ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
25.04.2008 | Справа №2-28/4673-2007 |
За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь,
до відповідача – Кримського Республіканського Виробничого підприємства «Кримтролейбус», м. Сімферополь,
про стягнення 705 682,24 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Ющенко Т.А. – начальник претензійно-позовного відділу юридичного департаменту ВАТ «Крименерго», довіреність № 002-Д від 03.01.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача – Пченжи Е.Е. – юрисконсульт, довіреність від 05.03.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство «Крименерго», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Кримського Державного виробничого підприємства «Кримтролейбус», м. Сімферополь, про стягнення 705 682,24 грн. заборгованості за спожиту електроенергію.
Позивач, 11.07.2007 р., надав письмову заяву про збільшення позовних вимог № 10/1387 від 10.07.2007 р., в якій просив стягнути з відповідача 867 720,10 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду від 24 вересня 2007 р. було здійснено заміну відповідача у справі з Кримського Державного Виробничого підприємства «Кримтролейбус», м. Сімферополь, на його правонаступника – Кримське Республіканське Виробниче підприємство «Кримтролейбус», м. Сімферополь, у порядку ст. 25 ГПК України та провадження у даній справі було зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення пов’язаних з нею справ № 2-14/9696-2007 та № 2-14/9701-2007.
Від Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, на адресу господарського суду надійшло клопотання № 10/129 про поновлення провадження у справі, в якому позивач вказав на те, що 20.12.2007 р. господарським судом були прийняті рішення у справах № 2-14/9696-2007 та № 2-14/9701-2007, у зв’язку з чим ухвалою господарського суду від 31.03.2008 р. провадження у справі було поновлено.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду надав клопотання № 627/01-26/11 від 24.04.2008 р., в якому відповідач визнав заборгованість перед позивачем у сумі 867 720,10 грн., та просив суд надати Кримському Республіканському Виробничому підприємству «Кримтролейбус», м. Сімферополь, розстрочку виконання судового рішення на 2 роки 5 місяців (29 місяців).
Представник позивача у засіданні суду проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду усно заперечував (про що зазначено в протоколі судового засідання).
Строк вирішення спору був продовжений за згодою представників сторін на підставі ст. 69 ГПК України для надання сторонами суду додаткових документів та доказів у справі.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою представника відповідача у засідання суду, та для надання суду відповідачем додаткових доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,
В С Т А Н О В И В :
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були укладені договори про поставку електричної енергії: № 88 від 25.05.2004 р., № 390 від 01.06.2004 р. та № 38 від 14.09.2006 року.
Відповідно до Розділу 1 даних договорів постачальник (позивач) зобов’язувався поставляти електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач – сплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актах порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього договору та додаткам до договору, які є його невід’ємними частинами.
Згідно з п.п. 2.2.3. цих договорів споживач зобов’язувався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, у відповідності з умовами додатків № 4.1 або № 4.2 «Порядок розрахунків».
Пунктом 7.9. договорів передбачено, що у випадку наявності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію, споживач має право звернутись до постачальника з заявою про узгодження Графіку погашення заборгованості, який встановлює строки оплати наявної заборгованості та є невід’ємним додатком до цього договору.
Однак, відповідач свої зобов’язання перед позивачем за вищевказаними договорами не виконав, у зв’язку з чим, згідно розрахунків позивача, за Кримським Республіканським Виробничим підприємством «Кримтролейбус», м. Сімферополь, утворилась заборгованість в сумі 569 328,30 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Також, як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Крименерго», м. Сімферополь, зверталось до господарського суду із заявою про визнання відповідача банкрутом.
Майнові вимоги Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, були визнані в сумі 7 009 526,30 грн. і віднесені до 4 черги кредиторів.
Однак, між сторонами було укладено мирову угоду, яка була затверджена ухвалою господарського суду АР Крим від 25.07.-07.08.2003 р. у справі № 2-10/1818-2003.
Згідно з умовами цієї мирової угоди, відповідач мав сплатити позивачу протягом п’яти років вищевказану суму.
Проте, відповідачем вказана заборгованість була погашена лише частково, у зв’язку з чим решта заборгованості відповідача за мировою угодою, згідно розрахунків позивача, склала 298 391,80 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, склала 867 720,10 грн.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 867 720,10 грн., у тому числі 569 328,30 грн. заборгованості за вищевказаними договорами та 298 391,80 грн. за мировою угодою, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи, та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним, як було зазначено вище, у клопотанні № 627/01-26/11 від 24.04.2008 р. та актах звірки взаємних рахунків, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.
За таких обставин позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 10/1387 від 10.07.2007 р., підлягає задоволенню.
Також, як було зазначено вище, Кримське Республіканське Виробниче підприємство «Кримтролейбус», м. Сімферополь, у клопотанні № 627/01-26/11 від 24.04.2008 р. просило надати йому розстрочку виконання судового рішення на 2 роки 5 місяців (29 місяців).
Проте, відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Враховуючи те, що представник позивача у судовому засіданні заперечував проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення, та у зв’язку з тим, що рішення суду не набрало законної сили, суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 05.05.2008 року.
Керуючись ст. 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити.
2). Стягнути з Кримського Республіканського Виробничого підприємства «Кримтролейбус» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, б. 78, р/р 2600338136001 в УСБ, МФО 324010, ідентифікаційний код 03328391, або з інших рахунків) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 260323051142 в Філії КРУ Ощадбанку м. Сімферополя, МФО 324805, ідентифікаційний код 00131400, або на інші рахунки) 867 720,10 грн. заборгованості, 8 677,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.