АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «19»червня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Черновський О. К.
суддів: Дембіцької О.О., Марчака В.Я.
секретар Сабадаш Ю.С.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Кіцманського району Чернівецької області Короля Т.О. на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від «22»березня 2012 року,-
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий:
- вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25.07.1996 року за ст.117 ч.3 КК України до п'яти років позбавлення волі;
- вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27.02.2002 року за ст.ст.15ч.2,152ч.2 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі;
- вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.03.2011року за ст.395 КК України до трьох місяців арешту;
засуджено за ч.1 ст.185 КК України на 1( один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов'язання.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації, поклавши контроль за його поведінкою на цей же орган.
Міру запобіжного заходу, обрану відносно ОСОБА_2,
до набрання вироком законної сили, залишено підписку про невиїзд.
Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_2 в період часу з 4 листопада по 5 листопада 2011 року, перебуваючи в приміщенні будинку гр. ОСОБА_3, що в с. Драчинці Кіцманського району, після спільного розпиття спиртних напоїв, переслідуючи корисливу мету на заволодіння чужим майном, діючи умисно,протиправно, скориставшись тим, що ОСОБА_3 заснув, таємно викрав мобільний телефон «Самсунг Е 1080»ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 300 гривень з сім-картою мобільного оператора «МТС»вартістю 10 грн. на рахунку якої було 10 гривень, грошові кошти в сумі
Справа № 2490/11-271/2012 Головуючий у І інстанції Масюк Л.О.
Категорія ст. 185 ч.3 КК України Доповідач Черновський О.К.
350 гривень, а також господарську сумку вартістю 5 грн., макаронні вироби вагою 1кг вартістю 6 грн., пачку гороху вагою 1кг вартістю 4 грн., пляшку соняшникової олії вартістю 15 грн., які належали останньому та з місця події зник, маючи реальну можливість розпорядитись ви краденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 700 гривень.
Не погоджуючись з вироком суду, старший помічник прокурора Кіцмансього району Чернівецької області подав апеляцію в якій просить вирок районного суду скасувати у зв'язку з безпідставним застосуванням при призначенні покарання ст. 75 КК України, що не відповідає особі засудженого внаслідок м'якості та неправильного застосування кримінального закону і постановити свій вирок, яким призначити засудженому покарання за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. Апелянт вважає, що районний суд призначив покарання в супереч вимогам пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами покарань».
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, яка підтримала апеляцію, засудженого, який погодився з апеляцією прокурора, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів доведена його показаннями та дослідженими в суді матеріалами справи та не оспорюється в апеляції.
Дослідження доказів в суді першої інстанції відбувалось в порядку ст.299 КПК України, так, як засуджений вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив доводи, викладені в обвинуваченні та підтримав думку прокурора про можливість розгляду справи у спрощеному порядку в апеляції прокурора порушено питання про скасування вироку у зв'язку з необхідністю застосування більш суворого покарання, тому колегія суддів, керуючись п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судом вироків( постанов) при розгляді кримінальних прав в апеляційному порядку2 не наводить докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.1ст. 185 КК України та правильності кваліфікації його дій.
Колегія суддів вважає, що дійсно призначене покарання не відповідає вимогам закону, оскільки ст.75 КК України регламентує порядок звільнення від відбування покарання з випробуванням, згідно якого таке звільнення застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, відбував реальну міру покарання та вчинив даний злочин в період не знятої та не погашеної судимості (а.с.36) .
Однак, вирішуючи питання про обрання міри покарання, суд всупереч вимогам КК України призначив його без врахування характеру і ступеню суспільної небезпеки злочину, даних про особу винного, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції при постановленні вироку, хоч і послався на відношення ОСОБА_2 до скоєного, а також на той факт, що він раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, не перебуває на «Д-обліку лікаря психіатра проте перебуває на «Д»обліку лікаря нарколога, згідно акту наркологічної експертизи № 141 страждає хронічним алкоголізмом та потребує примусового лікування, однак фактично не врахував зазначене, не звернув належної уваги на те, що засуджений даний злочин вчинив в стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів вважає, що враховуючи вищенаведене районний суд передчасно дійшов до висновку про можливість застосування ст. 75 КК України при призначенні ОСОБА_2 покарання.
За таких обставин вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2, в частині призначеного йому покарання, підлягає скасуванню, оскільки на думку колегії суддів, його виправлення та перевиховання можливі лише шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст.365, 366,367,378,379 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію старшого помічника прокурора Кіцманського району Чернівецької області Короля Т.О. задовольнити.
Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання скасувати.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст.185ч.1 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді одного року позбавлення волі.
Запобіжний захід змінити на взяття під варту, строк відбування покарання обчислювати з 19 червня 2012 року.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду Чернівецької області може бути оскаржено в касаційному порядку до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_2 -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий О.К. Черновський
Судді О.О. Дембіцька
В.Я. Марчак