Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - Наставного В.В.,

суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Шевченко О.О.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 24 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 січня 2012 року.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ст. 116 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Апеляційний суд Кіровоградської області 24 січня 2012 року цей вирок скасував в частині кваліфікації дій засудженого та призначеного покарання і постановив свій вирок, яким перекваліфікував дії ОСОБА_1 зі ст. 116 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України та призначив покарання 7 років позбавлення волі.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вироком апеляційного суду ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину за таких обставин.

25 вересня 2008 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1 з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на кухні АДРЕСА_1 вживали спиртні напої. Під час спільного вживання спиртних напоїв, в кухні вказаної квартири між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого останній почав вимагати гроші в сумі 50 грн. При цьому, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 декілька ударів руками і ногами в обличчя, а також один удар ножем, який забрав у ОСОБА_1 в область стегна. Своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді: поперечної рани по задній поверхні лівого стешна, саден та синців на тілі, які відносяться до категорії легких та викликали розлад здоров'я більш ніж на 6 діб.

Коли ОСОБА_1 у пошуку грошей мав намір піти з квартири, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов в кімнату та почав виказувати наміри на відкрите викрадення належного ОСОБА_1 телевізора «LG» і DVD-програвача і почав відключати шнури електроживлення, на що останній висловив свою незгоду, однак ОСОБА_2 на зауваження не відреагував.

Діючи умисно, на ґрунті виниклих неприязних стосунків, маючи намір на протиправне позбавлення життя іншої особи, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 на кухні взяв сокиру, у коридорі звалив на підлогу ОСОБА_2 і сокирою наніс йому три удари по голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у виді множинних переломів кісток черепу, забою головного мозку в лобно-скроневих ділянках з обох сторін, субарахноідального крововиливу в лобних ділянках, множинних ран, саден і синців на тілі, від яких останній помер на місці.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування вироку суду апеляційної інстанції та направлення справи на додаткове розслідування, посилаючись на неправильну кваліфікацію його дій та суворість призначеного покарання. Зазначає про неповноту і однобічність судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Вироком суду першої інстанції дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч. 1 ст. 115 на ст. 116 КК України та його визнано винним в умисному вбивстві, вчиненому в стані сильного душевного хвилювання.

Апеляційний суд, постановляючи свій вирок в частині кваліфікації дій засудженого та призначення покарання, висновки про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України належним чином обґрунтував об'єктивними доказами, зібраними у встановленому законом порядку. Суд послався у вироку на показання самого засудженого про обставини подій злочину; показання свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5, які були очевидцями вчиненого злочину; показання свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7; а також мотивував його висновками судово-медичних і судово-імунологічних експертиз; протоколами огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, відповідно до якого ОСОБА_1 особисто показав та розказав за яких обставин вбив ОСОБА_2 Висновками судово-психіатричної і судово-наркологічної експертиз встановлені осудність ОСОБА_1 і наявність психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю.

Надавши належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному, протиправному заподіянні смерті ОСОБА_2 та обґрунтовано спростував доводи засудженого про вчинення вбивства в стані сильного душевного хвилювання.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України і сумнівів у колегії суддів не викликають.

При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно обрано у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу засудженого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначаючи покарання засудженому, суд урахував характер і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1, який має на утриманні малолітню дитину, є інвалідом 3 групи, що він суспільно-корисною працею не займався, в силу ст. 89 КК України не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, обставину, що пом'якшує покарання - повне відшкодування заподіяної шкоди, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Також, апеляційний суд зазначив, що з боку ОСОБА_1 не було критичної оцінки його злочинної поведінки і готовності нести заслужену відповідальність.

Взявши до уваги всі зазначені обставини та поведінку потерпілого, яка передувала вчиненому злочину, що ОСОБА_1, зловживаючи алкогольними напоями, вів антисоціальний спосіб життя, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого лише в умовах ізоляції від суспільства і призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначене судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 покарання, на думку колегії суддів, є законним, справедливим і сприятиме перевихованню засудженого та попередженню нових злочинів, а тому доводи його касаційної скарги про суворість призначеного покарання є безпідставними.

Вирок суду відповідає вимогам кримінально-процесуального закону та не містить підстав, передбачених ст. 398 КПК України, для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Судді :

В.В. Наставний І.Г. Тельнікова Т.І. Франтовська