АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «10»квітня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Семенюка К.М.
суддів Марчака В.Я., Попова Г.Г.
при секретарі Гладію О.В.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
представника потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 02 лютого 2012 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий на АДРЕСА_1, українець, громадянин України, із вищою освітою, одружений, маючий на утриманні одну малолітню дитину, працюючий експедитором ТОВ «Свіженька», раніше не судимий,-
засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язки, а саме: не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомлятиме ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтиметься для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Вирішено питання з судовими витратами та речовими доказами.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 5000 гривень моральної та 24 587 гривень матеріальної шкоди.
Справа № 2490/11-181/2012 Головуючий у І інстанції: Іващенко І.В.
Категорія: ст. 185 ч. 2 КК України Доповідач: Семенюк К.М.
Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 11 жовтня 2009 року, приблизно, о 22 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним легковим автомобілем «Daewoo lanos», д.н.з. НОМЕР_3, рухаючись по автодорозі Стрий - Івано-Франківськ - Мамалига в напрямку з м. Кіцмань у м. Чернівці, на перехресті вулиць Коломийська-Галицький Шлях даної дороги, порушив вимоги п. п. 10.1, 16.13 Правил Дорожнього Руху України та виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом - моторолером «ХТ 150Т-17», д.н.з. НОМЕР_2, керованим ОСОБА_2, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку СМЕ №2928 втор. від 04.11.2009 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Засуджений ОСОБА_4 в своїй апеляції, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, просить вирок районного суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
При цьому, апелянт зазначає, що дії водія моторолера ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв'язку із даною ДТП., а в його діях відсутній склад злочину.
На подану апеляцію прокурор подав заперечення.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4, котрий підтримав доводи своєї апеляційної скарги в частині скасування вироку в зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на обставини, наведені в ній, думку прокурора про безпідставність поданої апеляції, провівши по справі часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Колегія суддів вважає, що обставини вчиненого засудженим злочину, викладених у вироку, судом встановлено повно і об'єктивно, вина засудженого ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка, відповідно до вимог ст. 67 КПК України, в тому числі з точки зору достовірності та достатності.
Перевірені судом докази спростовують посилання засудженого про відсутність в його діях склад злочину, оскільки вони узгоджуються між собою і не суперечать один одному.
Потерпілий ОСОБА_2 послідовно та незмінно як на досудовому, так і на судовому слідстві дав показання, які детально викладені у вироку, про обставини дорожньо-транспортної пригоди, де зокрема наголошував на тому, що він рухався посередині своєї смуги руху на транспортному засобі з увімкненим світлом фар. Зазначив, що освітлювальні прилади моторолера були справними (а.с.100-102, 195-зворот, 196). Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_5(а.с.129-131).
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №323-а від 07.11.2009 року у моторолера «XT 150 Т-17»д.н.з.НОМЕР_2 несправностей, які б передували ДТП не виявлено(а.с. 63-70).
Із висновків судово-автотехнічних експертиз №172-а від 09 липня 2010 року та №177-а від 26 липня 2010 року вбачається, що саме в діях засудженого ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1 та 16.3 ПДР України, невиконання яких, з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку з настанням ДТП. Більше того, там зазначено, що ОСОБА_4 перед початком виконання маневру повороту ліворуч із виїздом на смугу зустрічного руху, мав можливість спостерігати рух моторолера назустріч, як при увімкнених зовнішніх освітлювальних приладів останнього так і без них.(а.с.174-178, 192-194). Дані заключення не суперечать з урахуванням обставин встановлених судом першої інстанції висновку №2099 повторної комісійної судово-автотехнічної експертизи (а.с.149-156).
А тому в будь-якому випадку доводи апеляції в цій частині спростовуються вищенаведеними дослідженими в районному суді і перевіреними в апеляційному суді доказами.
Твердження про наявність у діях водія моторолера ОСОБА_2 причинного зв'язку із даною ДТП, оскільки останній, нібито, не дотримався безпечного інтервалу, спростовується вищезазначеними доказами та висновком транспортно-трасологічної експертизи №324-а від 12.11.2009 року (а.с.78-87), згідно якої зіткнення автомобіля та моторолера відбулося на правій смузі в напрямку с. Мамаївці, а саме, на смузі руху моторолера.
Посилання апелянта на те, що свідок ОСОБА_6 давав показання, де зазначав, що моторолер рухався без світла фар, є надуманими та безпідставними. Як вбачається із матеріалів справи, із показань останнього, які він давав на досудовому слідстві (а.с.120-122), а також під час допиту його в апеляційному суді вбачається, що на зустрічній смузі до моменту дорожньо-транспортної пригоди він взагалі не бачив жодного транспортного засобу. А тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_6, оскільки вони не підтверджують, ані спростовують обставини, про які вказує апелянт.
Що стосується призначеного покарання засудженому ОСОБА_4, то вона, на думку колегії суддів, обрана відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного, і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Так, при призначенні покарання, районний суд врахував, що засуджений вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, позитивну характеристику по місцю проживання, те, що у нього на утриманні малолітня дитина, раніше не судимий. А тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_4 без відбування покарання та застосування щодо нього вимог ст. 75 КК України, тобто звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без змін, а вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 02 лютого 2012 року щодо ОСОБА_4 - без задоволення.
Головуючий Семенюк К.М.
Судді Марчака В.Я.
Попова Г.Г.