Справа № 1-738/2011

Провадження №11/0290/637/2012 Категорія: 22

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю.П.

Доповідач : Бурденюк

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів: Сілакова С.М., Рупака А.А.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула «21»червня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гайду С.В., адвоката ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_7, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Вінниці, українця, громадянина Російської Федерації,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

раніше не судимого

визнано винним у вчиненні у вчиненні злочинів передбачених ст. 187 ч. 1, 186 ч. 2 КК України та призначено покарання за ст.. 187 ч. 1 КК України до 6-ти років позбавлення волі, за ст.. 186 ч. 2 КК України до 4-х років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 6-ти років позбавлення волі.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

раніше не судимого

визнано винним у вчиненні у вчиненні злочину передбаченого 186 ч. 2 КК України та засуджено до 4-х років позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, 16 липня 2011 року близько 20:45 год. ОСОБА_2 проходячи біля будинку АДРЕСА_3 побачив раніше незнайому йому ОСОБА_9, в якої на лівій руці помітив браслет з жовтого металу. Після чого в ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння вищевказаним браслетом з жовтого металу в ОСОБА_9 Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення нападу на ОСОБА_9 з метою заволодіння її браслетом з жовтого металу, ОСОБА_2 зайшов за ОСОБА_9, в під'їзд, а потім і в ліфт будинку АДРЕСА_3. Знаходячись у вищевказаному в ліфті, ОСОБА_2 застосовуючи фізичну силу до ОСОБА_9, а саме здушуючи останній шию. поставив вимогу про передачу йому мобільного телефону та золотого браслета. Почувши відмову від ОСОБА_9 про тередачу вищевказаних речей. ОСОБА_2 доводячи свій злочинний намір до сінця, став позаду останньої. Після чого стиснув ліктьовим суглобом своєї іравої руки шию ОСОБА_9. та зламавши удушенням шиї волю ютанньої до опору, зірвав з її лівої руки браслет із жовтого металу, вартістю 500 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, озпорядившись викраденим браслетом із жовтого металу на власний розсуд.

В наслідок чого ОСОБА_9 було завдано матеріальної шкоди на суму 3500 грн.

Крім того, 23.10.2011, приблизно о 06 год. 30 хв. ОСОБА_2 проходячи біля стадіону «Олімп», що розташований по вулиці Порика в м. Вінниці, помітив раніше незнайому йому ОСОБА_10, яка в руці тримала жіночу сумочку. В цей час у ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на відкрите викрадення жіночої сумочки. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підбіг ззаду до ОСОБА_10 та обхопив її своєю рукою за шию, ОСОБА_10 намагаючись звільнитися від ОСОБА_2 впала та землю, після чого ОСОБА_2 наніс ОСОБА_10 удар ногою в спину та в ліву руку, завдавши при цьому останній фізичного болю та заволодів її сумочкою вартістю 200 грн., в якій знаходився мобільний телефон марки «Самсунг Д840»вартістю 1000 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Київстар»вартістю 40 грн., на рахунку якої було 7 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 1202»вартістю 300 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Лайф»вартістю 30 грн., на рахунку якої було 9 грн., парасолька вартістю 60 грн., таблетки «Лазолван»вартістю 20 грн., таблетки «Септолете»вартістю 5 грн., які належать ОСОБА_10, після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд, чим завдав ОСОБА_10 матеріального збитку н загальну суму 1879 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_10 отримала тілесне ушкодженні у вигляді синця на задньо - зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, яке згідне висновку експерта № 2808 від 25.10.2011 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, ОСОБА_2 26.10.2011 приблизно о 05 год. 30 хв., проходячи по проспекту Юності в м. Вінниці разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 побачив ОСОБА_11, в якої на правому плечі висіла сумочка. В цей час в ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спільний умисел направлений на відкрите викрадення сумочки ОСОБА_11 Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 підбігли ззаду до ОСОБА_11 коли вона проходила біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_4, повалили її на землю та завдали удари в щелепу і стегно, завдавши при цьому останній фізичного болю, після чого заволоділи її сумочкою вартістю 100 грн., всередині якої знаходився паспорт громадянина України, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_11, посвідчення працівника ВМКП «Вінницяміськліфт»та посвідчення про кваліфікацію видані на ім'я ОСОБА_11, кредитна картка «Приватбанк», заробітні картки «ВТБ банк». «Укрсоцбанк», які не представляють матеріальної цінності, гроші в сумі 202 грн., гаманець вартістю 100 грн., лікарські препарати на загальну суму 56 грн., чохол від мобільного телефону вартістю 80 грн., косметичка вартістю 50 грн., всередині якої знаходилась губна помада вартістю 20 грн., набір тіней вартістю 30 грн., гребінець вартістю 40 грн., парасолька вартістю 40 грн., які належать ОСОБА_11, після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 718 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців на правому стегні по зовнішній поверхні в верхній третині, садна в проекції лівого колінного суглоба по передній поверхні, які згідно висновку експерта №2862 від 31.10.2011 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

До початку судового засідання прокурор відкликав свою апеляцію.

У своїй апеляції адвокат ОСОБА_4 просить змінити вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року відносно ОСОБА_3 у бік пом'якшення, призначивши остаточне покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його в залі суду.Свої вимоги мотивує тим, що судом не було враховано та дано належну оцінку обставинам, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 і які свідчать, що його виправлення можливе і без ізоляції від суспільства. До таких обставин можна віднести щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те. що ОСОБА_3 неодноразово вибачався перед потерпілою та намагався їй відшкодувати завданий ним збиток, те що ОСОБА_3 раніше не судимий, не притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку у вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім.. акад.. Ющенка та у вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія»не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, крім того, ОСОБА_3 на даний час влаштувався на роботу.

У своїй апеляції адвокат ОСОБА_7 ставить питання про зміну вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року та перекваліфікувати дії ОСОБА_2 по епізоду ОСОБА_12 з ч. 1 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України. Призначити ОСОБА_2 покарання не пов'язане із позбавленням волі із застосуванням ст. 75 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що досудове слідство проведено однобоко, з обвинувальним ухилом, висунуті в своє виправдання доводи обвинуваченого залишились без уваги і належної оцінки, відповідно, як не отримали належної оцінки і другі обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті. Висновки суду, викладені у вироку щодо ОСОБА_2, не відповідають фактичним обставинам справи по епізоду заволодіння браслетом ОСОБА_12 На досудовому слідстві і в суді жодного доказу застосування насильства або погрози застосування насильством не встановлено., а тому дії ОСОБА_2 по епізоду ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України. Судом при призначенні покарання ОСОБА_2 не враховано, що останній повністю визнав свою. Вину по всім епізодам, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи.. Також ОСОБА_2 має посвідчення інваліда дитинства та хворіє на тяжку хворобу нирок.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року змінити, перекваліфікувати його дії по епізоду ОСОБА_12 з ч. 1 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України. Призначити ОСОБА_2 покарання не пов'язане із позбавленням волі із застосуванням ст. 75 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що досудове слідство проведено односторонньо, з обвинувальним ухилом, висунуті в своє виправдання його доводи залишились без уваги і належної оцінки, відповідно, як не отримали належної оцінки і другі обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті. Висновки суду, викладені у вироку щодо ОСОБА_2, не відповідають фактичним обставинам справи по епізоду заволодіння браслетом ОСОБА_12 Жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_9 він не наносив , і їх не було встановлено, тому дії по епізоду ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України. Судом при призначенні покарання судом не враховано, що засуджений повністю визнав свою та вперше притягується до кримінальної відповідальності.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року, обравши міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі. Свої вимоги мотивує тим, що суд не в повній мірі зважив його участь у скоєні злочину. Його батьки готові відшкодувати потерпілій ОСОБА_11 шкоду, завдану ним. Також просить врахувати те, що допомагав досудовому слідству, вказавши місце знаходження документів, його явку з повинною, в якій щиро розкаявся.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, адвоката ОСОБА_5, який підтримав апеляції засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, міркування прокурора Миколайчука Д.Г., який заперечував проти апеляцій захисників-адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_7, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції адвоката ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, апеляції адвоката ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3 слід задовольнити .

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2, ОСОБА_3 в скоєнні злочинів, інкримінованих їм, за які вони засуджені, є обґрунтованим і підтверджується доказами, повно та всебічно перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав вірну оцінку і юридичну кваліфікацію.

Розглядаючи справу в межах апеляції, колегія суддів вважає, доводи апеляції адвоката ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_2 щодо перекваліфікації дій ОСОБА_2 по епізоду розбійного нападу щодо ОСОБА_12 з ч. 1 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України є необґрунтованими, оскільки вина ОСОБА_2 по вказаному епізоду доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_9, свідка ОСОБА_13

Потерпіла та свідок в ході досудового та судового слідства послідовно пояснили про те ,що ОСОБА_2 застосовував до ОСОБА_9 насильство , яке було небезпечним для життя та здоров'я потерпілою, оскільки ОСОБА_2 здавлював органи дихання зі значною фізичною силою, що призвело до утруднення дихання потерпілої , а відтак втрати координації рухів і орієнтації у просторі, та сприймалось потерпілою як таке , що може призвести до її фактичного удушення. Тобто колегія суддів вважає ,що в діях ОСОБА_2 є закінчений злочин передбачений ч.1 ст.187 КК України з усіма ознаками .

Разом з тим, з урахуванням того, що засуджений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, думки потерпілої ОСОБА_11, яка надала суду заяву, в якій вказала, що ОСОБА_3 відшкодував їй матеріальну та моральну шкоду, просив неодноразово у неї вибачення, претензій до нього вона немає та просила обрати відносно нього покарання, не пов'язане з позбавленням волі, суд не обґрунтовано дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_3 можливе лише за умови реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

В ч.2 ст..65 КК України зазначено «Особі , яка вчинила злочин , має бути призначено покарання , необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Обираючи підсудному покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст.372 КПК України).

В ст..75 КК України зазначено «Звільнення від відбування покарання з випробуванням»зазначено: 1. Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 2. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеногосудом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки 3. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років .

З огляду на вище викладене, враховуючи обставини справи, особи засудженого ОСОБА_3, його внутрішнє ставлення до скоєного, ступінь тяжкості вчиненого злочинів, доводи викладені в апеляціях захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3, колегія суддів вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. .ст. 75,76 КК України.

Щодо призначеного покарання засудженому ОСОБА_2 , колегія суддів вважає,що суд вірно дійшов висновку про обрання міри покарання пов'язаної з позбавленням волі засудженим строком на 6(шість) років. Так суд вірно взяв до уваги кількість злочинів вчинених засудженим ,їх тяжкість. Обставин,що пом'якшували б покарання в судовому засіданні не встановлено. Суд вірно врахував і думку потерпілої ОСОБА_12, яка просила суд суворо покарати підсудного ОСОБА_2

В ході слухання кримінальної справи характеризуючою особу негативною обставиною засудженого ОСОБА_14 виявлено і також те , що відносно нього 20 липня 2011 року судом було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту . Далі, 20 жовтня 2011 року згідно постанови суду ОСОБА_2 було змінено запобіжний захід з взяття під варту на підписку про невиїзд. Разом з тим ОСОБА_2, вже перебуваючи під слідством , діючи умисно 23.10.2011 р. та 26.10.2011 року вчинив знову два тяжких злочини. Вказане характеризує ОСОБА_2, як особу суспільно -небезпечну, виправлення якої можливе лише за умови ізоляції його від суспільства.

Враховуючи викладене, обставини справи, особу засудженого ОСОБА_3 колегія суддів вважає за доцільне змінити вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року стосовно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання . Щодо пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_2, з врахуванням ст..65 КК України ,обставин справи , особи засудженого, юридично - правових підстав колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляції адвоката ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляції адвоката ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3 - задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2012 року щодо ОСОБА_3 -змінити в частині призначеного покарання .

ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного судом покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст..76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки :

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 , з -під варти з зали суду.

В решті вирок залишити без змін.

Судді:

Рупак А.А. Бурденюк С.І. Сілаков С.М.