Справа № 221/2690/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2012

Староміський районний суд м. Вінниці у складі:

головуючого судді -Антонюка В.В.,

при секретарі -Антоновій К.Є.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача -ОСОБА_2,

третьої особи без самостійних вимог -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_7 до начальника комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» Нагірняк Діни Борисівни, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_7 із позовом до начальника комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" Нагірняк Діни Борисівни, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.07.2011 року він в інтересах ОСОБА_7 звернувя до КП ВМБТІ із замовленням №АМ -024425 про видачу Акту про прийняття в експлуатацію господарської будівлі (сараю 1980 року побудови), що розташований по АДРЕСА_1, який повинен бути виконаний 14.09.2011 року. Всі необхідні документи: технічний паспорт, довідки санепідемстанції та пожежного нагляду, а також акт відповідності були надані позивачем до КП ВМБТІ. Натомість 22.09.2011 року ОСОБА_1 було видано лист за №3728 від 22.09.2011 року з якого слідує, що комісія буде розглядати вказане питання повторно, і "..після надання згоди співвласника будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1".

Представник позивача, вважає відмову КП ВМБТІ незаконною. Просить суд винести судове рішення, яким зобов'язати КП ВМ БТІ ввести в експлуатацію і видати акт про прийняття в експлуатацію господарської будівлі (сараю 1980 року побудови), по АДРЕСА_1 Окрім того просить стягнути з відповідача на свою користь всі витрати, пов'язані із протиправними діями відповідача, а саме- судові та інші витрати.

Представник позивача ОСОБА_1, під час розгляду справи уточнив позовні вимоги та пояснив, що позов ним пред»явлено до КП ВМБТІ, а не особисто до Нагірняк Д.Б. Заялені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, просила суд відмовити у їх задоволенні та пояснила, що в разі сплати позивачем коштів за частину земельної ділянки, яку вона захватила, вона погодиться надати згоду на узаконення сараю, так як він їй не заважає.

З»ясувавши позиції сторін, дослідивши подані суду письмові докази та з'ясувавши обставини справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, наданого позивачем в судовому засіданні ОСОБА_7 є спадкоємицею ОСОБА_8, та успадкувала майно, яке розташоване в АДРЕСА_1 та складається із: житлового будинку з прибудовою, позначеного на плані літерою "А", сараю "В", сараю "Г", вбиральні "У", огорожі №1, а також самовільно зведеної будівлі "Е", яка в свідоцтво про право на спадщину не включена.

Згідно технічного паспорту на будинковолодіня, розташованого в АДРЕСА_1, вказаний сарай, позначений в технічному паспорті літерою "Е" - 1980 року забудови. Власниками даного будинковолодіння в рівних частках є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.32-34).

Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертиз № 02-02/2989 від 14.07.2011 року та висновку органу державного пожежного нагляду № 08-1/3426 від 19.07.2011 року, Технічний звіт та заключення про технічний стан будівельних конструкцій господарських будівель та споруд до існуючого житлового будинку АДРЕСА_1 за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і може бути погоджений (затверджений). Стосовно експлуатації сараю «Е»по АДРЕСА_1, Орган державного пожежного нагляду вважає можливим використання зазначеної будівлі за призначенням, визначеним технічним звітом та заключенням.

У відповіді КП ВМБТІ зазначено, що відповідно до п.1.27 протоколу №24 засідання комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків, прибудов, господарських будівель та споруд, збудованих чи реконструйованих на території приватних будинків садибного типу, садових товариств та дачних кооперативів, без дозволу на виконання будівельних робіт в м. Вінниці від 16.08.2011 року, питання АДРЕСА_1, щодо прийняття в експлуатацію сараю літ. Е", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 знято з розгляду і буде повторно розглянуто на черговому засіданні комісії, після надання згоди співвласника будинковолодіння АДРЕСА_1 (а.с.30).

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 27.10.2008 року, в цивільній справі №2-388-08 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, встановлено порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №663 від 24.10.2008 року. Вказаним рішенням встановлено, що самовільно збудований сарай 1980 року, позначений відповідно до проектної документації літерою "Е", розташований на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_7 (а.с.40-43).

Посилання відповідача на п. 2.15.6 порядку, який передбачає відмову в прийнятті в експлуатацію господарських будівель та споруд у разі виявлення, що прийняття в експлуатацію приватних будівель порушує права, законні інтереси третіх осіб або не відповідає вимогам чинного законодавства, не можуть бути враховані судом, оскільки оглядом в судовому засіданні матеріалів інвентарної справи встановлено, що згідно технічного звіту та заключення про технічний стан будівельних конструкцій, господарських будівель та споруд до існуючого житлового будинку АДРЕСА_1 будівля сараю, позначена на плані літерою "Е", відноситься до будівлі ІІ категорії, має задовільний технічний стан, відповідає вимогам санітарно-епідеміологічної та протипожежної безпеки.

Відповідно до статті 88 Земельного Кодексу України 2001 року, пункту 6 розділу Х Земельного Кодексу України 2001 року, рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року, статті 42 Земельного Кодексу України 1990 року громадяни, що мають земельну ділянку на умовах власності або спільного користування, визначають порядок користування нею (зокрема - порядок зведення на ній будівель) за взаємною згодою, а у разі відсутності такої згоди - на підставі судового рішення.

В Постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року, вказано, що вирішуючи справи про самочинне будівництво (нове будівництво, реконструкцію зі зміною площі та зайняттям земельної ділянки, прибудови) об'єкта нерухомості, здійснене у разі відмови у видачі документів, які надають право виконувати будівельні роботи (повідомлення про початок будівельних робіт, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, видача технічних умов, видача вихідних даних тощо), але з додержанням державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів і порядку розгляду цих питань, суд має врахувати, що відмова в наданні дозвільних документів може бути оскаржена до суду заінтересованою особою у порядку адміністративного судочинства.

На підставі ч.3 ст. 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації"здійснити державну реєстрацію господарської будівлі (сараю 1980 року побудови), що розташований в АДРЕСА_1 - підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь представника позивача моральної та матеріальної компенсації суд, вважає за необхідне відмовити, оскільки представником позивача не доведено завдання йому шкоди, не обґрунтовано в цій частині свої позовні вимоги та не надано доказів в обґрунтування зазначених вимог.

В пункті 5 постанови № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року) Верховний Суд України наголосив, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У пункті 9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України, зокрема, зазначено, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих відносинах і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

Взагалі, під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Крім того, в силу статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті відповідно до якої, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Однак позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, не надано будь - яких доказів в підтвердження своїх вимог, зокрема доказів втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними діями, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.376, 1167 ЦК України, ст. ст. 42, 88 ЗК України, ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»здійснити державну реєстрацію господарської будівлі (сараю 1980 року побудови), що розташований в АДРЕСА_1.

В частині інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Староміський райсуд м. Вінниці протягом 10 днів з дня отримання її копії .

Суддя: В.В.Антонюк