АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/779/2012р.

Справа № 2-1344/11 Головуючий 1 інст. Шиянова Л.О.

Категорія: спадкові Доповідач Кіпенко І.С.

УХВАЛА

Іменем України

21 лютого 2012р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,

при секретарі -Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами старшого помічника прокурора Жовтневого району м. Харкова, ОСОБА_1, помічника прокурора Київського району м. Харкова на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21листопада 2011 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2001 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3 та просила постановити рішення, яким визнати заповіт ОСОБА_4 від 12.04.2001 року АВР №416326 на ім'я ОСОБА_2, а у разі її смерті на ім'я її сина ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний №188; визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на АДРЕСА_1 та на грошові вклади, які знаходяться на розрахункових рахунках НОМЕР_1,НОМЕР_2 в Ощадбанку №6212 м. Харкова та розрахункових рахунках №№ НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5 в Ощадбанку №3295/0293 м. Харкова.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що заповіт було складено при збігу тяжких обставин для її сестри, тобто різкого погіршення її здоров'я, при його складенні та посвідченні не була урахована та обставина, що пайові накопичення (квартира є кооперативною) належали не тільки її сестрі, а також і її матері, яка була внесена до ордеру на квартиру і вносила гроші за кооператив; при складанні заповіту не урахована її обов'язкова частка - на спадщину; крім того на час складання заповіту її сестра знаходилась у тяжкому хворобливому стані, при якому не могла розуміти своїх дій та керувати ними, її підпис на заповіті не схожий з підписами на других документах; заповіт також є недійсним ще і тому, що , як вважає позивач, не є справжнім виразом її волі.

В судовому засіданні першої інстанції представники позивачки підтримали позов, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність.

Справу розглянуто за відсутності позивачки та 3-ї особи.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачка та її представники, помічники прокурорів Жовтневого та Київського районів м. Харкова діючи в інтересах позивачки оскаржили його в апеляційному порядку просять рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Старший помічник прокурора Жовтневого району м. Харкова в обґрунтування скарги вказувала, що розгляд справи до прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення за касаційною скаргою позивачки про зміну позовних вимог в цій же справі є грубим порушенням судом норм процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та помічник прокурора Київського району м. Харкова посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржується, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі прокурора Жовтневого району м. Харкова порушувалось питання про скасування ухваленого рішення суду першої інстанції виключно з підстав грубого порушення судом норм процесуального права, яким на думку апелянта є розгляд справи до прийняття Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення за касаційною скаргою позивачки про зміну позовних вимог в цій же справі ( т. 3 а.с. 267-268).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Статтею 319 ЦПК України передбачено, що рішення або ухвали апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

На думку судової колегії, подання ОСОБА_1 чи її представниками, касаційних скарг на ухвали суду першої та апеляційної інстанції щодо зміни позовних вимог в цій же справі, не є перешкодою для розгляду справи за позовом ОСОБА_1 по суті.

Відповідно до загальних засад цивільного законодавства, заповіт, як і будь-яка інша угода, може бути визнаним недійсним з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється в межах заявлених позовних вимог на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оспорюючи заповіт позивачка вказувала, що правочин був вчинений її сестрою, хоча і дієздатною, але такою, що знаходилась в момент його вчинення у такому стані, що не мала можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними, та з приводу того, що він є фіктивним та удаваним правочином.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання укладеного між сторонами правочину недійсним.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Судовим розглядом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 13.04.2001р., залишилося спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 та грошові вклади, яке спадкодавець згідно заповіту від 12.04.2001 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, заповідала на ім'я ОСОБА_2, а у разі її смерті на ім'я її сина ОСОБА_5

Матеріали справи, містять висновок, - акт медично-психологічного дослідження по факту смерті ОСОБА_4 від 24.01.2002 року( т.3 а.с.93-95), яке було проведено на підставі вимоги прокурора Жовтневого району м. Харкова від 06.12.2002 року при перевірці численних заяв та скарг позивача ОСОБА_1 по факту смерті її сестри ОСОБА_4 Згідно зазначеного висновку ОСОБА_4, не зважаючи на те її тяжкий стан 11.04.2002 року та 2.04.2002 року адекватно сприймала навколишню її обстановку, орієнтувалася в ситуації, адекватно відносилась до людей, з якими спілкувалась у ці дні.

Адекватність поведінки ОСОБА_4 в день та час складення і підпису заповіту підтверджується поясненнями приватного нотаріуса ОСОБА_3, які вона дала у судовому засіданні суду першої інстанції 20.05.2002 року.( т.1 а.с.116-120).

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги старшого помічника прокурора Жовтневого району м. Харкова, ОСОБА_1, помічника прокурора Київського району м. Харкова, - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -