Справа №1806/21/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Котенко
Номер провадження 11/1890/366/12 Суддя-доповідач - Яременко
Категорія - 46
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Яременка Г. М.,
суддів - Гончарова М. В., Олійника В. Б.,
з участю прокурора - Кононової Л.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_2, на вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 05 квітня 2012 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженць і мешканець м. Суми, в силу ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ст. 296 ч.1 КК України до покарання у виді арешту на 45 діб.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України ОСОБА_3 зобов'язано протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6., 659 грн. 82 коп. на відшкодування майнової шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У разі відсутності у ОСОБА_3 майна і заробітку, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, на підставі ст.1179 ЦК України постановлено стягнути з його матері ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6, 659 грн. 82 коп. на відшкодування майнової шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунальної установи «Сумська міська дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» 1099 грн. 30 коп. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 16.11.2011 року близько 10.00 год., перебуваючи в приміщенні виробничої майстерні, що розташована на території ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе», по вул. Горького в м. Суми, під час учбових занять із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки, прийняті в суспільстві, зірвав процес занять навчальної групи, порушуючи право громадян на навчання, перебуваючи в громадському місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді порушення громадського порядку та завдання тілесних ушкоджень, діючи умисно, демонструючи свою зневагу до оточуючих, під час уроку підійшов до свого одногрупника ОСОБА_6, який сидів за партою, та безпричинно, із хуліганських спонукань, із особливою зухвалістю, наніс удар потерпілому в область перенісся. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я.
У поданій апеляції представник потерпілого ОСОБА_2, просить змінити вирок суду, в частині заявленого у справі цивільного позову та стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 6232 грн. 67 коп. за завдану матеріальну шкоду та 10000 грн. за завдану моральну шкоду. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у відшкодуванні лікарського препарату «Бронхостоп пастилки», що використовуються при простудних захворюваннях, а потерпілому було рекомендовано профілактику простудних захворювань, також безпідставно не відшкодовано додаткові витрати на посилене харчування, відмовлено у відшкодуванні потерпілому вартості речей, що пошкоджені внаслідок вчинення злочину та у відшкодуванні витрат понесених потерпілим на правову допомогу адвоката як представника потерпілого, які включені до матеріальної шкоди. Всі ці витрати відповідно до вимог закону вважає, що підлягають стягненню з відповідача. Також вважає, що суд необґрунтовано частково відшкодував моральну шкоду потерпілому, завдану злочином, не навів мотивів, якими він керувався при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, не прийняв до уваги той факт, що потерпілий є неповнолітньою особою.
Заслухавши суддю - доповідача про обставини справи та зміст поданої апеляції, міркування прокурора Кононової Л.Ф., яка вважала за необхідне вирок суду залишити без змін, а апеляцію представника потерпілого без задоволення, пояснення засудженого ОСОБА_3 та думку захисника ОСОБА_8, які вважали, що апеляція не підлягає задоволенню, колегія суддів провівши судові дебати, та надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляція представника потерпілого не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах і в апеляції не оспорюються. Кваліфікація дій засудженого за ст. 296 ч. 1 КК України також є вірною і теж в апеляціях не заперечується.
Доводи апеляції представника потерпілого щодо безпідставного незадоволення судом позовних вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди є необгрунтованими.
Зокрема, судом першої інстанції враховано, що згідно висновку судово - медичної експертизи (а.с.28-29) ОСОБА_6 з 17.11.2011 року по 23.11.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні з наступним амбулаторним лікуванням у лікаря окуліста та лор - лікаря. За призначенням лор - лікаря ОСОБА_6 придбав ліки на загальну суму 413 грн. 57 коп. З 28.11.2011 року по 09.12.2011 року потерпілий продовжував лікування у лікаря - окуліста і придбав вітаміни для очей на загальну суму 246 грн. 25 коп. Отже, колегія суддів вважає, що суд вірно дійшов висновку що підлягає відшкодуванню заподіяна майнова шкода за придбання ліків у сумі 659 грн. 82 коп. Щодо доводів апеляції представника потерпілого про стягнення з відповідача вартості лікарського препарату «Бронхостоп пастилки», то вони є необґрунтованими, оскільки згідно з довідкою - епікризом (а.с.44) потерпілому ОСОБА_6 такий препарат не призначався.
Колегія суддів вважає, що є необґрунтованими доводи апеляції представника потерпілого про те, що суд безпідставно не стягнув з відповідача додаткові витрати на лікування та посилене харчування в сумі 2000 грн., оскільки суд першої інстанції обґрунтовано у вироку послався на те, що позивачем, представником позивача не надані докази понесення додаткових витрат на ліки чи посилене харчування ОСОБА_9
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у відшкодуванні витрати на придбання футболки та джинсів в сумі 500 грн., так як ця шкода не підтверджена доказами при розгляді справи, дії засуджено не було кваліфіковано як пошкодження майна потерпілого. Це майно було за словами потерпілого знищене. Виходячи з цього доводи апеляції представника потерпілого про необхідність стягнення з засудженого 500 грн. на придбання одягу, є безпідставними.
Доводи апеляції представника потерпілого про те, що ОСОБА_3 заподіяв потерпілому моральну шкоду в більшому розмірі, ніж визначив суд, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки розмір моральної шкоди судом визначений також правильно з урахуванням всіх моральних страждань, які були понесені потерпілим в результаті вчинення протиправних дій відносно нього засудженим, виходячи з принципу розумності та справедливості. При цьому суд врахував фізичний біль, порушення способу життя потерпілого, обставини за яких була заподіяна моральна шкода ОСОБА_6, характер, обсяг, та тривалість моральних страждань, яких зазнав потерпілий.
Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано відмовив у відшкодуванні витрат на правову допомогу адвоката як представника потерпілого, оскільки відповідно до вимог ст. 93 КПК України оплата праці захисника у разі його участі у справі за призначенням, у випадках передбачених ч.4 ст. 47 КПК України, проводиться за рахунок держави на підставі постанови слідчого, судді, ухвали суду.
Дійсно адвокат ОСОБА_2 приймав участь у розгляді даної справи як представник потерпілого ОСОБА_7, на підставі укладеної між ними угоди, тобто не за призначенням, а тому судом обґрунтовано відмовлено у відшкодуванні витрат потерпілому по оплаті його праці, оскільки це не передбачено кримінально-процесуальним законом. Доводи апеляції представника потерпілого про відшкодування витрат на правову допомогу в зв»язку з тим, що вони є реальними збитками, є необґрунтованими, оскільки зі змісту ст. 28 КПК України під час розгляду кримінальної справи цивільний позов підлягає розгляду щодо матеріальної шкоди завданої злочином, а вказані витрати на правову допомогу потерпілому не є реальними збитками від вчиненого злочину.
За таких обставин колегія суддів знаходячи вирок суду законним, не вбачає підстав для його зміни чи скасування, а відповідно, і для задоволення апеляції представника потерпілого.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 05 квітня 2012 року щодо ОСОБА_3, залишити без змін, а апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.
СУДДІ:
Яременко Г. М. Гончаров М. В. Олійник В. Б.