ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2012 року м. Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючого Гусака М.Б.,
суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., -
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (у подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»; далі - Товариство) до Міністерства транспорту та зв'язку України (далі - Міністерство), третя особа - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, про визнання наказу протиправним та нечинним,
в с т а н о в и в:
У липні 2009 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і нечинним наказ Міністерства від 24 липня 2008 року № 926 «Про встановлення Ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2008 року за № 707/15398; далі - наказ № 926). На обґрунтування позову послалося на те, що Міністерство, видавши зазначений наказ, порушило вимоги закону та права Товариства, оскільки: не провело консультацій щодо його видання з позивачем та іншими основними учасниками ринку авіаперевезень; не погодило наказ із Антимонопольним комітетом України; розміри ставок плати за послуги з організації повітряного руху на маршруті та ставок плати за послуги з організації повітряного руху на підході та в районі аеродрому встановлені не в національній валюті України, а в іноземній; зазначені ставки зборів економічно не обґрунтовані та прийняті з метою одержання прибутку третьою особою, що зумовлює додаткові витрати Товариства на здійснення і так збиткових внутрішніх авіаперевезень.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 27 жовтня 2009 року позов задовольнив: визнав протиправним та нечинним наказ № 926 з дня його прийняття в частині встановлення ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України, пов'язані із забезпеченням організації повітряного руху на маршруті, а також на підході та в районі аеродрому при здійсненні авіакомпаніями внутрішніх польотів.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції скасував: визнав наказ № 926 незаконним у повному обсязі.
Вищий адміністративний суд України постановою від 1 грудня 2010 року зазначені рішення судів попередніх інстанцій скасував, у позові відмовив.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Товариство просить скасувати постанову касаційного суду та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.
Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що у доданій Товариством до заяви постанові Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2007 року (справа № К-8143/07) по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано одні і ті самі норми матеріального права.
Водночас у справі, що розглядається, касаційний суд, відмовляючи в позові, дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій до спірних відносин помилково застосували частину другу статті 189, статтю 198 Господарського кодексу України, які передбачають, що «ціна зазначається в договорі у гривнях»; «грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях» та не застосували спеціальні норми, які містяться у Повітряному кодексі України. Невірним, на думку Вищого адміністративного суду України, є твердження судів попередніх інстанцій і щодо необґрунтованості передбачених у наказі № 926 розмірів ставок плати за аеронавігаційне обслуговування. Крім того, цей суд дійшов висновку, що визнання нечинним зазначеного наказу зумовить порушення Україною своїх зобов'язань, взятих за Міжнародною конвенцією щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації «Євроконтроль».
У справі ж № К-8143/07 касаційний суд у постанові від 11 грудня 2007 року виходив, зокрема, із того, що тарифна політика включає в себе і функцію формування тарифів на транзитні перевезення, яка була передана Міністерству. На думку цього суду, тарифна політика є управлінською функцією компетентного органу України - Міністерства, а Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом загального користування (підвідомчим Міністерству), який наділений господарськими та делегованими управлінськими функціями.
Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, то відповідно до частини першої статті 244 КАС у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.Б. Гусак
Судді: М.І. Балюк В.П. Барбара
І.С. БерднікС.М. Вус
Л.Ф. ГлосТ.В. Гошовська
Л.І. Григор'єваМ.І. Гриців
В.С. ГульВ.І. Гуменюк
А.А. ЄмецьТ.Є. Жайворонок
В.В. ЗаголднийГ.В. Канигіна
Є.І. КовтюкП.І. Колесник
М.Є. КороткевичО.А. Коротких
В.І. КосарєвО.В. Кривенда
Н.П. ЛященкоВ.Л. Маринченко
В.В. ОнопенкоЛ.І. Охрімчук
П.В. ПанталієнкоВ.Ф. Пивовар
О.І. Потильчак Б.М. Пошва
О.Б. ПрокопенкоА.І. Редька
Я.М. РоманюкЮ.Л. Сенін
А.М. СкотарьТ.С. Таран
О.О. ТерлецькийІ.Б. Шицький
В.Ф. ШколяровА.Г. Ярема