У х в а л а
іменем україни
6 червня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів:Леванчука А.О.,Маляренка А.В.,
Матвєєвої О.А.,Писаної Т.О., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (далі - ПАТ «Страхове товариство «Гарантія») до ОСОБА_6 про стягнення неповернутої суми позики за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 13 лютого 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2010 року ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач перебував з позивачем у трудових відносинах, наказом №95-1К від 30 листопада 2009 року ОСОБА_6 був звільнений з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. За період роботи з 7 березня 2008 року до 6 липня 2009 року між товариством та ОСОБА_6 укладені договори безвідсоткової позики на загальну суму 290 335 грн. Отримана відповідачем позика в добровільному порядку повернута не була. Після уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_6 непогашену заборгованість за договорами на суму 73 380 грн.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року у задоволенні позову ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1 031 грн. 04 коп. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, та 5 тис. грн. витрат на правову допомогу.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 13 лютого 2012 року рішення районного суду скасовано, позов ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» задоволено: стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість за позикою в сумі 73 380 грн., судові витрати в сумі 1 247 грн. 06 коп., всього 74 627 грн. 06 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалені у справі судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 працював у відповідача на посаді спеціаліста з врегулювання страхових випадків і наказом №95-1К від 30 листопада 2009 року був звільнений з роботи за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 25).
За період з січня 2008 року до липня 2009 року між товариством та ОСОБА_6 укладено 16 договорів безвідсоткової позики на загальну суму 299 630 грн. та видано грошових коштів на суму 567 400 грн., що підтверджується відповідними відмітками у видаткових касових ордерах (а. с. 20-24, 50-57).
За умовами кожного з укладених між сторонами договорів, у випадку розірвання трудового договору, позичальник зобов'язаний достроково повернути позику - протягом трьох робочих днів з моменту розірвання трудових договорів.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_6 було повернуто ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» 494 020 грн. (а. с. 49).
На підтвердження належного виконання зобов'язань за договорами позики ОСОБА_6 надав суду 19 квитанцій до прибуткового касового ордеру на загальну суму 564 750 грн. (а. с. 83-87), у тому числі квитанцію до прибуткового касового ордеру від 27 липня 2008 року про внесення в касу товариства 75 тис. грн. (а. с. 84).
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 10 березня 2011 року рукописні записи в оригіналі квитанції до прибуткового касового ордеру від 27 липня 2008 року на суму 75 тис. грн., а також підпис від імені ОСОБА_7 виконані не бухгалтером-касиром ОСОБА_7, а іншою особою (а.с. 144-146).
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення неповернутої суми позики та визнаючи оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру від 24 липня 2008 року на суму 75 тис. грн. в якості належного та допустимого доказу повернення відповідачем позивачу грошових коштів, районний суд виходив із того, що печатка на ордері належить страховій компанії, підпис касира на ордері хоча не належить бухгалтеру ОСОБА_7, може належати одному з декількох бухгалтерів, які працюють в товаристві.
Скасовуючи рішення районного суду, апеляційний суд вважав вищезазначені висновки суду такими, що ґрунтуються на припущеннях, і підтвердив факт наявності у ОСОБА_6 боргових зобов'язань перед ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» у сумі 73 380 грн.
Між тим, суди мають відповідно до ст. 10 ЦПК України сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, а саме, обставини видачі квитанції до прибуткового касового ордеру: проведення необхідної звірки записів в облікових реєстрах бухгалтерського обліку товариства з виданими відповідачу квитанціями про сплату грошових коштів, з'ясувати, чи підтверджується документально внесення відповідачем суми до каси товариства, визначити коло осіб, на яких покладено обов'язок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та контролю, їх посадові обов'язки та інструкції, при вирішенні цього можливо поставити питання про проведення відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України судово-бухгалтерської експертизи.
У порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України суди повно і всебічно не з'ясували фактичних обставин справи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення сторін і якими доказами вони підтверджуються, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи, ухвалені ними рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 338 ЦПК України такі рішення слід скасувати з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 13 лютого 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.А. Матвєєва Т.О. Писана