УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0608/2-130/12
Категорія 32
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Гансецької І.А.
суддів: Микитюк О.Ю.,
Товянської О.В.
при секретарі: Трохимчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2012 року
в с т а н о в и л а:
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що в результаті джорожньо-транспортної пригоди, що сталась 25.08.2010 року з вини водія ОСОБА_4, яка керувала автомобілем "VOLKSWAGEN PASSAT", було пошкоджено належний йому автомобіль "DAEWOO Lanos TF69Y", а він отримав тілесні ушкодження. Просив стягнути з ОСОБА_3, який є власником автомобіля "VOLKSWAGEN PASSAT", 8814,23 грн. на відшкодування майнової шкоди, що складається з витрат на ремонт автомобіля в сумі 7413,55 грн., витрат в зв'язку із знаходженням автомобіля на штрафмайданчику в сумі 400,00 грн., вартості доставки автомобіля з місця ДТП на штрафний майданчик та до місця зберігання в сумі 1000,68 грн., а також 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди до 9991,40 грн. та просив відшкодувати витрати на правову допомогу в розмірі 2200,00 грн.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2012 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову за недоведеністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2012 року.
_____________________________________________________________________________
Справа №0608/2-130/12 Головуючий в суді І інст.:Боренко С.Г.
Категорія 32 Суддя - доповідач: Гансецька І.А.
Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_3 є належним відповідачем по справі, оскільки передав управління належним йому транспортним засобом ОСОБА_4 без будь-якого юридичного оформлення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
Встановлено, що 25.08.2010 року о 6 годині на 25 кілометрі автошляху Житомир-М.Подільський, поблизу с.Озерянка Житомирського району сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "DAEWOO Lanos TF69Y", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 В результаті даної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості як такі, що призвели до довготривалого розладу здоров'я. Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "DAEWOO Lanos TF69Y" в результаті його пошкодження при ДТП складає 32913,55 грн., відповідно до звіту ДП "Експерт-Сервіс Авто" ТОВ Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто" № 379 про оцінку транспортного засобу від 28.09.2010 року.
Згідно вироку Житомирського районного суду Житомирської області від 18.08.2011 року винною у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді визнана ОСОБА_4, яка керувала автомобілем "VOLKSWAGEN PASSAT", власником якого є ОСОБА_3, що підтверджується даними з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1-243/11 по обвинуваченню ОСОБА_4.(а.с.260). Відповідач передав ОСОБА_4 керування транспортним засобом без будь-якої правової підстави, на свій ризик. Доказів на спростування даної обставини суду не надав.
Згідно із ч. ч. 2-4 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Із системного аналізу положень ч. ч. 2-4 ст. 1187 ЦК України випливає висновок про те, що в разі, коли управління джерелом підвищеної небезпеки передається третій особі без якогось юридичного оформлення (довіреності, тощо) вважається, що об'єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця і саме він буде нести відповідальність за завдану шкоду.
Таким чином, ОСОБА_3 є належним відповідачем по справі.
Відповідно до п.9.2 ст. 9 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорт-
них засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500,00 гривень на одного потерпілого.
Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило позивачу відшкодування в розмірі 28199,74 грн., яке складається з 25599,00 грн. шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, 520,00 грн. вартості проведення автотоварознавчого дослідження, 933,21 грн. неотриманого доходу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та 1246,53 грн. витрат на лікування відповідно до наданих документів.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої неї шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження № 379 від 28 вересня 2010 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля "DAEWOO Lanos TF69Y" в результаті його пошкодження при ДТП складає 32913,55 грн.
Отже, з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 7413,55 грн. (32913,55-2550,00) .
Також, з відповідача на користь позивача суд стягує моральне відшкодування відповідно до вимог ст.23 ЦК України, ст.22 Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" , розмір якого визначає у 5000,00 грн. з урахуванням характеру та обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, а також, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позовні вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних з доставкою автомобіля з місця ДТП на штрафний майданчик, знаходженням його на штрафмайданчику, доставкою до місця зберігання та витрати на правову допомогу колегія суддів залишає без задоволення з тих підстав, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Так, з довідки № 29/08/11 року від 17.08.2011 року(а.с.40) вбачається, що позивачем оплачено послуги адвоката щодо надання йому правової допомоги в сумі 2200,00 грн. під час розгляду кримінальної справи. Дані про понесені ним витрати на правову допомогу в рамках даної справи відсутні. В копіях квитанцій "Приватбанку" від 14.03.2011 року, які знаходяться в матеріалах справи(а.с.13) не міститься назва транспортного засобу, місце і період його зберігання.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,313,314,316,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 лютого 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7413,55 грн. витрат на відшкодування майнової шкоди, 5000,00 грн. витрат на відшкодування моральної шкоди, 120 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також на користь держави на рахунок №31219206700002, одержувач - Управління Державної казначейської служби у м.Житомирі, ЄДРПОУ 38035726, банк ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код класифікації доходів бюджету 2203001, код ЄДРПО апеляційного суду Житомирської області - 02891440 судовий збір в розмірі 160,95 грн.
В решті вимог позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: