ун. № 2608/5992/12

пр. № 2/2608/3954/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 2 квітня 2012 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»про стягнення коштів, посилаючись на те, що 18 серпня 2006 року між ним та відповідачем укладено договір № 96/16-2-150, відповідно до умов якого відповідач повинен був збудувати будинок, ввести його в експлуатацію та передати майнове право на квартиру в цьому будинку позивачу. Загальна проектна площа квартири становила 62,26 кв.м. Позивач здійснив повну оплату вартості квартири. 16.12.2009 року відповідач згідно акту прийому-передачі квартири передав, а позивач прийняв квартиру, загальною площею 60,7 кв.м., що на 1,56 кв.м. менше ніж передбачено умовами договору. Таким чином відбулась переплата у розмірі 10 920 гривень. Крім того, 16.12.2009 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1/3 ВР, відповідно до якої відповідач зобов'язався повернути позивачу протягом 6 місяців грошові кошти в сумі 10 920 гривень. Проте, своє зобов'язання відповідач не виконав, тому просить стягнути в судовому порядку з відповідача 10 920 гривень основного боргу; 1 332 гривні 58 коп. інфляційних витрат; 566 гривень 34 коп. в якості 3% річних; витрати на правову допомогу та судові витрати.

В судове засідання позивач та його представник не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала в частині стягнення основного боргу, інфляційних, 3% річних та судових витрат, щодо стягнення витрат на правову допомогу просила задовольнити частково.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона забов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 18 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Українська будівельна компанія»укладено договір № 96/16-2-150, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати позивачу майнове право на отримання у власність новозбудованої квартири загальною проектною площею 62,26 кв.м. (а.с.3-5).

Як вбачається з свідоцтва про оплату майнового права на квартиру, виданого Головою правління ЗАТ «Українська будівельна компанія», ОСОБА_1 сплатив 100% вартості майнових прав на квартиру № 96 на 16 поверсі загальною проектною площею 62,26 кв.м. (а.с.6).

Відповідно до акту прийому-передачі квартири від 16.12.2009 року ОСОБА_1 отримав від ЗАТ «Українська будівельна компанія»квартиру № 96 на 16 поверсі загальною проектною площею 60,7 кв.м. (а.с.7).

Згідно до додаткової угоди № 1/3 ВР від 16 грудня 2009 року, ОСОБА_1 та ЗАТ «Українська будівельна компанія»враховуючи уточнення, за офіційними даними БТІ м. Києва, домовились про те що, різниця площі об'єкту становить 1,56 кв.м. і ЗАТ «Українська будівельна компанія»зобов'язується повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10 920 гривень протягом 6 місяців з дня підписання цієї угоди (а.с. 8).

У відповідності з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що по додатковій угоді № 1/3 ВР від 16 грудня 2009 року за період з липня 2010 р. по березень 2012 року з суми 10 920 грн. інфляційна складова складає 1332,24 грн., три проценти річних складає 566,34 грн. Всього з відповідач підлягає до стягнення сума боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 12 818,58 грн.

Суд вважає, що інфляційні розрахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнових прав та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи наведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимогу про стягнення витрат на правову допомогу суд вважає можливим задовольнити частково, оскільки із рахунку-фактури, наданого представником позивача вбачаються витрати на участь у трьох судових засіданнях у розмірі 1800 гривень. Враховуючи те, що представником позивача не було відвідано жодного судового засідання, в цій частині позову необхідно відмовити.

Розподіляючи судові витрати, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3,10,30,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611,625 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»про стягнення коштів -задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»(ЄДРПОУ 31171267) на користь ОСОБА_1 10 920, 00 грн. основного боргу, 1 332, 58 грн. інфляційних, 566, 34 грн. 3% річних, а всього стягнути 12 818 (дванадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 58 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»(ЄДРПОУ 31171267) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 700 (сімсот) гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 216 (двісті шістнадцять) гривень 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ: