ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2006 Справа № А37/163
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крутовських В.І.
суддів: Дмитренко А.К. (доповідач) , Прокопенко А.Є.
При секретарі судового засідання Вроні С.В.
Представники сторін:
від позивача: Войтенко В.А., протокол №1 від 19.09.05, директор;
від відповідача: Войтенко Н.І., довіреність №14825/10/10-039 від 14.04.06, головний держподатінспектор юридичного відділу;
розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.06р. у справі № А 37/163
за позовом повного товариства "Ломбард "Агат" Войтенко В.А. і компанія", м.Дніпропетровськ
до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень .
В засіданні оголошувалась перерва з 19.10.06 по 01.11.06 (ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.06 р. суддя Кеся Н.Б. визнала нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 05.05.05 №0000412308/0, від 09.06.05 № 0000412308/1, від 19.08.05 № 0000412308/2, від 26.09.05 № 0000412308/3.
Не погоджуючись з постановою суду, державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків викладених у постанові суду, фактичним обставинам справи.
Повне товариство "Ломбард "Агат" Войтенко В.А. і компанія" вважає, що постанова винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права і просить її залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд
В С Т А Н О В И В :
З 15.04.05 по 29.04.05 працівниками державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська була здійснена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства повного товариства "Агат" за період з 01.01.02 по 31.12.04.
В ході перевірки було виявлено порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: повне товариство "Агат" не нарахувало та не сплатило до державного бюджету податок на додану вартість за реалізацію брухту дорогоцінних металів Державній скарбниці України в сумі 42 642 грн.
За результатами перевірки податковою інспекцією 29.04.05 складений акт № 25/23-8/06-21877552, на підставі якого інспецією були винесені податкові повідомлення-рішення від 05.05.05 № 0000412308/0 та від 09.06.05 № 0000412308/1, якими визначено суму податкового зобов"язання за платежем податкового зобов"язання за платежем податок на додану вартість в сумі 63 963 грн., у тому числі основний платіж - 42 642 грн., штрафні (фінансові) санкції - 21 321 грн.
В ході адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням ДПА у Дніпропетровській області податкове зобов'язання з ПДВ було зменшено до 59938 грн. 50 коп., в тому числі основного платежу - до 39 959 грн., штрафних санкцій до - 19 979 грн. 50 коп. За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.08.2005 року №0000412308/2 та від 26.09.2005 року № 0000412308/3 на суму 59 938 грн. 50 коп.
Нарахування вказаних платежів пов'язується з наступними обставинами:
Згідно договорів від 26.12.00 р. № 133, від 31.01.02 р. № 133, від 20.01.03р. № 133, від 24.12.03р. № 133, від 27.06.04 р. № 133, укладених між ПТ "Агат" (постачальник) та Національним банком України (покупець) в особі директора Державної скарбниці України Фатєєва М.П., постачальник реалізує, а покупець купує брухт дорогоцінних металів, прийнятих під заставу та своєчасно невитребуваних заставодавцями. Розрахунки проводяться за цінами на дорогоцінні метали у виробах і брухті та дорогоцінне каміння, що скуповується у населення, затвердженими наказом Міністерства фінансів України, діючим на дату складання опису та реєстру вкладених цінностей.
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська вважає, що фінансово-господарські операції з продажу повним товариством «Ломбард «Агат»Войтенко В.А. і компанія»Державній скарбниці України брухту дорогоцінних металів, невикуплених фізичними особами з-під застави, обкладаються податком на додану вартість на підставі підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(сторінка 13 акта перевірки від 29.04.05 року № 25/23-8/06-21877552).
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в момент відчуження об'єкта застави, тобто під час здійснення операцій з продажу заставних цінностей, які не викупив заставодавець- громадянин, у ломбарда виникають податкові зобов'язання і база оподаткування визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті З Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції по продажу товарів на митній території України.
Продаж товару - це операції, що здійснюються згідно договорів купівлі-продажу, які передбачають передачу права власності (п. 1.4 ст. 1 цього ж Закону).
Таким чином, обов'язковою умовою для оподаткування податком на додану вартість операцій по продажу ломбардом брухту дорогоцінних металів Державній скарбниці України є перехід права власності від ломбарда до Державної скарбниці України.
Необхідною передумовою для переходу права власності на вироби із дорогоцінних металів від ломбарда до Державної скарбниці України є попередній перехід цього права власності від громадян-заставодавців до ломбарда-заставодержателя.
Однак, таких передумов не виникає.
Як зазначено Державною податковою адміністрацією України у листі від від 02.08.2006 року № 8468/6/17-0716, «...ломбард як протягом дії договору застави (закладу), так і після його закінчення, не є власником закладених речей. Він тільки має право володіти закладеними речами протягом дії договору застави, а при невикупі таких речей (невиконанні договору заставодавцем) лише набуває право їх реалізувати та за рахунок одержаної від продажу суми задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також: витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором, та покрити свої витрати, пов'язані з невиконанням заставодавцем договору.
Тобто під час реалізації закладеного майна ломбард, на підставі визначених договором позики умов, продає майно, яке на праві власності належить заставодавцю...». (с.100)
Здійснюючи реалізацію заставного майна третім особам заставодержатель виступає не як власник цього майна, а як комісіонер, що діє в інтересах заставодавця, який є власником заставного майна і комітентом.
Повноваження комісіонера випливають із договору позики під заставу, який уповноважує заставодержателя розпорядитися майном заставодавця в разі невиконання останнім забезпечених заставою зобов'язань.
Право власності переходить безпосередньо від комітента-заставодавця (громадян) до покупця-третьої особи (Державної скарбниці України). Право власності у комісіонера-заставодержателя (ломбарда) не виникає.
Враховуючи, що ломбард під час продажу цінностей виступає в ролі комісіонера, а також приймаючи до уваги, що в ролі комітентів виступають громадяни, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, слід зробити висновок, що при визначенні бази оподаткування слід керуватися не підпунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», як це вказано перевіряючими в акті перевірки від 29.04.2005 року № 25/23-8/06-21877552 (с.14), а підпунктом 4.7 цієї ж статті, який передбачає, що у випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
Але у зв'язку з тим, що угоди між ломбардом та громадянами-заставодавцями не передбачають ніякої комісійної винагороди за продаж предмета застави, то база оподаткування тут відсутня.
Таким чином, господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.06 у даній справі залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя А.Є.Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко