Судове рішення 11/2690/101/2012 від 05.07.2012

Судове рішення #23630112

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська 2-а

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді: Бєлан Н.О.

суддів: Шальнєвої Т.П., Одинця В.М.

за участю прокурора: Ємця А.А.

засудженого: ОСОБА_2

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_6 з наданими доповненнями до неї захисника ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Привітів, Житомирської області, Любарського району, українця, громадянина України, одруженого, працюючого начальником ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого:

засуджено:

· за ст. 190 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

· за ст. 190 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;

· за ст. 27 ч.4, ст. 369 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі;

· за ст. 27 ч.4, ст. 369 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;

· за ст. 358 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі;

· за ст. 358 ч. 2 КК України на 3 роки обмеження волі;

_____________________________________________________________________________

Справа № 11/2690/101/2012 Головуючий суддя 1 інстанції - Дзюба О.А.

Категорія ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 27 ч.4, 369 ч.1, 27 ч.4, 369 ч.2, 358 ч.1, 358 ч.2, 368 ч.2, 366 ч.1 КК України Доповідач - Шальнєва Т.П.

за ст. 368 ч.2 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 3 роки та конфіскацією майна, яке є його власністю;

· за ст. 366 ч.1 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 міру покарання у виді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 3 роки та конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати в сумі 10519 грн. 20 коп. за проведення експертиз.

Як зазначено у вироку, суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинних дій, які він вчинив при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 відповідно до наказу виконувача обов'язків директора комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва ОСОБА_8 № 223-к від 14.08.06 був призначений на посаду начальника житлової ремонтно-експлуатаційної організації Дніпровського району м. Києва (далі - ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва).

Відповідно до посадової інструкції начальника ЖРЕО, затвердженої 01.09.09 року директором комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, ОСОБА_2 був наділений наступними повноваженнями: організовувати роботу працівників ЖРЕО, забезпечувати атестацію та паспортизацію робочих місць, розробляти та контролювати виконання щорічного плану роботи ЖРЕО, здійснювати відбір та розстановку кадрів, оформлювати всю необхідну документацію, а також первинну документацію по приватизації житла, займатися підготовкою первинних документів для прийняття адміністративних та юридичних заходів для попередження самовільного зайняття квартир (поточного звільнення, маневреного фонду працівниками ЖРЕО чи іншими громадянами), організовувати роботу по обліку квартир в ЖРЕО поточного звільнення, самовільно зайнятих квартир тимчасового заселення, приватних квартир, власники яких померли і щодо яких протягом більш ніж 6 місяців після смерті, спадкова справа не відкривалась та своєчасно надавати таку інформацію до відділу обліку та розподілу житлової площі Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, а тому відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_2 являвся службовою особою, яка наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими повноваженнями.

Влітку 2008 року до ОСОБА_10 звернувся його знайомий ОСОБА_7 - представник ТОВ «Атлант Груп» з проханням допомогти вирішити питання стосовно отримання розпоряджень Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації надання ТОВ «Атлант Груп» дозволів на встановлення чотирьох малих архітектурних форм за адресою; АДРЕСА_5.

Через декілька днів, ОСОБА_10 під час зустрічі з ОСОБА_2, запитав у нього, чи має він можливість допомогти його знайомому ОСОБА_7 вирішити питання отримання ТОВ «Атлант Груп» дозволів на встановлення 4-х малих архітектурних форм за адресою: АДРЕСА_5.

ОСОБА_2 погодився допомогти та повідомив, що для цього необхідно надати нотаріально засвідчені копії статутних та реєстраційних документів ТОВ «Атлант Груп», а також 28 000 доларів США нібито для подальшої передачі вказаної суми грошових коштів службовим особам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння майном ОСОБА_7 у вигляді 28 000 доларів США та схилення останнього до дачі хабара, повідомив ОСОБА_10 неправдиву інформацію про те, що він може вирішити на користь ТОВ «Атлант Груп» питання отримання дозволів на встановлення 4-х малих архітектурних форм, за умови передачі ОСОБА_2 вказаної суми грошових коштів, нібито, для їх подальшої передачі посадовим особам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Наміру та можливості сприяти ТОВ «Атлант Груп» в отриманні відповідних розпоряджень через посадових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на встановлення малих архітектурних форм ОСОБА_2 не мав, а вирішив скористатися даною ситуацією для особистого незаконного збагачення і став на шлях вчинення злочинів - підбурювання до давання хабара, заволодіння шляхом шахрайства належним ОСОБА_7 майном та підроблення документів.

ОСОБА_10, знаючи зі слів ОСОБА_2, про можливість останнього вирішувати питання щодо отримання необхідних розпоряджень Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, помиляючись у цьому, повідомив у ході зустрічі ОСОБА_7, що для отримання ТОВ «Атлант Груп» необхідних дозволів від вищевказаної установи необхідно передати грошові кошти в сумі 28 000 доларів США ОСОБА_2 для подальшої їх передачі посадовим особам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації. Будучи обманутим, довіряючи ОСОБА_2 в тому, що він дійсно спроможний вирішити дане питання, ОСОБА_7 погодився.

Під час чергової зустрічі, яка відбулася в червні - на початку липня 2008 року, біля приміщення ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва, за адресою: м. Київ. вул. Шумського, 6-б, у невстановлений час, ОСОБА_10, будучи обманутим ОСОБА_2 та довіряючи йому, передав, а ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою до нього, заволодів грошовими коштами у сумі 4000 доларів США, отриманими ОСОБА_10 від ОСОБА_7, які ОСОБА_2 нібито були потрібні для вирішення питання.

Так, через кілька днів, в червні - на початку липня 2008 року біля приміщення ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Шумського, 6-б, у невстановлений час, ОСОБА_10, будучи обманутим ОСОБА_2 та довіряючи йому, передав, а ОСОБА_2, шляхом обману та зловживання довірою до нього, заволодів грошовими коштами у сумі 4000 доларів США, отриманими ОСОБА_10 від ОСОБА_7, які ОСОБА_2 нібито були потрібні для вирішення питання.

Після цього, ОСОБА_2 підбурював ОСОБА_10 до якнайскорішої передачі ним решти хабара у розмірі 20000 доларів США для службових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, які, не одержавши хабара, будь-які дії в інтересах ТОВ «Атлант Груп» вчиняти не будуть.

Так, 01.08.08 року, біля приміщення ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Шумського, 6-б, у невстановлений час, ОСОБА_10, будучи обманутим ОСОБА_2, та довіряючи йому, передав, а ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою до нього, заволодів грошовими коштами у сумі 20000 доларів США, отриманими ОСОБА_10 від ОСОБА_7, які ОСОБА_2 нібито були потрібні для вирішення питання.

Всього ОСОБА_2, протягом червня - серпні 2008 року, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами у сумі 28000 доларів США, отриманими ОСОБА_10 від ОСОБА_7, що згідно офіційного курсу Національного банку України дорівнює 135 662 грн. 80 коп., що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім цього, ОСОБА_2, бажаючи переконати ОСОБА_10, що він нібито дійсно вирішив питання отримання дозволу для TOB «Атлант Груп» на встановлення 4-х малих архітектурних форм з посадовими особами Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, у липні - серпні 2009 року, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_4, у невстановлений час, за допомогою персонального комп'ютера та принтера виготовив договір № 50/418, в який вніс неправдиві відомості про те, що нібито Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, комунальне підприємство «Дирекція з управління та утримання житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної Ради народних депутатів в особі голови Дніпровської державної адміністрації ОСОБА_11 уклали договір, згідно розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації, з TOB «Атланта Груп», про передачу в строкове платне володіння та користування земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5, для розміщення малих архітектурних форм.

З метою надання вигляду вищевказаному документу оригінального, ОСОБА_2 за допомогою струменевого кольоровогу принтеру виготовив на договорі № 50/418 кольорове зображення відтиску печатки Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Влітку 2009 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_10 підроблений договір № 50/418 оренди земельної ділянки для розміщення малих архітектурних форм.

Крім того, в кінці червня 2009 року, ОСОБА_13 дізнався про те, що на території обслуговування ЖРЕО № 420 Дніпровського району м. Києва є вільна квартира АДРЕСА_1, де померла колишня наймачка, та яка є неприватизованою.

У зв'язку з цим, ОСОБА_13 звернувся до свого знайомого ОСОБА_2 з проханням допомогти йому у вирішенні питання щодо отримання у Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації ордеру на вказану житлову площу.

ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння майном ОСОБА_13 - 3000 доларами США та схилення останнього до дачі хабара, надав останньому неправдиву інформацію про те, що він може вирішити на користь ОСОБА_13 питання отримання ним ордеру на вказану житлову площу, для чого ОСОБА_13 повинен передати йому (ОСОБА_2) грошові кошти в сумі 3000 доларів США, нібито, для їх подальшої передачі посадовим особам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, чим викликав у ОСОБА_13 шляхом обману та зловживання довірою бажання дати хабар.

ОСОБА_2 наміру та можливості сприяти в отриманні ордеру через посадових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на вищевказану квартиру не мав, а вирішив скористатися потребою в отриманні житла ОСОБА_13 для особистого незаконного збагачення і став на шлях вчинення злочинів - повторного підбурювання до давання хабара, повторного заволодіння шляхом шахрайства належним їм майном та повторного підроблення документів.

Діючи із злочинним умислом, спрямованим на заволодіння шляхом обману і зловживання довірою майном ОСОБА_13, ОСОБА_2 обманув його у тому, що він може сприяти через посадових осіб Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації у вирішенні питання отримання ордеру ОСОБА_13 на вищевказану квартиру.

ОСОБА_13, будучи обманутим ОСОБА_2, довіряючи йому в тому, що він спроможний вирішити питання через посадових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації отримання ордеру на вказану квартиру, на пропозицію ОСОБА_2 погодився.

Після цього, між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 було досягнуто домовленості, про те, що останній передає йому зазначену суму грошей у розмірі 3000 доларів США відразу ж після отримання від ОСОБА_2 ордеру на право зайняття жилого приміщення.

ОСОБА_2, бажаючи переконати ОСОБА_13, що він нібито дійсно вирішив питання отримання ордеру з посадовими особами Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, на початку липня 2009 року, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, власноручно вніс неправдиві відомості до бланку ордеру на жиле приміщення № 012725 серії Б, про те, що даний ордер нібито виданий 02.07.09 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією ОСОБА_13 на право зайняття жилого приміщення в ізольованій квартирі АДРЕСА_1, на підставі розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації від 25.06.09 року № 227.

З метою надання вигляду вищевказаному документу оригінального, ОСОБА_2 власноручно виконав підпис від імені заступника голови районної державної адміністрації в ордері на жиле приміщення № 012725 серії Б.

02.07.09 року, приблизно о 8 год. 00 хв., ОСОБА_13, будучи обманутим ОСОБА_2, і довіряючи йому, зустрівся з ним біля дитячої поліклініки № 1, що розташована по проспекту Тичини, 12, у м. Києві, де передав, а ОСОБА_2, шляхом обману, зловживаючи довірою до нього, заволодів належними ОСОБА_13 коштами у сумі 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України дорівнює 22918 грн. 50 коп. В свою чергу ОСОБА_2 передав ОСОБА_13 підроблений ордер на жиле приміщення № 12725 серії Б від 02.07.09 року на ім'я ОСОБА_13 на отримання житлової площі - квартири АДРЕСА_1.

Крім того, в кінці липня 2009 року, у ході розмови, яка відбулась у приміщенні ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Шумського, 6-Б, між ОСОБА_13 та ОСОБА_2, останній повідомив, що має змогу вирішувати питання щодо отримання квартир особами, які перебувають на квартирному обліку у Дніпровському районі міста Києва.

На початку серпня 2009 року, ОСОБА_13 стало відомо, що на території обслуговування ЖРЕО-418 Дніпровського району міста Києва звільнилась квартира поточного звільнення за адресою: АДРЕСА_2.

У зв'язку з цим, ОСОБА_13 звернувся до свого знайомого ОСОБА_2 з проханням допомогти його знайомій ОСОБА_14 у вирішенні питання щодо отримання в Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації ордеру на вказану житлову площу.

ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння майном ОСОБА_14 у вигляді 5000 доларів США та схилення останньої до дачі хабара, повідомив ОСОБА_13 неправдиву інформацію про те, що він може вирішити на користь ОСОБА_14 питання отримання останньою ордеру на вказану житлову площу за умови передачі ОСОБА_2 вказаної суми грошових коштів, нібито, для їх подальшої передачі посадовим особам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Наміру та можливості сприяти ОСОБА_14 в отриманні ордеру через посадових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на вищевказану квартиру ОСОБА_2 не мав, а вирішив скористатися даною ситуацією для особистого незаконного збагачення і став на шлях вчинення злочинів - повторного підбурювання до давання хабара, повторного заволодіння шляхом шахрайства належним їм майном та повторного підроблення документів.

ОСОБА_13, знаючи зі слів ОСОБА_2, можливість останнього вирішувати питання отримання ордеру на житлове приміщення, помиляючись у цьому, довіряючи йому в тому, що він спроможний вирішити питання через посадових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації отримання ордеру на вказану квартиру, повідомив в ході зустрічі ОСОБА_14, що на території обслуговування ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва є квартира поточного звільнення, ордер на яку остання має змогу отримати за умови передачі ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 5 000 доларів США, який вирішить дане питання з посадовими особами Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_15 на пропозицію ОСОБА_2 погодилась.

Після цього, між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 було досягнуто домовленості, про те, що останній передає йому зазначену суму грошей, отриману від ОСОБА_14, у розмірі 5000 доларів США відразу ж після отримання від ОСОБА_2 ордеру на право зайняття жилого приміщення за вищевказаною адресою.

ОСОБА_2, бажаючи переконати ОСОБА_13, що він нібито дійсно вирішив питання отримання ордеру ОСОБА_14 з посадовими особами Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, у серпні 2009 року, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, власноручно вніс неправдиві відомості до бланку ордеру на жиле приміщення № 012725 серії Б, про те, що даний ордер нібито виданий 19.08.09 Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією ОСОБА_15 на право зайняття жилого приміщення в ізольованій квартирі АДРЕСА_2, на підставі розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації від 17.08.09 року №267.

19.08.09 року, приблизно о 09 год., ОСОБА_13, будучи обманутим ОСОБА_2 і довіряючи йому, зустрівся з ним біля дитячої поліклініки № 1, що розташована по проспекту Тичини, 12, в м. Києві, де передав, а ОСОБА_2, шляхом обману, зловживаючи довірою до нього, заволодів належними ОСОБА_15 коштами у сумі 5000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України дорівнює 39148 грн.

В свою чергу ОСОБА_2 передав ОСОБА_13 підроблений ордер на жиле приміщення № 12725 серії Б на ім'я ОСОБА_15 на отримання житлової площі - квартири АДРЕСА_2.

Крім того, влітку 2009 року до ОСОБА_10 звернулась його знайома ОСОБА_16 з проханням допомогти їй отримати розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо затвердження акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта після реконструкції вхідної групи нежитлового приміщення № 63 під розміщення офісу по АДРЕСА_6, та про затвердження проектної документації на реконструкцію нежитлового приміщення № 63 з влаштуванням окремого входу під магазин автотоварів за адресою АДРЕСА_6.

Через декілька днів, ОСОБА_10 під час зустрічі з ОСОБА_2, запитав у останнього, чи має він можливість допомогти його знайомій ОСОБА_16 вирішити питання отримання розпоряджень Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо затвердження акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта після реконструкції вхідної групи нежитлового приміщення № 63 під розміщення офісу по АДРЕСА_6, та про затвердження проектної документації на реконструкцію нежитлового приміщення № 63 з влаштуванням окремого входу під магазин автотоварів за адресою АДРЕСА_6. Можливості сприяти ОСОБА_16 в отриманні відповідних розпоряджень через посадових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 не мав, а став на шлях вчинення злочину - повторного підроблення документів.

ОСОБА_2, влітку 2009 року, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_4, у невстановлений час, за допомогою персонального комп'ютера, діючи умисно, виготовив розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 8-39-849/1 від 06.12.07 «Про затвердження проектної документації на реконструкцію нежитлового приміщення № 63 з влаштуванням окремого входу під магазин автотоварів за адресою АДРЕСА_6» до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо надання дозволу ОСОБА_16 на виконання робіт по реконструкції нежитлового приміщення № 63 в будинку АДРЕСА_6.

З метою надання вигляду вищевказаному документу оригінального, ОСОБА_2 власноручно виконав підпис від імені голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_17, який скріпив відтиском печатки від імені Дніпровської районної державної адміністрації міста Києва.

Крім цього, ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на підроблення документів, діючи умисно, в жовтні 2009 року, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_4, у невстановлений час, за допомогою персонального комп'ютера виготовив розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 339 від 24.05.09 «Про затвердження акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта після реконструкції вхідної групи нежитлового приміщення № 63 під розміщення офісу по АДРЕСА_6», в яке вніс завідомо неправдиві дані про те, що Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією нібито затверджено акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта після перепланування нежитлового приміщення № 63 під розміщення офісу по АДРЕСА_6, у Дніпровському районі м. Києва.

З метою надання вигляду вищевказаному документу оригінального, ОСОБА_2 скріпив його відтиском печатки від імені загального відділу Дніпровської районної державної адміністрації міста Києва та відтиском штампу начальника загального відділу вказаної установи.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, у жовтні 2009 року, у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, передав вищевказані підроблені ним розпорядження від імені Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_10

Крім того, у 2009 році до ОСОБА_10 звернулась його знайома ОСОБА_18 з проханням допомогти їй у вирішенні питання щодо отримання і погодження проектної документації та прийняття в експлуатацію об'єкта після реконструкції - її квартири за адресою: АДРЕСА_7.

Через декілька днів, ОСОБА_10 під час зустрічі з ОСОБА_2, запитав у останнього, чи має він можливість допомогти його знайомій ОСОБА_18 вирішити питання отримання і погодження проектної документації та прийняття в експлуатацію об'єкта після реконструкції - квартири за адресою: АДРЕСА_7.

ОСОБА_2 погодився допомогти, та повідомив, що для цього необхідно надати йому 650 доларів США нібито для подальшої передачі вказаної суми грошових коштів службовим особам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння майном ОСОБА_18 у вигляді 650 доларів США та схилення останньої до дачі хабара, повідомив ОСОБА_10 неправдиву інформацію про те, що він може вирішити на користь його знайомої питання отримання і погодження проектної документації та прийняття в експлуатацію об'єкта після реконструкції - квартири за адресою: АДРЕСА_7, за умови передачі ОСОБА_2 вказаної суми грошових коштів, нібито, для їх подальшої передачі посадовим особам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Наміру та можливості сприяти ОСОБА_18 в отриманні відповідних розпоряджень через посадових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо погодження проектної документації та прийняття в експлуатацію об'єкта після реконструкції - квартири за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_2 не мав, а вирішив скористатися даною ситуацією для особистого незаконного збагачення і став на шлях вчинення злочинів - повторного підбурювання до давання хабара, повторного заволодіння шляхом шахрайства належним їм майном та повторного підроблення документів.

ОСОБА_10, знаючи зі слів ОСОБА_2, про можливість останнього вирішувати питання щодо отримання необхідних розпоряджень Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, помиляючись у цьому, повідомив у ході зустрічі ОСОБА_18, що для отримання необхідних розпоряджень від вищевказаної установи необхідно передати грошові кошти у сумі 650 доларів США ОСОБА_2 для подальшої їх передачі посадовим особам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Будучи обманутою, довіряючи ОСОБА_2 в тому, що він дійсно спроможний вирішити дане питання, ОСОБА_18 погодилась.

ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного заволодіння майном ОСОБА_18, бажаючи переконати ОСОБА_10 та ОСОБА_18, що він нібито дійсно вирішив питання отримання розпоряджень Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо погодження проектної документації та прийняття в експлуатацію об'єкта після реконструкції - квартири за адресою: АДРЕСА_7, з посадовими особами Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, в жовтні 2009 року, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_4, у невстановлений час, за допомогою персонального комп'ютера виготовив розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 8-33-829/1 від 03.12.07 року «Про надання дозволу на розробку проектної документації на об'єднання та перепланування квартир АДРЕСА_7» до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо надання дозволу ОСОБА_18 за власний рахунок замовити та погодити в установленому порядку проектну документацію на об'єднання та перепланування квартир АДРЕСА_7 в м. Києві.

Крім цього, ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ОСОБА_18, діючи умисно, в жовтні 2009 року, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_4, у невстановлений час, за допомогою персонального комп'ютера виготовив розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 297 від 15.07.09 року «Про затвердження робочого проекту та надання дозволу на об'єднання з переплануванням та приєднанням загального коридору квартири АДРЕСА_7».

Крім цього, ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ОСОБА_18, діючи умисно, в жовтні 2009 року, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_4, у невстановлений час, за допомогою персонального комп'ютера виготовив розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 489 від 09.12.09 року «Про затвердження акту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта після реконструкції, об'єднання квартир АДРЕСА_7».

Так, 15 грудня 2009 року, у невстановлений час, біля приміщення ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Шумського, 6-6, ОСОБА_10, будучи обманутим ОСОБА_2, та довіряючи йому, передав, а ОСОБА_2, шляхом обману та і зловживання довірою до нього, заволодів грошовими коштами у сумі 650 доларів США, отриманими ОСОБА_10 від ОСОБА_18, які ОСОБА_2 нібито були потрібні для вирішення питання, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 5187 грн. 39 коп.

В свою чергу ОСОБА_2, заволодівши вказаними грошовими коштами у сумі 650 доларів США, передав ОСОБА_10 підроблені ним розпорядження від імені Дніпровської районної м. Києві державної адміністрації №№ 8-33-829/1 від 03.12.07; № 489 від 09.12.09; № 297 від 15.07.09 року.

Крім того, ОСОБА_2 являючись службовою особою, яка наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками, дізнався наприкінці грудня 2009 року від свого знайомого ОСОБА_19, що в будинку, розташованому по АДРЕСА_8, який належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_20, сталась пожежа, в результаті якої, частина будинку була знищена та останній потребує нового житла.

Під час розмови, яка відбулась 26.01.10 року, біля 11год. 30 хв., між ОСОБА_19 та ОСОБА_2, в приміщенні службового кабінету, останній достовірно знаючи, що на території підпорядкованого ЖРЕО № 418 Дніпровського району м. Києва є квартира АДРЕСА_3, власник якої ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_2, та інформація про вищевказану квартиру, як житло поточного звільнення, до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації ним не надсилалась, повідомив ОСОБА_19, що ОСОБА_20 зможе отримати ордер на житло лише за умови передачі ОСОБА_2 грошової винагороди у розмірі 6500 доларів США.

Цього ж дня, ОСОБА_19 повідомив ОСОБА_20 про висунуту ОСОБА_2 вимогу щодо передачі останньому хабара в сумі 6500 доларів США за вирішення питання стосовно отримання ОСОБА_20 житла.

ОСОБА_20 будучи поставлений в ситуацію, що у разі сплати хабара він зможе зайняти житло, погодився з вимогою начальника ЖРЕО №418 Дніпровського району м. Києва ОСОБА_2 та вирішив передати останньому хабара в сумі 6500 доларів США.

27.01.10 року, приблизно між 11-12 год., під час зустрічі, яка відбулась в приміщенні ЖРЕО -418 Дніпровського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Шумського, 6-Б, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_19, що є квартира АДРЕСА_3, яка вже готова до заселення, і повторно висунув вимогу щодо передачі хабара, зазначивши, що в разі згоди на його вимогу, питання стосовно отримання ОСОБА_20 житла, буде позитивно вирішено, у відповідь ОСОБА_19 повідомив, що ОСОБА_20 згоден, та запропонував оглянути житло.

28.01.10 року, приблизно об 11 год. 00 хв., ОСОБА_19 прибув до службового кабінету ОСОБА_2, де останній надав ОСОБА_19 ключі від квартири та на клаптику паперу власноручно написав адресу: «АДРЕСА_3».

Цього ж дня, ОСОБА_19 разом із ОСОБА_20, подивившись квартиру, повернули ключі ОСОБА_2, та домовились про передачу хабара на понеділок, тобто 01.02.10 року біля 10 год. 00 хв.

ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, 30.01.10, у невстановлений слідством час, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому в приміщенні ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва за адресою: по вул. Шумського, 6-Б, в місті Києві, власноручно вніс завідомо неправдиві відомості до ксерокопії бланку ордеру на жиле приміщення № 012725 серії Б про те, що даний ордер нібито виданий 23.01.10 року ОСОБА_20 на право зайняття жилого приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_3 на підставі розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації від 19.01.10 № 225.

З метою надання вигляду вищевказаному документу оригінального, ОСОБА_2 власноручно виконав підпис від імені голови районної державної адміністрації в ордері на жиле приміщення № 012725 серії Б. Таким чином, ОСОБА_2 повторно підробив документи.

Крім цього, ОСОБА_2 будучи службовою особою, продовжуючи свої злочинні дії, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, 30.01.10 року, у невстановлений слідством час, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому в приміщенні ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва за адресою: Київ, вул. Шумського, 6-Б. в місті Києві, склав офіційний документ довідку форми № 3 на ім'я ОСОБА_20, до якої вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_20 нібито прописаний і мешкає за адресою: АДРЕСА_3, та є власником особистого рахунку цього житла. Крім цього, ОСОБА_2, з метою надання вигляду вищевказаному документу оригінального, власноручно виконав підпис від імені бухгалтера ЖРЕО-418 Дніпровського району м. Києва ОСОБА_23 та паспортиста вказаної установи ОСОБА_24 Таким чином, ОСОБА_2, будучи службовою особою, своїми діями вчинив службове підроблення.

Після цього, 01.02.10 року, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_19, згідно попередньої домовленості, прибув до службового кабінету ОСОБА_2, що розташований в приміщенні ЖРЕО № 418 Дніпровського району м. Києва за адресою: вул. Шумського 6-б, в м. Києві, де останній надав ОСОБА_19 підроблений ним ордер на жиле приміщення № 012725 серії Б, виписаний на ім'я ОСОБА_20 та підроблену довідку форми № 3, після цього, ОСОБА_19 передав, а ОСОБА_2, будучи службовою особою, з метою особистого збагачення, отримав раніше обумовлену суму хабара в розмірі 6,5 тис. доларів США.

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_2 не рахуючи поклав їх до лівої нагрудної кишені куртки.

Одразу після одержання хабара, в ході огляду місця події, в ОСОБА_2 було виявлено та вилучено одержані ним від ОСОБА_19 в якості хабара грошові кошти в сумі 6,5 тис. доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України дорівнює 51993 грн. 50 коп.

Ці дії кваліфіковані як органами досудового слідства так і судом першої інстанції за ст.ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 27 ч.4, 369 ч.1, 27 ч.4, 369 ч.2, 358 ч.1, 358 ч.2, 368 ч.2, 366 ч.1 КК України.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильному застосуванню кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати, постановити у справі новий вирок, яким виключити з кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 та ч.3 ст. 190 КК України кваліфікуючу ознаку - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

Доповнити кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.4 ст.27 ч.1 ст.369 та ч.4 ст.27 ч.2 ст. 369 України ч.2 ст.15 КК України, як закінчений замах на злочини.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст.27 ч.1 ст.369, ч.4 ст.27 ч.2 ст.369, ч.1 ст.358, ч.2 ст.358, ч.2 ст.368, ч.1 ст. 366 України та призначити йому покарання:

· за ч. 2 ст.190 КК України 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.190 КК України 6 років позбавлення волі;

· за ч.4 ст. 27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369 КК України 3 роки 4 місяці обмеження волі;

· за ч.4 ст. 27 ч.2 ст.15 ч.2 ст.369 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;

· за ч.1 ст.358 КК України 2 роки обмеження волі; за ч.2 ст.358 КК 3 років обмеження волі;за ч.2 ст.368 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна та

з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 3 роки;

за ч.1 ст.366 КК України 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 2 роки;

На підставі ст.70

КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна та з позбавленням права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 3 роки.

Захисник ОСОБА_6 в поданій апеляції просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити та перекваліфікувати його дії, призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки на її думку, при розслідуванні кримінальної справи, а також при винесенні вироку дії обвинуваченого ОСОБА_2 були кваліфіковані невірно.

Також, захисник посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, який є єдиним годувальником в сім'ї, має на утриманні дружину та трьох дітей, одна з яких - дитина інвалід, яка потребує постійного лікування та хірургічного втручання, двоє з дітей неповнолітні і одна дитина навчається.

В поданих доповненнях до апеляції захисника ОСОБА_6, захисник ОСОБА_5 просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2011 року щодо ОСОБА_2 в частині засудження за ч.3 ст. 190,ч.4 ст. 27, ч.1 і ч.2 ст. 369, ч.1 і ч.2 ст. 358 та ч.1 ст. 366 КК України- скасувати і закрити справу в частині, що стосується скоєння злочинів за ч.3 ст. 190 та ч.4 ст. 27, ч.1 і ч.2 ст. 369 КК України.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.2 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Вирок в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України змінити, виключити кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, і призначити покарання у виді 2 років обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ч.1,2 ст. 358 та ч.1 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання та призначити покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи фактичні обставини справи, юридичну кваліфікацію дій, просить вирок суду першої інстанції щодо нього скасувати в частині призначеного покарання, оскільки на його думку, воно не відповідає тяжкості вчинених злочинів та його особі, внаслідок суворості.

Постановити по справі новий вирок, яким призначити йому покарання з застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України - не пов'язане з позбавленням волі, чим надати його хворій доньці шанс вилікуватися та жити.

В поданій апеляції потерпілий ОСОБА_7 просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні цивільного позову та постановити новий вирок, яким задовольнити його цивільний позов в повному обсязі, оскільки вважає, що вирок у даній частині є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і заперечував проти апеляції захисників і доповнень до неї, пояснення захисників та засудженого, який підтримав апеляцію захисника з доповненнями до неї, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого про скасування вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого та потерпілого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, а апеляція прокурора та захисника - частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виявити, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

В силу ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства дізнання і розгляді кримінальної справи в суді в числі інших визначених в цьому законі обставин, підлягають доказуванню подія злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Вказані вимоги кримінально-процесуального закону органами досудового слідства не дотриманні, у справі допущено істотну неповноту та однобічність, бо всі обставини справи повно і об'єктивно з'ясовані не були, що залишено судом поза увагою при судовому розгляді справи.

При цьому, також, поза увагою суду залишенні недоліки та суперечності у формулюванні обвинувачення, пред'явленого засудженому.

Так, згідно до ст. 132 КПК України обвинувачення повинно бути конкретним, оскільки, особа має право знати, в чому вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. У постанові про притягнення обвинуваченого повинен бути вказаний злочин, у вчиненні якого особа обвинувачується, із зазначенням часу, місця та інших обставин скоєного злочину.

У описовій частині обвинувального висновку відповідно до вимог ст. 223 КПК України викладається подія злочину, як вона встановлена слідчими органами, місце, час, спосіб, мотиви та наслідки скоєного злочину, а також докази, які підтверджують як саме обвинувачення, так і висновок слідчого про винуватість обвинуваченого.

Органи досудового слідства і суд першої інстанції, прийшовши до висновку про винність ОСОБА_2 у повторному отриманні хабара, поєднаного з вимаганням, повторному підробленні документів не з'ясували і не перевірили суттєві обставини, що входять до предмету доказування і мають важливе значення для встановлення істини по справі, фактично не усунувши протиріччя у наявних в справі доказах.

Усунення ж допущеної по справі неповноти і неправильності всього слідства, враховуючи специфіку процесуальної форми судового розгляду, без проведення в значному обсязі додаткових слідчих дій неможливо.

Так, у вказаних вище процесуальних документах конкретно не зазначені дії ОСОБА_2, за які він прийняв хабар, а це обмежувало його можливість у здійсненні права на захист.

Аналізуючи зміст цих процесуальних документів, убачається, що обвинувачення слідчими органами ОСОБА_2 пред'явлено у загальній формі, а саме - у одержанні ним хабара за вирішення питання про отримання ОСОБА_20 житла та реєстрації на території ЖРЕО № 418 Дніпровського району м. Києва за адресою АДРЕСА_3, без зазначення конкретних його процесуальних дій, як начальника ЖРЕО, які він повинен був здійснити, чи утримався від вчинення певних дій.

Ці порушення залишенні поза увагою суду і вказане питання не стало предметом для всебічного дослідження та аналізу під час судового слідства, у зв'язку з чим у справі залишилися не дослідженими суттєві обставини.

Так, з об'єктивної сторони передбачений ст. 368 КК України злочин характеризується одержанням службовою особою, зокрема майна за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади чи займаного нею службового становища.

Отже, вирішуючи питання про наявність цього складу злочину в діях ОСОБА_2, органам досудового слідства належало встановити і конкретно відобразити у відповідних процесуальних документах такі його певні дії, які він вчинив або мав вчинити з використанням наданої йому влади чи службового становища.

Підлягали встановленню й обставини, які б свідчили про направленість прямого умислу ОСОБА_2 на отримання незаконної винагороди як хабар за виконання чи невиконання певних дій в інтересах ОСОБА_20, а також про усвідомлення останнім своїх дій, що він дає хабар.

