Справа № 2-204/12

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

при секретарях Сіньковій Ю.В., Дак Т.П., Чулаєвському С.П., Голік О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Ірпінська міська державна нотаріальна контора про стягнення коштів за зобов'язанням спадкодавця,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її колишній чоловік ОСОБА_5; вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 18.10.2002 року, шлюб розірвано за рішенням Ірпінського міського суду від 07.04.2006 року та зареєстровано розірвання шлюбу в органах РАЦС 19.07.2006 року. Вказує, що з 1994 року і до реєстрації шлюбу вони з ОСОБА_5 перебували у фактичних шлюбних відносинах, спільно проживали та вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

Вказує, що в період спільного проживання з ОСОБА_5 вони за спільні кошти за договором купівлі-продажу від 25.12.2001 року купили квартиру АДРЕСА_1 на її ім.»я; оскільки вона визнає ту обставину, що вказану квартиру вони купили за спільні кошти з ОСОБА_5 до реєстрації шлюбу, то тим самим вона особисто визнає, що вони проживали разом з ОСОБА_5 та вели спільне господарство з 1994 року. За її дорученням від 06.09.2002 року ОСОБА_5 продав вказану квартиру за договором купівлі-продажу від 29.03.2003 року своїй дочці ОСОБА_3 за 525 000 гривен, в подальшому ОСОБА_3 за договором обміну від 13.06.2003 року набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_2.

За її дорученням від 06.09.2002 року ОСОБА_5 мав право і повинен був одержати гроші за продану квартиру, але ОСОБА_5 доручення виконав недобросовісно, будь-яких грошей їй від проданої квартири не передав. В судових засіданнях по цивільній справі № 2-926 за 2006 рік ОСОБА_5 підтверджував ту обставину, що він їй грошей не передавав і не збирався цього робити; поскільки на той період між ними існував спір про визнання угод недійсними, то питання про стягнення коштів від проданої квартири нею не ставилося.

Позивачка вказує, що в період 2006-2007 р.р. судами розглядався спір за її позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 та інших про визнанням недійсним договору купівлі-продажу квартири, договору дарування будинку, частково недійсним договору обміну та визнання права власності на жилий будинок; рішенням Ірпінського міського суду від 02.11.2006 року їй в позові було відмовлено, ухвалою апеляційного суду Київської області від 15.01.2007 року рішення суду залишено без змін; ухвалою Верховного суду України від 26.03.2007 року їй було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Вказує, що за договором дарування від 06.11.2008 року ОСОБА_3 подарувала будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_5 і після його смерті будинок став спадковим майном. В 2010 році вони з ОСОБА_5 помирились, знову стали спільно проживати і він визнавав за нею право на їх спільне майно, тобто на будинок по АДРЕСА_2, але переоформити її право на ? частину спільного майна вони не встигли із-за смерті ОСОБА_5 Поскільки вищевказана квартира в м. Києві була їх спільним майном з ОСОБА_5, яке придбане в період спільного проживання, то її частка в праві власності на це майно становила ? частину , отже ОСОБА_5 повинен був передати їй ? частину коштів від продажу квартири, тобто 262 500 гривен.

Позивачка вважає, що оскільки ОСОБА_5 помер, то по його зобов»язаннях повинні відповідати його спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та його брат ОСОБА_4

Крім того після обміну квартири АДРЕСА_1 на незакінчений будівництвом будинок в АДРЕСА_2 за договором міни від 13.06.2003 року вони з ОСОБА_5 до припинення подружніх відносин в 2006 році продовжували спільно проживати в даному будинку, закінчували його будівництво за власні кошти подружжя, придбали за власні кошти меблі та предмети домашньої обстановки, предмети зручностей ( меблі, люстри, сантехніку, посуд та інше ).

Позивачка вказує, що згідно договору міни від 13.06.2003 року будинок по АДРЕСА_2 мав інвентарну вартість 218 289 грн., а станом на 15.05.2006 року цей будинок мав інвентарну вартість 1 107 820 гривен, тобто його вартість збільшилась на 889531 гривен. Таким чином її частка в збільшенні вартості цього будинку шляхом добудов становить 444 765 гривен. Вони з ОСОБА_5 в період шлюбу замінили дах на будинку, виконали значний обсяг внутрішніх робіт та перебудували господарські споруди. Вважає, що спадкоємці майна ОСОБА_5 повинні сплатити їй вказану суму коштів, тобто 444 765 гривен.

Також позивачка вказує, що крім того в будинку АДРЕСА_2 знаходиться інше їх спільне з ОСОБА_5 майно, яке вона оцінює на загальну суму 300 000 гривен; її частка в праві власності на вказане майно становить 150 000 гривен.

Таким чином по зобов»язанням ОСОБА_5 спадкоємці повинні заплатити їй грошові кошти в сумі 857 265 гривен; до спадкоємців ОСОБА_5 вона подала претензію в липні 2011 року на підставі ст. 1281 ЦК України.

В зв»язку з викладеними обставинами позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на її користь 857 265,0 гривен за зобов'язаннями спадкодавця ОСОБА_5, стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позов підтримали, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_7 позов не визнали; представник відповідачів ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_5 за життя не мав боргів перед позивачкою; поліпшення в будинку були зроблені в період, коли позивачка не перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 і відповідно до положень цивільного Кодексу України вони не можуть вважатися борговими зобов»язаннями в розумінні норм цивільного Кодексу України; просила застосувати строк позовної давності. Просила в позові відмовити

Представник третьої особи -Ірпінської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, вивчивши письмові докази по справ, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 жовтня 2002 року і до 19 липня 2006 року, даний шлюб розірваний у 2006 році у встановленому законом порядку.

Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 25 грудня 2003 року ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1. 06.09.2002 року ОСОБА_15 23.12.2002 року вона видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_16 продати за ціну і на умовах за його розсудом належну йому квартиру АДРЕСА_1, дана довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_17 та зареєстрована в реєстрі за № 2431.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 29 березня 2003 року ОСОБА_5, діючий від імені ОСОБА_1 на підставі доручення, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_17 та зареєстровано в реєстрі за № 2431 продав, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1, цей продаж вчинено за 525 000 гривен. Згідно договору обміну від 13.06.2003 року , укладеного між ОСОБА_20 та ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі доручення посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_18 29.03.2003 року за реєстром № 461, ОСОБА_20 поміняв належне йому на праві власності домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 03 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_17, ОСОБА_18 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, договору обміну частково недійсним та визнання права власності на будинок, доповнюючому позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_19, третя особа -Ірпінська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування домоволодіння недійсним в позові відмовлено.

Відповідно до договору дарування домоволодіння від 15 травня 2006 року ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_19 прийняла у дар домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою м. Ірпінь, вул. Київська, 66-в.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, після його смерті відкрилася спадщина на належне йому за життя майно. Заповіту за життя ОСОБА_5 не залишив, спадкоємцями згідно закону після його смерті є його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які прийняли спадщину шляхом подачі заяв до Ірпінської міської державної нотаріальної контори; також із заявою про прийняття спадщини звернувся рідний брат ОСОБА_5 -ОСОБА_4

ОСОБА_1 направила до Ірпінської нотаріальної контори претензію до спадкоємців майна ОСОБА_5 -ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в якій повідомила спадкоємців померлого ОСОБА_5 про те, що після спливу 6 місяців після смерті спадкодавця вона буде подавати до них позов до суду на суму 857 265 гривен за зобов»язаннями спадкодавця ОСОБА_5

Наведені обставини підтверджуються поясненнями позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_6, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_4, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, матеріалами справи.

У відповідності до ст. ст. 1000, 1006 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов»язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки довірителя. Повірений зобов»язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв»язку з виконанням доручення.

У відповідності до ст.ст. 1281, 1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред»явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину . Кожен із спадкоємців зобов»язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов»язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що фактично майно, яке набуте позивачкою та померлим ОСОБА_3 як в період шлюбу, так і під час спільного проживання, та дії, вчинені ОСОБА_5 під час відчуження цього майна, не можуть вважатися боргом в розумінні норм цивільного законодавства. Обставини, на які посилається позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог, а саме, що вони разом з ОСОБА_5 добудували будинок АДРЕСА_2 за власні спільні кошти подружжя, проживали в цьому будинку, придбали за власні кошти меблі та предмети домашньої обстановки, предмети зручностей ( меблі, люстри, сантехніку , посуд та інше) не свідчать про наявність будь-яких боргових зобов»язань ОСОБА_5 перед нею. Ті обставини, що позивачка разом з ОСОБА_5 добудовувала за спільні кошти вказаний будинок та придбали за власні кошти меблі та предмети домашньої обстановки та зручностей підтверджені в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, матеріалами справи та ніким із сторін не оспорюються.

У відповідності до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд вважає, що в судовому засіданні не здобуто беззаперечних доказів того, що померлий ОСОБА_5 мав будь-які боргові зобов»язання перед позивачкою ОСОБА_1 і вона була позбавлена можливості в межах строку позовної давності пред'явити позов до нього за його життя про стягнення будь-яких коштів, у тому числі і боргу. Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 03 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_17, ОСОБА_18 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, договору обміну частково недійсним та визнання права власності на будинок, доповнюючому позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_19, третя особа -Ірпінська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування домоволодіння недійсним в позові відмовлено. Даним рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що позивачка знала про те, що ОСОБА_5, діючий від імені ОСОБА_1 на підставі доручення, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_17 та зареєстровано в реєстрі за № 2431 продав, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1, цей продаж вчинено за 525 000 гривен, однак нею не було заявлено позовних вимог до ОСОБА_5 про стягнення коштів за невиконання будь-яких зобов»язань.

Оскільки позивачка пропустила трирічний строк звернення до суду за захистом свого права, не надала суду доказів про наявність поважних причин пропуску цього строку, які б позбавляли її можливості пред'явити позов до суду, враховуючи заяву представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 -ОСОБА_7, суд відмовляє позивачці в позові про стягнення коштів за зобов'язанням спадкодавця у зв'язку із пропуском позивачкою строку позовної давності та відсутністю поважних підстав для його поновлення.

На підставі ст. 15, 16, 267, 1000-1006, 1216-1222, 1261, 1268-1270, 1281, 1282 ЦК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Ірпінська міська державна нотаріальна контора про стягнення коштів за зобов'язанням спадкодавця залишити без задоволення.

Копію рішення направити відповідачу ОСОБА_3 та третій особі для відома.

Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи не пізніше 01.06.2012 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Пархоменко