Справа №1-33/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовченко

Номер провадження 11/1890/263/12 Суддя-доповідач - Яременко

Категорія - 3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Крамаренка В. І., Борсая В. М.,

з участю прокурора - Мусіяки В.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 22 лютого 2012 року, яким

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Первомайськ Луганської області, громадянка України, не працююча, не заміжня, зареєстрована в АДРЕСА_1, мешканка АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судима,

засуджена за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ в Сумській області витрати за проведення експертиз в сумі 2390,88 грн.

Задоволено цивільний позов ОСОБА_3, стягнувши на її користь з ОСОБА_2 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.. 81 КПК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за умисне вбивство потерпілої ОСОБА_4 за слідуючих обставин.

В ніч з 13 на 14 вересня 2011 року ОСОБА_2, перебувала в будинку батьків свого співмешканця ОСОБА_5, в АДРЕСА_2. Після спільного вживання спиртного разом з матір'ю співмешканця ОСОБА_4, на побутовому ґрунті між сп'янілими виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 почала ображати ОСОБА_2, дорікати арештом сина та висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. У ході сварки, ОСОБА_4 взяла кухонний ніж та стала в дверному проймі між кімнатою та кухнею, тримаючи в руках ніж. У ОСОБА_2, обуреної такою поведінкою ОСОБА_4, відчуваючої себе ображеною та приниженою зухвалою, на її думку, поведінкою останньої, виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_4. Усвідомлюючи, що реалізація вказаного злочинного наміру без застосування будь-яких знарядь буде ускладненою, ОСОБА_2 вирішила використати ніж, який тримала в руці ОСОБА_4, вихопивши ніж з руки потерпілої засуджена нанесла їй удар ножем в ліву частину грудей в область серця, після чого ОСОБА_4 посунулася по одвірку та впала.

ОСОБА_2 розбудила ОСОБА_6, який весь цей час спав в кухні, сказала йому, що ОСОБА_4, будучи п'яною, впала та вдарилася головою, та вони разом поклали її на диван. Після цього, приблизно о другій годині ночі 14 вересня 2011 року ОСОБА_2 забрала свої речі та пішла з дому, поїхала до м. Києва, де і перебувала до затримання працівниками міліції.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 62 від 14 жовтня 2011 року смерть потерпілої ОСОБА_4 настала в результаті проникаючої колото-різаної рани грудної клітини з пошкодженням серця і лівої легені, що призвело до масивної крововтрати і гострого недокрів'я внутрішніх органів.

Таким чином, наносячи ОСОБА_4 удар ножем в груди в область серця, тобто в життєво-важливий орган і застосовуючи при цьому знаряддя у вигляді ножа, який згідно висновку експертизи не є холодною зброєю, але здатний спричинити небезпечні для життя тілесні ушкодження, ОСОБА_2 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала можливість суспільно небезпечних наслідків у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілої ОСОБА_4, та бажала її настання, тобто діяла з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті іншій особі.

В поданій апеляції і доповненні до неї засуджена ОСОБА_2 прохає перекваліфікувати її дії, оскільки вона не мала наміру та прямого умислу на заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_4, а лише відібравши ніж намагалася її налякати. Відтворення обстановки проведено в пізній час, у неї не було можливості відпочити. Документи в кримінальній справі складені українською мовою, вона підписувала не читаючи, не розуміє українську мову. Легкі тілесні ушкодження у потерпілої не мають до неї відношення. Вона у потерпілої з ОСОБА_6 слідів крові не бачила і не могла уявити, що могла убити людину, вона визнає свою вину, а саме що вчинила дії, внаслідок яких потерпіла померла. Прохає застосувати до неї вимоги ст. 69 КК України, враховуючи її щире каяття.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та поданих апеляцій, міркування прокурора Мусіяки В.В., який вважав, що засуджена нанесла удар ножем з метою позбавити життя потерпілої і підстав для задоволення апеляції немає, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію і доповнення до неї, колегія суддів, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженої та перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи, викладені в апеляції і доповненні до неї, приходить до висновку, що апеляція засудженої задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_4, а також про кваліфікацію дій засудженої за ч.1 ст. 115 КК України відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв»язку.

Зокрема, дані висновки суду підтверджуються, показами самої засудженої ОСОБА_2, яка в стадії досудового слідства і в судовому засіданні показала, що вона в ході сварки підійшла до потерпілої, забрала ніж і внаслідок нанесення нею удару ножем настала смерть ОСОБА_4 та детально розповіла про обставини вчинення цього злочину; показами свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що спав вдома і чув як сварились ОСОБА_4 і ОСОБА_2, вночі проснувся і побачив, що дружина лежить на підлозі у дружини на одязі в області грудної клітини було видно сліди крові, ОСОБА_2 вночі пішла з дому, а він виявив, що його дружина померла; показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що того дня бачила ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в лісі, де між її чоловіком і ОСОБА_6 виникла сварка і ОСОБА_2 давала ніж ОСОБА_6, та говорила щоб зарізав її чоловіка, вона поводилась агресивно; даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, відеозаписом, якими підтверджується, що ОСОБА_2 під час проведення цієї слідчої дії добровільно вказала на час та місце вчинення злочину, а також на обставини, за яких вона позбавила життя потерпілу, і механізм вчинення вбивства ОСОБА_4, повідомлений ОСОБА_2, співпадає з даними, встановленими в ході огляду місця події 14.09.2011 року (т.1 а.с.21-67,71-75, т.3 а.с.12-21); даними висновків судово-медичних експертиз про характер і локалізацію заподіяних ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та причину його смерті і про відповідність виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень грудної клітини механізму їх заподіяння, продемонстрованому ОСОБА_2 в ході відтворення обстановки і обставин події (т.2а.с.26-28,32); речовими доказами, в тому числі і вилученим в ході огляду місця події ножем і висновком медико-криміналістичної експертизи № 347 від 10.10.2011 року про те, що пошкодження на лоскуті шкіри з передньої поверхні грудної клітини зліва від трупа ОСОБА_4, колото-різане пошкодження могло бути спричинене клинком вказаного ножа(т.2 а.с. 101-104); висновками судово-імунологічних експертиз № 778,779,780,781,782,783,784,785 від 05.10.2011 року про те, що на одязі та нижній білизні(бюстгальтері), в області лівої частини грудної клітини, на шкарпетках, на фрагменті килимової доріжки, ганчірці та рушнику, вилучених з місця пригоди, знайдено кров людини, походження якої можливе від ОСОБА_4 (т.2 а.с.138-150,155-157,162-164,169-171, 176-178,183-185, 190-192,197-199).

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 на час вчинення інкримінованого злочину перебувала у стані поростого алкогольного сп»яніння і могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.(т.3 а.с.68-70)

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що наносячи ОСОБА_4 удар ножем в груди в область серця, тобто в життєво-важливий орган і застосовуючи при цьому знаряддя у вигляді ножа, який згідно висновку експертизи не є холодною зброєю, але здатний спричинити небезпечні для життя тілесні ушкодження, ОСОБА_2 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала можливість суспільно небезпечних наслідків у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілої ОСОБА_4, та бажала її настання, тобто діяла з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Виходячи з викладеного, вбачається, що суд першої інстанції оцінивши всі докази по справі у їх сукупності, вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України, оскільки вона вчинила умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Тому колегія суддів приходить до висновку, що немає підстав для перекваліфікацію дій ОСОБА_2 на ст.. 119 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за вбивство, вчинене через необережність.

ОСОБА_2 є громадянкою України, проживає постійно на території України, має середню освіту, їй в ході досудового слідства і в суді роз»яснювалось право давати показання рідною мовою, користуватись послугами перекладача. Вона покази давала на російській мові, власноручно записала, що українську мову розуміє, послуг перекладача не потребує і засвідчувала вірність запису в процесуальних документах своїм підписом. ( т.3 а.с.8-10,12- 25, 32, 115, ст.. 123)

При призначенні засудженій ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що обтяжують покарання. Отже, призначене засудженій ОСОБА_2 покарання є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Тому, враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла переконання про безпідставність доводів засудженої, викладених за змістом її апеляції.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що для зміни або скасування вироку за поданою апеляцією підстав немає.

Тому, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 22 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженої ОСОБА_2 - без задоволення.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Крамаренко В. І. Борсай В. М.