Справа № 2-71/2012

Старобешівський районний суд Донецької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року смт.Старобешеве

Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого -судді Сазонової М.Г., при секретарі Євсей Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що подана її представником ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3, третя особа -Мар»янівська сільська рада про зобов»язання ОСОБА_3 відремонтувати суміжну стіну з його сторони, відремонтувати свою частину даху, не перешкоджати користуванню земельною ділянкою, зобов»язати перенести паркан на межу земельних ділянок згідно державного акту про право власності на землю, знищити звалку сміття, за участі представника позивачки ОСОБА_2, відповідача, представниці третьої особи ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2011 року ОСОБА_1, через свого представника ОСОБА_2 звернулась до Старобешівського районного суду Донецької області із позовом до відповідача ОСОБА_3, третя особа -Мар»янівська сільська рада про зобов»язання ОСОБА_3 відремонтувати суміжну стіну з його сторони, відремонтувати свою частину даху, не перешкоджати користуванню земельною ділянкою, зобов»язати перенести паркан на межу земельних ділянок згідно державного акту про право власності на землю, знищити звалку сміття.

10 жовтня 2011 року позовна заява була повернута (а.с.35).

17 січня 2012 року Ухвалою Апеляційного суду Донецької області Ухвала Старобешівського районного суду Донецької області від 10 жовтня 2011 року була скасована (а.с.70).

03 квітня 2012 року Ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області у задоволенні заявленого ОСОБА_2 відволі судді Сазоновій М.Г. було відмовлено (а.с.104).

У судовому засіданні суду першої інстанції 14 червня 2012 року, після початку розгляду справи по суті, представник позивача доповнив позовні вимоги (а.с.116-117) та просив задовольнити, як первинні, так й нові щодо визнання недійсним державного акту, зобо»язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку, знести збудований паркан та демонтувати щит, який встановлений ним на відстані 20 см. Від вікна ? частини будинку, належної позивачки. Суд не розглядає вказані позовні вимоги, оскільки вони заявлені із порушенням вимог ч. 2 ст.31 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав повністю.

Представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні просила прийняти рішення на розсуд суду, ззаначивши, що межі земельної ділянки на місцевості не встановлені, тому комісія не мала змоги перевірити та визначити правильність знаходження меж земельної ділянки. Розміри є однаковими із розміром, зазначеним у державному акті серії ЯЖ №430944, що виданий ОСОБА_3, звалка сміття дійсно існує.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №4/21 від 16.03.2012 року ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить ? частка будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину; інша ? частка цього будинку на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування (а.с.78).

Відповідно до листа відділу Держкомзему у Старобешівському районі Донецької області відповідно до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, на земельну ділянку площею 0,1111 га, кадастровий номер 1424582400:01:000:0176, розташовану за адресою АДРЕСА_1, виданий державний акт на право власності на земельну ділянку (копія архівного примірника додається) серії ЯЖ №430944 на ім»я ОСОБА_3, виданий на підставі договору дарування від 23 серпня 2007 року ВЕР №470562 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.110-111).

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 20 січня 2011 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Мар»янівська сільська рада зобо»язано ОСОБА_1 здійснити ремонт даху належної їй ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, у задоволенні решти вимог відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2012 року вказане рішення залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, наведеним вище рішенням на підставі висновку експерта №3620/23 будівельно-технічної експертизи, в ході візуального огляду суміжної стіни в кімнаті №5 будинку АДРЕСА_1 щодо відповідності з даними у технічному паспорті встановлено, що з боку частини будинку, належної ОСОБА_3 у приміщенні 5 (кімната) в нижній частині стіни суміжної з приміщенням 2 ( жилої кімнати) кладка з мілко розмірних каменів (шлакоблоку та цегли) видається з сумісної площі стіни на 10-15 см., і з боку дому, належної ОСОБА_1 у приміщенні 2 в нижній частині стіни мається ділянка цегляної кладки, яка не видається з спільної плоскості стіни. Суд вважав відхилення при спордженні суміжної стіни в цьому домоволодінні від даних у технічному паспорті незначними.

Стосовно вимоги про зобов»язання відремонтувати частину даху відповідачем, то доказів на твердження цієї вимоги у відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України суду не надано.

Стосовно позовних вимог не перешкоджати користуванню земельною ділянкою, зобов»язати перенести паркан на межу земельних ділянок згідно державного акту про право власності на землю та вимога знищити звалку сміття, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 2 статті 158 ЗК України передбачена виключна компетенція судів щодо вирішення земельних спорів з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Позивач пред»явив позов виходячи із того, що він і відповідач є співвласниками житлового будинку, а тому вважає, що відповідач перешкоджає йому користуватись його земельною ділянкою, проте як встановлено у судовому засіданні позивачем державний акт не отриманий.

Оскільки не визначена площа земельної ділянки, якою користувались попередні співвласники будинку, не встановлені межі цієї земельної ділянки, відсутні документи. якими можна підтвердити площу земельної ділянки позивача, суд позбавлений можливості вирішити позовні вимоги в цій частині та встановлювати порядок користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 203, 205,209, 212, 214-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ______________________

02.07.2012