Справа № Провадження №11-947/12 11/1090/4492/12 Головуючий у І інстанціїКупрієнко
Категорія51Доповідач у 2 інстанції Матюшко
05.07.2012
УХВАЛА
Іменем України
05 липня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Беха М.О.
суддів: Матюшко М.П., Капічон О.М.,
за участю прокурора : Скрипка І.М.,
засудженого : ОСОБА_1
його захисника -адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вирок Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2012 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, гр.-на України, освіта середня, працюючого по найму, не одруженого, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
Згідно з ст.. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2 (два) роки.
Відповідно до ст.. 76 КК України зобов`язано засудженого не виїжджати за межі України без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання або роботи.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь експертної установи 1240,32 гривень розходів за проведення експертизи.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
В С Т А Н О В И Л А :
Як зазначено у вироку, в середині травня 2010 року (точної дати слідством не встановлено) ОСОБА_1 з метою придбання наркотичного засобу канабісу зателефонував до невстановленої слідством особи на прізвисько «ОСОБА_5», з яким домовився про придбання наркотичного засобу, при цьому обумовивши місце зустрічі та ціну.
З цією метою, в цей же день, близько 16:00 години ОСОБА_1 у невстановленої особи на прізвисько «ОСОБА_5»в м. Вишгороді, неподалік буд. № 2 по вул. Б.Хмельницького незаконно придбав засіб канабіс в кількості одного стакана за 600 гривень.
Вищезазначений придбаний наркотичний засіб канабіс, ОСОБА_1 приніс до свого тимчасового помешкання за адресою АДРЕСА_1 з метою зберігання, щоб в подальшому більшу частину придбаного наркотичного засобу вжити самостійно, а іншу залишив з метою збуту.
В ніч з 22.05.2010 року на 23.05 2010 року близько 1 години ночі до ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3, з метою придбання у нього наркотичний засіб канабіс за гроші в сумі 100 гривень. Під час телефонної розмови, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу канабісу повідомив ОСОБА_3, що він може придбати у нього наркотичний засіб, при цьому обумовивши місце зустрічі.
Після телефонної розмови до тимчасового помешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 прийшов ОСОБА_3, якому ОСОБА_1 незаконно збув за 100 гривень раніше придбану у «ОСОБА_5», висушену, перетерту наркотичну речовину -канабіс, вагою близько 3,2 г., яка знаходилась у коробці з під сірників.
ОСОБА_3 вказаний придбаний наркотичний засіб канабіс вагою 3,2 г. розділив, залишивши собі 0,7 г, а іншу частину наркотичного засобу -канабісу ОСОБА_3 збув ОСОБА_4
Згідно висновку експерта № 759/х від 15.06.2010 року представлена на дослідження подріблена речовина наркотичного походження зеленого кольору із специфічним запахом, вилучена у ОСОБА_3 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабіс. Першочергова маса наркотичного засобу (канабісу) в сухому стані, становить 0,7 г.
Згідно висновку експерта № 760/х від 15.06.2010 року представлена на дослідження подріблена речовина наркотичного походження зеленого кольору із специфічним запахом, вилучена у ОСОБА_4 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабіс. Першочергова маса наркотичного засобу (канабісу) в сухому стані, становить 2,5 г.
На вирок прокурор, який брав учать у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію в якій просить вирок скасувати, та постановити новий, яким визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Апелянт обгрунтовує свої вимоги тим, що неправильне застосування кримінального закону судом першої інстанції вплинуло на призначення ОСОБА_1 покарання, яке за своїм видом та розміром є явно несправедливим внаслідок м`якості. Відповідно до вимог ст..65 КК України, абзацу 2 п.1,п.3, постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку мають дотримуватися вимог кримінального закону й забов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Разом із тим, суд першої інстанції не звернув уваги на точні положення закону, згідно з яким при вирішенні питань необхідно належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи, та врахувати, що ст.. 75 КК України застосовується лише у тому разі, коли для цього є умови і підстави, на які слід посилатися у вироку. Крім цього, злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України відносяться до категорії тяжких відповідно до ст. 12 КК України
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив апеляцію задовольнити, засудженого та його захисника, котрі просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини засудженого у зазначених у вироку злочинних діях відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів, які повно і правильно приведені у вироку, а дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, що ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання, суд згідно ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості, обставини вчиненого злочину та особу підсудного ОСОБА_1, який раніше не судимий, злочин вчинив вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, являється особою молодого віку, а також на те, що з моменту вчинення злочину пройшов тривалий час, за який підсудним не було скоєно жодного правопорушення, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення. Приймаючи до уваги наведене вище, а також те, що при відсутності обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_1 у скоєному щиро розкаявся і сприяв розкриттю злочину, то обране щодо нього покарання в межах санкції інкримінованого злочину у виді позбавлення волі з застосуванням ст.. 75 КК України колегія суддів не вважає явно несправедливим внаслідок м'якості в контексті ст.. 372 КПК України, а тому апеляцію прокурора залишає без задоволення.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів не встановлено. За таких обставин вирок суду є законним.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав учать у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
Судді : 1. ____________________2.____________________3._____________________
З оригіналом згідно : суддя : Матюшко М.П.