КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

 

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

 

27.06.08 р.                                                                                          № 22/370         

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

Головуючий суддя

Чорногуз М.Г. (доповідач по справі),

 

Судді

Жук Г.А.

 

Фаловська І.М.

секретар судового засідання Єрмак Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за дов. № 4 від 09.01.2008 р.

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. б/н від 20.06.2008 р

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»

на рішення господарського суду Полтавської області від 08 квітня 2008 року

у справі № 22/370 (суддя Іваницький О.Т.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3,

про усунення перешкод у користуванні приміщенням,

за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»

про розірвання договору №1 від 22 січня 2007 року,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08 квітня 2008 року відмовлено в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням та задоволено повністю зустрічний позов Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»про розірвання договору № 1 від 22 січня 2007 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармастор»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 08 квітня 2008 року №22/370 частково скасувати, у задоволенні зустрічного позову Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про розірвання договору оренди №1 від 22 січня 2007 року відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд Полтавської області при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи щодо наявності підстав для розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням умов договору оренди ТОВ «Фармастор»та визнав встановленими обставини щодо наявності у діях орендаря ознак істотного порушення умов договору, які не є доведеними Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3, що призвело до прийняття помилкового рішення про задоволення зустрічного позову.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 червня 2008 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»на рішення господарського суду Полтавської області від 08 квітня 2008 року та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 червня 2008 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, розгляд справи визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді Жук Г.А., Фаловська І.М.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення місцевого господарського суду від 08.04.2008 року №22/370 частково скасувати, у задоволенні зустрічного позову Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про розірвання договору оренди №1 від 22 січня 2007 року відмовити.

Представник Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи 22 січня 2007 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 було укладено Договір оренди № 1 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач за первісним позовом як орендодавець передав позивачу за первісним позовом як орендарю у строк, визначений у договорі, у платне користування не житлове приміщення (вбудоване приміщення магазину) площею 172,5 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для розташування аптеки (а.с. 9-11).

Сума орендної плати відповідно до пункту 3.1 договору 37700,00 грн. без ПДВ, що в еквіваленті до долара США становить 6080,00 у.о. по курсу НБУ на момент підписання цього договору в розрахунку 177,97 грн. за 1 кв.м на місяць, яка нараховується з моменту підписання цього договору.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 направив на адресу позивача за первісним позовом лист № 9 від 14 вересня 2007 року, в якому зазначив, що відповідно до пункту 7.4 договору орендна плата з 1 січня 2008 року буде складати 277,75 гривень за 1 кв.м орендованого приміщення або як еквівалент 55 дол. США за один квадратний метр (а.с. 32).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармастор»на підвищення орендної плати не погодився листом № 800 від 02 жовтня 2007 року, посилаючись на те, що зміни до договору чинні при умові вчинення їх у письмовій формі та підписані обома сторонами (а.с.33).

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 листом від 19 жовтня 2007 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»з письмовою вимогою про розірвання договору оренди № 1 від 22 січня 2007 року, мотивуючи її тим, що останній порушив пункт 7.4. договору, згідно з яким орендодавець має право переглядати орендну плату не частіше, ніж 1 раз на календарний рік (а.с.34).

12 листопада 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармастор»у відповідь на вищевказану вимогу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 повідомив листом вих. № 907 про те, що згода у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»на підвищення орендної плати відсутня (а.с. 35).

21 листопада 2007 року Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»надіслав телеграму з повідомленням про розірвання з 01 грудня 2007 року договору оренди №1 від 22 січня 2007 року та вимогою звільнити приміщення, в іншому випадку приміщення буде звільнено поза його волі з передачею належного йому майна на зберігання третій особі та з покладанням на нього витрат, пов'язаних із звільненням об'єкту оренди та зберіганням майна (а.с.36).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармастор»вважає, що Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 порушує його право безперешкодно користуватися майном, переданим в оренду, що полягає в обмеженні доступу представників останнього до приміщення, несплата обов'язкових для власника комунальних і експлуатаційних послуг та наміру Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3. примусово звільнити приміщення з передачею належного йому майна на зберігання третій особі, тоді як відсутня двостороння згода сторін щодо зміни розміру орендної плати і розірвання договору оренди.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3. про усунення перешкод у користуванні приміщенням у зв'язку з наступним

Відповідно до статей 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно з частиною 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частина 1 статті 2 ГПК України встановлює, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, в наведених нормах процесуального закону прямо встановлено, що захисту підлягають лише такі права, які належать позивачу, за умови, що ці права дійсно порушуються іншими особами. Тому, при поданні позову щодо захисту порушеного права, необхідною умовою є обов'язкова наявність на момент звернення до суду існування спору щодо порушеного права або сам факт вчинення правопорушення.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармастор»не подав ні місцевому господарському суду ні апеляційному господарському суду жодного належного і допустимого доказу, що Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 дійсно якимось чином вчиняться перешкоди у користуванні орендованим майном та звернення його із відповідними вимогами до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3

Таким чином, господарський суд Полтавської області правомірно дійшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову, оскільки відсутнє порушення, усунення якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармастор»просить припинити.

