідно договору № 1 про внесення змін до кредитного договору така ставка визначена у 20 %.
08.05.2008 року на виконання умов договору банком було перераховано позичальнику 8 000 доларів США та 24.07.2008 року - 2 000 доларів США.
05.05.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк «Демарк» укладено договір поруки № 24/1-051, за яким ОСОБА_3 зобов`язався відповідати перед банком за виконання кредитного договору.
Цього ж дня договір поруки № 24/2-051 було укладено між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Демарк», за яким ОСОБА_1 зобов`язалася відповідати перед банком за виконання кредитного договору.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ні позичальник, ні поручителі не виконали умов договору, кредит та відсотки за користування кредитними коштами не повернули, а тому вимога про стягнення цих сум та пені, яка передбачена умова кредитного договору є законною та обґрунтованою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Так, з умов кредитного договору вбачається, що ОСОБА_2 зобов`язалася повернути кредит до 30.04.2009 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
Згідно з умовами договорів поруки кожен з поручителів зобов'язався не пізніше 5 робочих днів після несплати позичальником суми кредиту або несплати ним процентів у встановлений строк сплатити банку суму заборгованості позичальника.
Вимога про погашення боргу направлялася банком як позичальнику ОСОБА_2, так і поручителю ОСОБА_1, проте задоволена не була.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За таких обставин суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги про стягнення боргу, відсотків за користування кредитом та пені, яка була передбачена п. 7.4, п.7.5 кредитного договору. Розмір заборгованості апелянтом не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги про те, що на час стягнення боргу порука припинена колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
Так, згідно із п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред`явить вимогу до поручителя.
Вимога про необхідність сплати заборгованості була направлена ОСОБА_1 15.04.2009 року та 24.06.2009 року та отримана нею, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями (а.с. 18,24). Оскільки кредитор звернувся до поручителя з вимогою про сплату боргу у межах 6 місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання суд першої інстанції дійшов правильного висновку про солідарних обов`язок поручителя.
В іншій частині рішення суду першої інстанції апелянтом не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не перевіряється.
Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали окремі договори поруки з позивачем.
Згідно з ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Суд не звернув уваги на те, що поручителі не давали спільну поруку, а уклали кожний окремий договір поруки з позивачем та помилково визнав, що в даному випадку боржник і обоє поручителів мають нести солідарну відповідальність.
У даному випадку кожний з поручителів відповідає солідарно з боржником за невиконання умов кредитного договору за правилами ч. 1 ст. 554 ЦК України, проте поручителі не є солідарними відповідачами між собою.
Суд першої інстанції також у порушення вимог ст. 88 ЦПК України допустив солідарне стягнення судових витрат з позивачів.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги та змінити рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення боргу та розподілу судових витрат
В решті рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313. 314, 316 ЦПК України, судова колегія, в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» заборгованість у розмірі 11 601, 55 доларів США та 11 784, 08 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» заборгованість у розмірі 11 601, 55 доларів США та 11 784, 08 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» судові витрати у розмірі 1 244,42 грн. по 414,81 грн. з кожного.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді