Справа № 1-115/2011

Провадження №11/0290/600/2012 Категорія: 5

Головуючий у суді 1-ї інстанції Марченко Л.В.

Доповідач : Бурденюк

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів: Ващук В.П., Федчука В.В.

за участю прокурора: Кузьміна С.М.

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3

засудженого: ОСОБА_4

розглянула «13»червня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гаврилюка Р.Ю., адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4 на вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.04.2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Дзюньків Погребищенського району, Вінницької області,

громадянина України, жителя АДРЕСА_1,

раніше не судимого

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України та засуджено до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст., 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування з іспитовим строком один рік.

Згідно вироку суду, 11 жовтня 2009 року в м.Погребище по вул. Жукова підсудний ОСОБА_4 порався по господарству та не впевнившись в ситуації та зробивши для себе хибний висновок про те, що неповнолітні ОСОБА_6, 1996 року народження та його товариш ОСОБА_7 кидали каміння на його земельну ділянку. Перебуваючи в стані безпричинної люті та не впевнившись та не розібравшись в ситуації підсудний ОСОБА_4 швидкими кроками наблизився до ОСОБА_7 та зайшовши ззаду , взяв його рукою за шию і міцно тримаючи потягнув до території своєї земельної ділянки,яка зі сторони дороги обгородження бетонним муром висотою біля 30 см. де сильним поштовхом скинув ОСОБА_7 на свою земельну ділянку, що розташована нижче( біля 1 метра) рівня дороги. При цьому ОСОБА_7 приземлившись з висоти сильно вдарився об землю. Не зупиняючись на досягнутому підсудний ОСОБА_4 повернувся назад, на те місце де залишився стояти ОСОБА_6, також зайшов ззаду і взяв його рукою за шию та міцно тримаючи потягнув до території своєї земельної ділянки, всупереч супротиву неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 підвів його до щебеневого насипу ,та з силою штовхнув потерпілого ОСОБА_6 з висоти більше 1 метра на свою земельну ділянку. На той час у потерпілого ОСОБА_6 на лівій руці була накладена гіпсова пов'язка у зв'язку із травмою руки 24.09.2009 року, а саме у зв'язку з переломом кістки руки. Від вищеописаного поштовху потерпілий ОСОБА_6 впав з висоти більше 1 метра на земельну ділянку підсудного ОСОБА_4, на дерев'яні колоди , що були там складені та вдарив ушкоджену раніше ліву руку, заподіявши згідно висновку судово- медичної експертизи № 401 від 09.11.2009 року тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо суглобного перелому головки другої п'ясної кістки лівої кисті. Вказане ушкодження виникло від дії тупого твердого предмету , ( чи ударі об такий ) можливо 11.10.2009 року за обставин , вказаних у постанові, тобто при падінні з висоти та ударі лівою рукою об дерев'яну колоду. За ступенем тяжкості вказаний перелом є тілесним ушкодженням середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого ( понад 21 добу) розладу здоров'я. Вищевказаний перелом у потерпілого ОСОБА_6 небезпечним для життя в момент заподіяння не були. Рентгенологічні ознаки перелому ( чітка лінія перелому незначне зміщення уламків, відсутність ознак консолідації у потерпілого ОСОБА_6 вказують на те,що перелом відповідає терміну випадку, що стався 11.10.2009 року. Після цього підсудний ОСОБА_4 перебуваючи в розлюченому стані почав примушувати потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 збирати каміння, яке на його думку вони накидали на його земельну ділянку. Міг передбачити . За таких обставин дії підсудного ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 122 КК України на ст..128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження .

В змінах до апеляції прокурор зазначає , що спричинені потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження були не безпосереднім наслідком заподіяного ОСОБА_4 поштовху потерпілого , а результатом падіння останнього і удару рукою об тверді предмети , що ОСОБА_4 хоч і не передбачав , але повинен був і міг передбачити . За таких обставин дії підсудного ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 122 КК України на ст..128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження .

В своїй апеляції захисник ОСОБА_2 просить скасувати вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.04.2012 року, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 122 КК України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Свої вимоги мотивує тим, що в ході судового слідства не було усунуто сумнівів щодо наявності у потерпілого ОСОБА_6 перелому головки другої п'ясної кістки лівої кисті та можливості його виникнення ще 24.09.2009 року, а не 11.10.2009 року. Державним обвинувачем не було доведено, що внаслідок дій ОСОБА_4 у потерпілого ОСОБА_6 виник внутрішньо суглобний перелом головки лівої другої п'ясної кістки лівої кисті. Із формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, вбачається, що умислом засудженого ОСОБА_4 не охоплювалось заподіяння потерпілому ОСОБА_6 умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.04.2012 року, кримінальну справу відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Ініціювати питання про притягнення до відповідальності судово-медичного експерта ОСОБА_8 за неправдивий висновок. Свої вимоги мотивує тим, що вирок суду ґрунтований на сумнівних доказах, що він не завдавав неповнолітньому ОСОБА_6 тілесного ушкодження середньої тяжкості у вигляді внутрішньо суглобного перелому головки другої п'ясної кістки лівої кисті. Вказує на те, що справа спочатку була сфальсифікована .

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора зі змінами , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гаврилюка Р.Ю. та заперечував проти апеляцій захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції та заперечували проти апеляції прокурора, представника потерпілого -адвоката ОСОБА_3, який частково підтримав апеляцію прокурора та заперечував проти апеляцій засудженого та його захисника , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вирок суду слід змінити -перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_4 з ч.2 ст. 122 КК України на ст..128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження , а в апеляції засудженого та його захисника -слід відмовити. Застосування щодо нього Закону України «Про амністію» засуджений ОСОБА_4 не бажає.

Так судовому засіданні з достовірністю встановлено та доведено матеріалами справи, що 11.10.2009 року в м. Погребище по вул.. Жукова підсудний ОСОБА_4 , перебуваючи на власній земельній ділянці рукою взяв за шию неповнолітнього ОСОБА_6, та міцно тримаючи, всупереч його супротиву підвів до щебеневого насипу та з силою штовхнув потерпілого ОСОБА_6 з висоти більше одного метра від чого той впав на дерев'яні колоди та вдарив раніше ушкоджену ліву руку. Згідно висновку судово-медичної експертизи №401 від 09.11.2009 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо -суглобного перелому головки другої п'ясної кістки лівої кисті , які відносяться до середнього ступеня тяжкості . Вказане ушкодження виникло від дії тупого твердого предмету (чи ударі об такий) можливо 11.10.2009 року при падінні з висоти та ударі рукою об дерев'яну колоду. Вказане підтвердили допитані в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_9, свідок ОСОБА_10,свідок ОСОБА_11 Свідок ОСОБА_12, Свідок ОСОБА_7 Свідок ОСОБА_8 пояснив , що проводив Медичну експертизу ОСОБА_6, і підтвердив , що виявив у ОСОБА_6 свіжий перелом на тій самій руці, поруч з тим переломом, що вже загоївся.. Про наявність повторного перелому і пояснив допитаний в судовому засіданні Свідок ОСОБА_13, який працює лікарем -хірургом .Суд дав вірну оцінку і показам свідка ОСОБА_14, який повністю підтвердив покази свідка ОСОБА_13 Власне самого контакту та кидання на свій город з потерпілого ОСОБА_6 не заперечує і сам підсудний ОСОБА_4 , при цьому ставлячи під сумнів отримання від даних його дій перелому. Разом з тим вказані доводи апеляцій засудженого ОСОБА_4 та його захисника спростовуються показами потерпілого ОСОБА_6, та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, . Крім того свідки ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14 являються медичними працівниками і безпосереднього обстежували потерпілого. Свідок ОСОБА_7 пояснив , що після того як ОСОБА_4 кинув ОСОБА_6 на город на балки і у нього тріснув гіпс. Засуджений ОСОБА_4 заперечує наявність у нього на городі колод, вказані заперечення спростовується показаннями свідка ОСОБА_11 (Арк.. справи № 29) , свідка ОСОБА_7 (Арк.. справи № 22-23), свідка ОСОБА_6(Арк. . справи №.24). Колегія суддів не бере до уваги твердження та доводи апеляції засудженого та його захисника і в тій частині, що висновки та показання свідків - медичних працівників не є компетентними , оскільки їх показання є послідовними , професійно - фаховими . Вказані особи попереджені судом про кримінальну відповідальність за ст. .ст. 384,385 КК України, а також вони безпосередньо здійснювали першочерговий огляд потерпілого ОСОБА_6 та володіють спеціальними знаннями в медичній галузі, і які кожний окремо підтвердили про наявність у потерпілого ОСОБА_6 станом на 11.10.2009 року внутрішньо суглобового перелому головки другої п'ясної кістки лівої кисті і відсутність ознак консолідації .Крім того у висновку експерта №401 від 07.11.2009 року дана відповідь про давність утворення вищеописаного перелому наявного у ОСОБА_6 -а саме «перелом відповідає терміну випадку , що стався 11.10. 2009 року (Арк.. справи №34), тобто співпадає з показаннями зазначених свідків та обставинами події.

Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апеляції прокурора в тій частині ,що дії засудженого слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 122 КК України на ст.. 128 КК України, оскільки спричинені потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження були не безпосереднім наслідком заподіяного ОСОБА_4 поштовху потерпілого , а результатом падіння останнього і удару рукою об тверді предмети , що ОСОБА_4 хоч і не передбачав , але повинен був і міг передбачити і вданому випадку вбачається, що умислом засудженого ОСОБА_4 не охоплювалось заподіяння потерпілому ОСОБА_6 умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості і відповідні належні докази з цього приводу - наявності умислу на спричинення тілесних ушкоджень підсудним потерпілому в матеріалах кримінальної справи відсутні, не здобуті в ході слухання кримінальної справи.

Колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.122 КК України на ст.. 128 КК України ,оскільки з матеріалів та обставин справи вбачається, що в діях ОСОБА_4 є склад злочину передбачений ст.. 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, і вирок Погребищенського районного суду від 06.04.2012 року слід змінити . Покарання ОСОБА_4 за вчинений злочин має бути призначено в межах санкції зазначеної статті з застосуванням ст. .ст. 75, 76 КК України, згідно положень ст..65 КК України. А саме те , що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності , на утриманні має неповнолітню дитину. Обставин, які пом'якшували чи обтяжували б покарання, судом не встановлено вірно .Злочин передбачений ст.. 208 КК України являється злочином невеликої тяжкості.

Крім того колегія суддів погоджується з доводами апеляції прокурора ,що згідно характеризуючих документів -ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався , вирок відносно нього не постановлявся , тому колегія суддів вважає, що посилання суду в описовій частині вироку на положення ст.. 89 КК України є зайвим.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора зі змінами задовольнити .

Апеляції засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_2. залишити без задоволення.

Вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 06.04.2012 року щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст. 122 КК України - змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.2 ст. 122 КК України на ст.. 128 КК України.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст.. 128 КК України до 2 (двох) років обмеження волі. Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на ст.. 89 КК України.

Судді:

Ващук В.П. Бурденюк С.І. Федчук В.В.