У зустрічному позові Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 просить розірвати договір оренди №1 від 22 січня 2007року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(далі - Договір), посилаючись на те, що останній не прийняв пропозиції про зміну розміру орендної плати.

Предметом договору є нежитлове приміщення (вбудоване приміщення магазину), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться в приватній власності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3., вказане підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим 30 червня 2005 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області та зареєстроване Кременчуцьким МБТІ в реєстраційній книзі №ОН-1 за р.№26 (а.с.39-40).

Відповідно до Акту прийому-передачі приміщення 28 січня 2007 року здійснена передача приміщення в оплатне користування (а.с.12).

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що орендодавець має право переглядати орендну плату не частіше 1 разу на календарний рік, що відповідає нормам діючого законодавства, зокрема пункту 4 статті 762 Цивільного кодексу України, яким передбачено можливість встановлення договором періодичний перегляд, зміна розміру плати за користування майном.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Згідно з ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України, договором може бути встановлено періодичний перегляд, зміну розміру орендної плати за користування майном.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»лист № 9 від 14 вересня 2007 року, в якому зазначив, що орендна плата з 1 січня 2008 року буде складати 277,75 грн. за 1 кв.м. орендованого приміщення (а.с. 32). Але останній в порушення вимог п.7.4 Договору не погодився з вимогою щодо перегляду та підвищення орендної плати, направивши позивачу за зустрічним позовом лист №800 від 02 жовтня 2007 року (а.с. 33), внаслідок чого у Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3. виникло право вимагати розірвання Договору.

Відповідно до пункту 9.5. Договору (що передбачає можливість розірвати договір на вимогу однієї з сторін у випадку порушення другою стороною умов договору) 19 жовтня 2007 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармастор»вимогу про розірвання Договору, в зв'язку з порушенням його істотних умов щодо орендної плати та вимагав звільнення орендованого приміщення до 01 грудня 2007 року(а.с 34).

Відповідно до п. 1 та п. 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди і визначення розміру орендної плати являється реалізацією права власності (розпорядження) Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 своєю приватною власністю.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»повторно у листі №907 від 12 листопада 2007 року відмовився розірвати Договір (а.с. 35), в зазначені строки орендоване приміщення не звільнив та продовжує безпідставно користуватися майном, що належить позивачу за зустрічним позовом.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття. 651 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні підстави для розірвання договору, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в даному випадку істотне порушення умов договору є відмова від законної вимоги орендодавця щодо перегляду розміру орендної плати та несплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармастор»орендних платежів в розмірі, запропонованому Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, починаючи з січня 2008 року.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваним за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»на те, що внесення до договору змін, пов'язаних з розміром орендної плати, можливий лише за згодою обох сторін є безпідставними оскільки сторони в договорі передбачили можливість орендодавця змінювати розмір орендної плати.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Згідно з частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено періодичний перегляд, зміну розміру орендної плати за користування майном.

Виключне право Орендаря переглядати розмір орендної плати, передбачено у Договорі обмеженням його застосування, а саме: не частіше, ніж 1 раз на календарний рік (тобто чітко визначена періодичність такого перегляду).

Стаття 783 Цивільного кодексу України визначає випадки, коли у наймодавця виникає беззастережне право вимагати розірвання договору найму, незалежно від характеру домовленостей між ним та наймачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Умови пунктів 7.2, 9.5 Договору оренди передбачають право орендодавця розірвати договірні відносини.

Як вбачається з матеріалів справи Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 неодноразово направляв такі пропозиції Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармастор».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом у повному обсязі досліджено обставини справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування судового рішення по даній справі не вбачає, а отже оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор» - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 99, п. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

 

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармастор»на рішення господарського суду Полтавської області від 08 квітня 2008 року по справі № 22/370 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 08 квітня 2008 року по справі № 22/370 залишити без змін.

3.          Справу № 22/370 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанова апеляційного господарського суду, набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом одного місяця з дати її прийняття до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

 

Головуючий суддя

М.Г. Чорногуз

 

Судді

Г.А. Жук

 

І.М. Фаловська

 

Дата відправки  01.07.08