Крім того, підлягали встановленню, також, обставини, які обтяжують вчинення цього злочину, а саме - одержання хабара поєднане з вимаганням.

Між тим, ці обставини, які мають важливе значення для об'єктивного встановлення обставин справи, з'ясування направленості умислу винного та правильної кваліфікації його дій, органами досудового слідства не досліджені.

За змістом ст. 368 КК України суб'єктивна сторона цього злочину визначає саме прямий умисел службової особи на отримання хабара. При цьому і особа, що дає хабар, повинна усвідомлювати ці обставини та розуміти незаконний характер своїх дій.

Разом з тим, слідчими органами і судом ці показання не стали предметом перевірки, не з'ясовано, як усвідомлювали такі свої дії свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_19.

З показань свідка ОСОБА_20 на досудовому слідстві не вбачається, що саме ОСОБА_2 вимагав у нього будь-які кошти за отримання житла. Він взагалі не був знайомий з останнім.

Дослідженні судом показання свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_19, які вони давали під час досудового слідства і їх показання в судовому засіданні мають суперечності.

Ці показання не були проаналізовані ні під час досудового слідства, ні в судовому засіданні і їм не була дана належна оцінка.

Отже, органами досудового слідства повно та всебічно не з'ясовано чи був направлений умисел ОСОБА_2 на отримання хабара, чи заволодіння грошима ОСОБА_20 шляхом обману.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, слід погодитись з доводами в апеляції захисника про невідповідність висновків суду у вироку фактичним обставинам справи, бо поза увагою залишені докази, які могли вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого у пред'явленому йому обвинуваченні та на правильність застосування кримінального закону.

Небезпідставними слід визнати й посилання в доповненнях до апеляції захисника ОСОБА_5 на те, що слідчі органи та суд в достатній мірі не дослідили інші обставини, що мають значення не тільки для правильного вирішення питання про наявність у засудженого умислу на отримання хабара, і які стосуються, зокрема, вилучення грошей та їх зберігання, складання відповідних протоколів, можливості одночасно написання заяв про вимагання хабара двома особами.

Крім того, слідчі органи й суд першої інстанції, прийшовши до висновку про винність ОСОБА_2 у заволодінні майном ОСОБА_7 у великих розмірах, а також у повторному заволодінні майном ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_18 в обвинувальному висновку і у вироку вказали, що ОСОБА_2 заволодів майном, а саме грошовими коштами потерпілих шляхом обману та зловживання довірою, в той час як відповідно до закону обман і зловживання довірою (при шахрайстві) - це два різні способи шахрайства.

Даний висновок ні органами досудового слідства, ні судом належним чином необґрунтований.

Тому, органам досудового слідства належить визначитись, яким способом - шляхом обману чи шляхом зловживання довірою, чи можливо з використанням обох цих форм було вчинено ОСОБА_2 інкриміновані йому дії, після чого в залежності від установленого пред'явити йому відповідне обвинувачення.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, слід погодитись з доводами в цій частині в апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи.

У справі мають місце й інші недоліки й прогалини досудового слідства, не зазначено чому органами досудового слідства взято до уваги одні докази та відкинуті інші, не усунуті протиріччя в показаннях потерпілих, свідків по епізодах шахрайства.

Тому, органам досудового слідства під час додаткового розслідування належить ретельно перевірити всі доводи, що містяться в поданих по справі апеляціях.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку суду першої інстанції є істотне порушення кримінально-процесуального закону, зокрема неповнота та однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду, викладеним у вироку фактичним обставинам справи.

Матеріали кримінальної справи свідчать, що ці порушення мали місце при постановленні вироку, у зв'язку з чим він не може бути визнаний законним, а тому підлягає скасуванню з поверненням кримінальної справи з наведених вище підстав на додаткове розслідування, під час якого належить всебічно перевірити показання ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19 та інших, а також необхідно провести певні слідчі дії для усунення зазначених недоліків досудового слідства, у зв'язку з чим прийняти заходи для встановлення нових доказів, дати правильну юридичну оцінку зібраним доказам у їх сукупності і залежно від цього в установленому законом порядку пред'явити конкретне обвинувачення.

Що стосується запобіжного заходу ОСОБА_2, то як убачається зі справи під час досудового слідства йому був обраний запобіжний захід у виді застави.

Запобіжний захід у виді тримання ОСОБА_2 під вартою був обраний при постановленні вироку.

Тому, у зв'язку із направленням справи на додаткове розслідування, ураховуючи ці обставини, а також поведінку ОСОБА_2 під час досудового слідства та відсутність даних у справі про те, що він може ухилитися від слідства та суду в подальшому, або перешкоджати встановленню істини чи продовжувати злочинну діяльність, колегія суддів вважає за необхідне змінити запобіжний захід, що був обраний за вироком суду на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника - задовольнити частково.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а справу направити на додаткове розслідування прокурору м. Києва.

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Головуючий:

Судді:

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація