ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2006 Справа № 27/26
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Крутовських В.І.
суддів: Дмитренко А.К. ( доповідач), Прокопенко А.Є.
За участю прокурора Зіми В.Б. посвідчення №167 від 09.08.02р.
Представники сторін:
від позивача: Логойда Т.В. головний держподатінспектор відділу представництва інтересів у судах, довіреність №629/10/10-029 від 16.01.06;
від відповідача-1: Хмара Є.А. представник, довіреність №б/н від 14.10.03;
від відповідача-2: Наконечна Н.О. представник, довіреність №01/06 від 01.05.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.06р. у справі №27/26
за позовом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до відповідача 1::відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ
відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ДПЗ", м. Маріуполь
за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору комісії
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.09.06 по 31.10.06 (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006р. суддя Татарчук В.О. відмовив державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області у позові про визнання недійсним на підставі ст. 207 Господарського кодексу України договору комісії від 31.03.04 № 04/03 укладеному між відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" і товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ДПЗ", із застосуванням наслідків, передбачених ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, та визнання неправомірним, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, зовнішньоекономічного договору від 18.05.04 № 06/05, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ДПЗ" та фірмою-нерезидентом "R.S.N & F.LLC", Wоymіng, USA.
Не погоджуючись з рішенням суду, державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" і товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ДПЗ" вважають, що рішення винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просять рішення залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд
В С Т А Н О В И В :
31.03.04 між відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (комітент) і товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДПЗ" (комісіонер) був укладений договір комісії № 04/03, згідно з яким комісіонер зобов"язався від імені та за рахунок комітента здійснити реалізацію нерезидентам України партій товару згідно із специфікаціями, укладати договори (контракти) купівлі-продажу, вчиняти інші дії необхідні для виконання доручень комітента.
Пунктом 5.3 договору комісії встановлено, що комісійна винагорода комісіонера і винагорода за делькредере складає 1000 грн. за кожну партію реалізованого товару.
Згідно із специфікацією від 31.03.04 № 1 та акту приймання-передачі товару на комісію від 31.03.04 відповідач-2 отримав труби н/ж м.ст. 08х18Н10Т ТУ 14-3-1780-91 на загальну суму 3 022 650 грн.
18.05.04 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ДПЗ" (продавець) та фірмою-нерезидентом "R.S.N & F.LLC", Woyming, USA (покупець) укладений контракт № 06/05 купівлі-продажу вищевказаних труб на загальну суму 567 384 дол. США.
28.05.04 та 16.08.04 комітенту були надані звіти комісіонера, в яких вказано про виконання останнім умов договору комісії щодо укладення зовнішньоекономічного контракту та реалізації товару.
Також, відповідно до звіту від 16.08.04 загальна сума витрат комісіонера по договору комісії від 31.03.04 № 04/03 складає 7 890 грн. 77 коп., з яких: 7 651 грн. 06 коп. - комісійна винагорода і витрати, 239 грн. 17 коп. - податок на додану вартість.
У зв"язку з реалізацією нерезиденту труб ТОВ "Торговий будинок "ДПЗ" було перераховано відкритому акціонерному товариству "Дніпропетровськгаз платіжними дорученнями від 17.08.2004 р. - 1 000 000 грн., від 17.08.2004 р. - 2 021 546 грн. 75 коп.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на наявність умислу відповідача-1 на безпідставне користування пільговою ставкою (0%) по податку на додану вартість при оподаткуванні експортної операції. Свою позицію позивач підтверджує неналежним митним оформленням вантажної митної декларації від 27.05.04 № 703010000/4/102695.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що підстави для її задоволення відсутні виходячи з наступного.
Форму вантажної митної декларації, порядок її подання, оформлення та використання встановлено Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574 (із змінами та доповненнями).
Згідно з порядком, встановленим законодавством, митне оформлення товарів, які експортуються з митної території України, проводиться митним органом, у якому перебуває на обліку суб"єкт зовнішньоекономічної діяльності. Під час митного оформлення товарів, що експортуються, митним органом оформлюється вантажна митна декларація (далі - ВМД) на бланку відповідної форми. Після фактичного вивезення в повному обсязі товарів, задекларованих у ВМД у режимі експорту, за межі митної території України, митний орган, що здійснив митне оформлення експорту, одержує від митного органу, в зоні діяльності якого здійснюється вивіз товарів, повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.
Незалежно від умов поставки відповідно правил «ІНКОТЕРМС»доказом, який підтверджує факт вивезення (експорту) товару платником податку за межі митної території України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»від 01.03.2002р. та відповідно до п.7 «Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України», затвердженого спільним наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002р. №163/121 за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України є оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис «задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному об'ємі»та зазначається дата фактичного вивезення.
Вантажна митна декларація від 27.05.04 №703010000/4/102695 (т.1, а.с. 23) оформлена належним чином, а саме: на зворотній стороні вказаної вантажної митної декларації посадовими особами митниці зроблено напис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" із зазначенням дати вивезення товару. При оформленні ВМД від 27.05.04 № 703010000/4/102695 (т.1, а.с. 23) були повністю виконані вимоги Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.06.97 № 574, Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" податок за нульовою ставкою обчислюється, зокрема, з продажу товарів, що були вивезені (екпортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платникам податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Предметом доказування у даній справі є наявність у відповідача-1 на час укладення договору комісії від 31.03.04 № 04/03 та зовнішньоекономічного контракту від 18.05.04 № 06/05 мети на приховування доходів від оподаткування. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо ухилення ВАТ "Дніпропетровськгаз" від сплати податків при виконанні спірного договору комісії.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов"язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Необхідними умовами для визнання господарського зобов"язання недійсним відповідно до статті 207 Господарського кодексу Української України є невідповідність вимогам закону або вчинення його з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови №3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” зазначив, що до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” від 08.10.2004р. №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, пов'язаних з їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження цих об'єктів та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.
Скаржник не заперечує, що договір комісії, укладений між відповідачами, був виконаний сторонами у повному обсязі, а саме - відповідачем-1 були передані на комісію товари, відповідачем-2 вказані товари були прийняті і реалізовані за межі митної території України, грошові кошти від нерезидента отримані відповідачем-2 і перераховані на рахунок відповідача-1, комісійна винагорода і інші витрати відповідача-2 у зв"язку з виконанням договору комісії сплачені відповідачем-1 у повному обсязі.
У порушення ст.ст. 33,34, Господарського процесуального кодексу України скаржником не надано належних і допустимих доказів того, що оскаржуваний договір комісії укладався з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, тому і немає підстав вважати, що на дату укладення договору комісії - 31.03.04 - у відповідачів був умисел укладати угоду, яка обов"язково призведе до втрат державного бюджету.
Також позивачем не наведено доказів ухилення відповідачів від оподаткування, "фіктивності" відповідачів, тобто створення їх без мети здійснення підприємницької діяльності, незнаходження їх за юридичною адресою, визнання недійсними їх установчих документів та державної реєстрації.
Враховуючи, що спірний договір комісії був укладений відповідно до вимог Цивільного кодексу України і виконаний належним чином, що не заперечується скаржником, у нього немає підстав посилатись на протиправність договору комісії.
Відповідно до наданого позивачем листа Естонського податкового і митного комітету від 31.05.06 № 14-3/2450-3 компанія "R.S.N & F.LLC" зареєстрована як платник податків - нерезидент в Естонії і використовує торгову марку американської компанії "R.S.N & F.LLC." В Естонії повноважним представником компанії є Федір Рвачов. Поштова адреса компанії вул. Ліннамяе, 45-53 м. Таллін та фактичне місцезнаходження Паемуру, 6 а Маару (вільна зона). Відповідно до інформації естонської митної електронної бази даних фірма "Металопром" 16 разів надсилала труби на митний склад "Міроміс" для фірми "R.S.N & F.LLC" за період з 2003 по 2004 роки.
Офіційних доказів, які б свідчили про припинення юридичної особи - нерезидента, позивачем не представлено. Виключення компанії "R.S.N & F.LLC" з реєстру платника на сплату податку з обігу згідно з листом Північного митного і податкового центру Естонії від 19.08.05 не є доказом припинення фірми "R.S.N & F.LLC" як юридичної особи.
Як вбачається з листа Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.11.04 № 52-23/999 (т.1, а.с. 88) фірма "R.S.N & F.LLC" є філією компанії Light Investment Co, офіційно зареєстрована податковим департаментом Естонської республіки та має адресу Таллин, Ліннамяе, 45/53.
Згідно з регламентом по "R.S.N & F.LLC" філії, затвердженим рішенням власників компанії Light Investment Co і "R.S.N & F.LLC" від 20.07.99 № 1/38 (Таллин, 1999) метою діяльності філії є торгівля, комерційна, посередницька та інші види діяльності в країні розташування і за кордоном, а також інші види діяльності, які не заборонені діючим законодавством в країні, де працює філія.
Із Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 28.01.04 № 86, товар, який був вивезений комісіонером за межі митного кордону України (труби н/ж м.cт. 08х18Н10Т ТУ 14-3-1780-91), не відноситься до групи товарів, на які необхідний спеціальний дозвіл Держекспортконтроля.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено, що господарським судам підвідомчі спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Конкретний спір не може розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з ч.1 ст.2 вказаного Кодексу завданням адміністративного судочинства україни є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб"єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України за визначенням не передбачає захисту прав та інтересів органу владних повноважень, яким в даному випадку є державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області.
Заява від 13.04.06 № 134/10-213, в якій державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області просила визнати неправомірним, відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, зовнішньоекономічний договір від 18.05.04 № 06/05, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ДПЗ" та фірмою нерезидентом "R.S.N & F.LLC", Woyming, USA, містить по суті нові позовні вимоги до іншої особи, яка не є стороною у справі, і ці вимоги мають самостійні підставу і предмет позову, які не пов"язані з первісними позовними вимогами.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно відхилив заяву позивача про зміну предмету спору.
За таких обставин рішення винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
В силу ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційною інстанцією не приймаються додані до скарги лист Інтерполу Вашингтон (оригінал та переклад) від 28.09.04 і лист окремого відділу обробки даних центральної підсистеми "Гарт-ЦП" ГАІС "Гарт" від 01.08.2005 р. №253/12070, оскільки заявник не обгрунтував неможливість надання їх суду першої інстанції, з незалежних від нього причин.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.06 у даній справі залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя А.Є.Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко