КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2012 № 53/528

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Рудченка С.Г.

Кропивної Л.В.

при секретарі Помаз І.А., у відкритому судовому засіданні,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор"

на рішення господарського суду міста Києва

від 16.01.2012 року (дата підписання - 19.01.2012 року)

у справі № 53/528 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор"

про стягнення боргу 22 893,38 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

У листопаді 2011 року ФОП ОСОБА_3 звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ "Ековтор" про стягнення заборгованості у розмірі 22 893,38 грн., з яких 21 291,00 грн. основного боргу, 1 342,53 грн. пені, 259,85 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року (дата підписання - 19.01.2012 року) у справі № 53/528 (суддя - Грєхова О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 21 291 грн. 00 коп. основного боргу, 1 342 грн. 53 коп. пені, 259 грн. 85 коп. 3% річних, 1 411 грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Ековтор" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило змінити оскаржуване рішення суду, відмовивши у стягненні заявлених позивачем сум штрафних санкцій.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення не свідчить про направлення йому повного пакету документів згідно п. 5.2 договору. Крім цього, місцевим господарським судом помилково визначено початкову дату прострочення виконання ним взятого на себе грошового зобов'язання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року поновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.06.2012 року.

06.06.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача було подане клопотання, у якому останній підтримав вимоги апеляційного оскарження.

Також 06.06.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача було подане клопотання, у якому останній просив визнати наказ від 01.03.2012 року у справі № 53/528 таким, що не підлягає виконанню та витребувати його у ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, яке колегією суддів відхилено з огляду на те, що порушені у ньому питання мають вирішуватися господарським судом першої інстанції в порядку ст. ст. 117, 121-2 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 25.06.2012 року.

18.06.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача були подані письмові пояснення у справі, які долучені до матеріалів справи.

Також 18.06.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача було подане клопотання, у якому останній повторно просив витребувати наказ від 01.03.2012 року у справі № 53/528 у ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, яке колегією суддів відхилено з огляду на те, що порушене у ньому питання має вирішуватися господарським судом першої інстанції в порядку ст. 121-2 ГПК України.

У судове засідання 25.06.2012 року з'явився лише представник позивача, представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційного подання , дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2011 року між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) було укладено договір перевезення вантажу (далі - договір), відповідно до п. 1 якого перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі. Пункт призначення та строк доставки вантажу зазначається у заявці. Заявка є невід'ємною частиною договору. Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Замовник діє від свого імені та за дорученням і за рахунок осіб, з якими в нього укладені договору на надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до п. 5.2 договору остаточний розрахунок між перевізником та замовником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 14 днів (якщо в заявці не вказано іншу дату) з моменту отримання оригіналів документів: договору, рахунку, товарно-транспортної накладної або міжнародної товарно-транспортної накладної, податкової накладної, акту виконаних робіт, крім того, для приватних підприємців -завірених мокрою печаткою копії свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва і квитанції про сплату єдиного податку, свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ (за наявності).

03.06.2011 року відповідачем була надана позивачу заявка № 4 на перевезення вантажу за маршрутом Німеччина, Leipzig -Україна, Київська область, згідно умов якої вартість перевезення складає 2 000,00 євро за авто та має бути оплачена протягом 3 банківських днів після надання оригіналів документів.

Наявні в матеріалах справи міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 012952 та подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні № 407747 підтверджують виконання позивачем взятого на себе зобов'язання за договором та здійснення перевезення згідно заявки відповідача № 4 від 03.06.2011 року.

Як встановлено місцевим господарським судом, повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. - 18) свідчить про направлення 22.06.2011 року позивачем на адресу відповідача оригіналів документів згідно переліку, наведеного у п. 5.2 договору, та їх отримання відповідачем 05.07.2011 року.

Проте, докази оплати відповідачем вартості здійсненого позивачем перевезення у строк, встановлений заявкою на перевезення вантажу № 4 від 03.06.2011 року, в матеріалах справи відсутні.

Як слідує зі змісту позовної заяви, звертаючись до господарського суду, позивач зазначив, що в порушення взятого на себе зобов'язання відповідач лише частково оплатив вартість здійсненого перевезення, перерахувавши позивачу 17.10.2011 року грошові кошти в сумі 2 000,00 грн., у зв'язку з чим 03.11.2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 150 від 28.10.2011 року з вимогою сплатити 21 291,00 грн. заборгованості, що утворилася, яка отримана відповідачем 08.11.2011 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, однак, залишена без відповіді та без задоволення.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Ековтор" 21 291,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом ст. 174 ГК України договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 916 вказаного Кодексу за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Як уже зазначалося, згідно заявки на перевезення відповідача № 4 від 03.06.2011 року вартість перевезення складає 2 000,00 євро за авто та має бути оплачена протягом 3 банківських днів після надання оригіналів документів.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем взятого на себе зобов'язання з перевезення вантажу, так само як і надання відповідачу та отримання ним оригіналів документів згідно погодженого у п. 5.2 договору переліку, однак, докази оплати відповідачем вартості здійсненого перевезення у сумі 21 291,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Ековтор" 21 291,00 грн. заборгованості.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 1 342,53 грн. пені і 259,85 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ч. 6 ст. 232 вказаного Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалося вище, у п. 5.2 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок має здійснюватися шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 14 днів (якщо в заявці не вказано іншу дату) з моменту отримання оригіналів документів: договору, рахунку, товарно-транспортної накладної або міжнародної товарно-транспортної накладної, податкової накладної, акту виконаних робіт, крім того, для приватних підприємців -завірених мокрою печаткою копії свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва і квитанції про сплату єдиного податку, свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ (за наявності).

Так, умовами заявки № 4 від 03.06.2011 року визначено, що вартість перевезення має бути оплачена протягом 3 банківських днів після надання оригіналів документів.

Наявне у матеріалах справи поштове повідомленням від 22.06.2011 року свідчить про направлення позивачем на адресу відповідача рахунку № 52 від 16.06.2011 року на суму 23 291,00 грн., міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 012952, акта наданих послуг (виконаних робіт) № 52 від 16.06.2011 року, податкової накладної, та їх отримання відповідачем 05.07.2011 року.

Враховуючи умови заявки № 4 від 03.06.2011 року щодо строку оплати, взяте на себе грошове зобов'язання відповідачем мало бути виконане до 08.07.2011 року включно.

Однак, докази оплати відповідачем вартості перевезення у сумі 23 091,00 грн. станом на вказану дату у матеріалах справи відсутні.

Посилання апелянта на те, що саме по собі вказане поштове повідомлення не є належним доказом надсилання позивачем повного переліку документів, погодженого сторонами у п. 5.2 договору, колегією суддів оцінюється критично з огляду на те, що законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником опису вкладення до листа (за винятком випадків, зазначених у п. 60 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 року № 270), а відтак правові підстави спонукати відправника до обов'язкового оформлення опису вкладення відсутні.

Твердження апелянта про те, що станом на дату розвантаження товару встановлений НБУ курс гривні по відношенню до долара США (євро) був інший, про що, на думку скаржника, свідчить надана ним роздруківка інтернет-сайту, колегією суддів відхиляється, оскільки вказана роздруківка в розумінні ст. 34 ГПК України не є належним доказом на підтвердження наведених обставин.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор" та скасвання рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року у справі № 53/528 в частині стягненні 1 342,53 грн. пені і 259,85 грн. 3 % річних.

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року у справі № 53/528 залишити без змін.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Головуючий суддя Поляк О.І.

Судді Рудченко С.Г.

Кропивна Л.В.