АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження №22ц /2090/3903/2012 Головуючий 1-ї інстанції Назаренко О.В.

Справа №2-44/11 Доповідач: Довгаль Г.П.

Категорія: інтелектуальна власність

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль Г.П.

суддів -Коровіна С.Г., Коваленко І.П.

при секретарі -Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 -ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Харківплемсервіс»про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заявили позовні вимоги до агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Харківплемсервіс» (надалі -АТОВ «Харківплемсервіс») про зобов'язання відповідача відшкодувати заподіяні ними збитки внаслідок неправомірного використання промислових зразків, захищених патентами України НОМЕР_1, НОМЕР_2, сплативши кожному з позивачів по 23760,00грн., а саме шляхом перерахування сум на депозит державної нотаріальної контори.

При розгляді справи позивачі уточнили підстави позову і просили стягнути з відповідача на їх користь компенсацію в розмірі 71280,00грн. за порушення майнових прав суб'єктів авторського права та за неправомірне використання промислових зразків, захищених вищеназваними патентами України, а саме по 23760,00грн. кожному.

Заявлені вимоги позивачі мотивують тим, що вони є власниками патентів НОМЕР_1, НОМЕР_2 на промисловий зразок гігієнічних захисних рукавичок, виданих Державним патентним відомством України та внесених до Державного реєстру промислових зразків України 30.06.1995року. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 11.08.2009року, яке набрало законної сили, встановлено факт неправомірного виготовлення та використання АТОВ «Харківплемсервіс»відповідних промислових зразків захищених патентом України НОМЕР_1 та заборонено відповідачу в подальшому їх виготовлення і використання. Із накладних АТОВ «Харківплемсервіс» за 2005р.-2006р. позивачами було встановлено, що у вказаний період часу відповідач виготовляв та реалізовував промислові гігієнічні рукавички, які захищені патентом НОМЕР_1 України. Згідно розрахунку, який надавався у доповненнях до позовної заяви від 16.02.2004року, за період з 01.01.2002р. по 01.01.2004року збитки могли скласти суму 798 336,00грн. Відповідно до пункту «г» ч.1 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»№3792-ХІІ суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Позивачі вважають, що мінімально справедливою буде компенсація в сумі заявлених ними спочатку розгляду справи збитків - 71280,00грн., тобто по 23 760,00грн. на кожного із трьох співвласників патенту.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивачів ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представником відповідача АТОВ «Харківплемсервіс»Марцеляк С.М. подано заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій міститься прохання відмовити у задоволенні позову за сплином строку позовної давності.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 04 квітня 2012 року в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 -ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначивши, що до даних правовідносин неправильно застосовані положення ст.ст. 418, 432, 433, 449, 462 ЦК України, з яких суд дійшов висновку, що промислові зразки не належать до об'єктів авторського права чи суміжних прав, а становлять окремий інститут права. Також позивачі не можуть погодитися з тим, що Законом України «Про охорону прав на промислові зразки»не передбачено стягнення на користь авторів промислового зразку компенсації. Зокрема, ст.27 цього Закону чітко встановлений такий засіб захисту прав власника патенту як -компенсація.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.

До об'єктів права інтелектуальної власності згідно ч.1 ст.420 ЦК України, зокрема, входять промислові зразки.

Статтею 432 ЦК України визначено випадки і порядок захисту прав інтелектуальної власності судом. Так, п.5) ч.2 цієї статті передбачено застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Судовим розглядом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками патенту НОМЕР_1 на промисловий зразок гігієнічних захисних рукавичок, виданих Державним патентним відомством України та внесених до Державного реєстру промислових зразків України 30.06.1995року.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 11.08.2009року визнано факт неправомірного використання АТОВ «Харківплемсервіс»відповідних промислових зразків захищених патентом України НОМЕР_1. Заборонено АТОВ «Харківплемсервіс» виготовлення та використання об'єктів інтелектуальної власності відповідних промислових зразків гігієнічних захисних рукавичок захищених патентом України НОМЕР_1, право власності на який належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Норми права, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з набуттям права власності на промислові зразки визначені Главою 39. «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок»книги четвертої Цивільного кодексу України та Закону України №3770-ХІІ від 23.12.1993року «Про охорону прав на промислові зразки»(подальшими змінами і доповненнями, надалі -Закону).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.26 Закону будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 20 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на промисловий зразок; встановлення факту використання промислового зразка; встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; право попереднього користування; компенсації (ст. 27 Закону).

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.60 ЦПК України).

Із витягу із Державного реєстру патентів України на промислові зразки вбачається, що патент НОМЕР_1 України, номер заявки НОМЕР_3, дата подання 12.12.94р., дата реєстрації та публікації про видачу патенту 30.06.95р., номер бюлетеня №2, 1995р., авторами та заявниками-власниками промислового зразка -гігієнічної захисної рукавички якого являються позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, діяв до -12.12.2001року (а.с.27).

Статтею 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»передбачено, що права, які випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору з підтриманням чинності патенту. Патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Підстави припинення дії патенту встановлені ст.24 Закону. Так, відповідно до ч.2 цієї статті дія патенту на промисловий зразок припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності. Річний збір сплачується за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Установи одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти до Установи до кінця поточного року, за умови сплати протягом двох останніх його місяців. Річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачено, а документ про його сплату -надійти до Установи протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.

Доказів на підтвердження того, що дія вищевказаного патенту 12.12.2001року не припинилася і у подальшому термін його дії було продовжено матеріали справи не містять.

В якості підстави для стягнення з відповідача компенсації в сумі 71280,00грн., позивачами надано ксерокопії накладних АТОВ «Харківплемсервіс»про відпуск товару в 2005р.-2006р., в тому числі рукавичок.

Між тим, розмір компенсації входить до предмету доказування. При цьому розмір компенсації позивачі мають визначати з урахуванням характеру, ступеня вини відповідача та інших обставин, зокрема, зазначити тривалість строку порушення та його обсяг, передбачуваний розмір збитків, розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення та інше. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені у позові, але ніякого розрахунку уточнена позовна заява від 12.12.2011року не містить (а.с.314-315).

Позивачі, як на підставу для стягнення компенсації, посилаються на норми Закону «Про авторське право і суміжні права»№3792-ХІІ, який до даних правовідносин не може бути застосовано, оскільки регулює зовсім інші відносини.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення відповідної компенсації, оскільки позивачами не доведено ні її розмір, ані підстави для стягнення.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -