10.07.2012

2/0525/1/12

2-1/11

2\0525\1\12.

Р І Ш Е Н Н Я.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

5 червня 2012 року. КІРОВСЬКИЙ РАЙОНИЙ СУД міста ДОНЕЦКА

в складі: судді - АНІСІМОВОЇ Н.Д.

при секретарі - БОЖЕНОВОЇ Н.В.

за участю адвоката -ГАЛКІНОЇ Ю.І.

представника позивачки -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом:

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ»

ОСОБА_4 до ОСОБА_3 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ».

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ». В свою чергу, ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ».

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 показала суду що 20 вересня 1997 року між нею та відповідачем ОСОБА_4 був укладений шлюб,який зареєстрований в Петровському відділі РАЦЗ міста Донецька, актовий запис № 293. Від шлюбу дітей немає. Шлюбні відносини з відповідачем були припинені 26 травня 2008 року. Під час знаходження в зареєстрованому шлюбі нею з відповідачем за спільні грошові кошти було придбано наступне майно:

- двокімнатна квартира загальною площею 48, 6 кв. метри яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

- автомобіль «Фотон « вантажний, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 який був придбаний в кредит,вартістю 57 800 гривень. На час звернення до суду з вищевказаним позовом кредит був не сплачений повністю,заборгованість становила 10 651 гривню 45 коп. Оскільки відповідач відмовився погашати кредитні зобов*язання, вона не мала достатніх грошових коштів для сплаті кредиту, вона була вимушена продати вищевказаний автомобіль за 22 000 гривні погасив заборгованість перед банком в повному обсязі в розмірі 7 453 гривні 98 коп. Крім того, вона була вимушена сплатити заборгованість по платній стоянці , де зберігався спірний транспортний засіб в розмірі 9 405 гривні та сплатити штраф за несвоєчасну оплату стоянки в розмірі 940 гривень 50 коп. що підтверджено відповідними квитанціями.

- автомобіль «ГАЗ-33021212»вантажний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 47 460 гривень придбаний в кредит, який на час звернення до суду також частково не сплачений. Станом на час подання заяви заборгованість перед банком складала 20 497 гривень 00 коп. Оскільки вона не мала майнової спроможності сплачувати щомісячне погашення кредитних зобов*язань, відповідач також кредит не сплачував, вона була вимушена продати вищевказаний автомобіль за 30 000 гривень та повністю погасити свої кредитні зобов*язання перед банком в розмірі 17 909 гривень 76 коп.

- автомобіль ЗАЗ ДЄУ державний реєстраційний номер НОМЕР_3 придбаний в кредит який також на час припинення шлюбних відносин частково був не сплачений, заборгованість за кредитом в розмірі 21 450 гривень 61 коп. була погашена нею 28.01. 2010 року при цьому вищевказаний автомобіль був нею проданий за 22 000 гривні.

- набір меблів в вітальню вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи складає 2280 гривень,

- набір меблів в спальню вартістю 5000 гривень,

- набір меблів в кухню вартістю 5000 гривень,

- стіл офісний вартістю 900 гривень,

- крісло офісне вартістю 1470 гривень,

- стіл вартістю 700 гривень,

- стіл кухонний вартістю 450 гривень,

- стілець кухонний вартістю 300 гривень,

- вішалка для вітальні вартістю 450 гривень,

- тумба під телевізійну апаратурі вартістю600 гривень,

- підставка для телевізора вартістю 115 гривень,

- телевізор «ЄлДжи «вартістю 2000 гривень,

- домашній кінотеатр «Томсон «вартістю 836 гривень,

- цифровий бездротовий телефон «Панасонік»вартістю 500 гривень,

- сервісний телефонний апарат з автовідповідачем вартістю 200 гривень,

- кондиціонер ЄлДжи вартістю 2000 гривень,

- холодильник ЄлДжи вартістю 2500 гривень,

- мікрохвильова піч «Самсунг «вартістю 1045 гривень,

- пральна машина «Арістон»вартістю 2035 гривень,

- телевізор «Самсунг»вартістю 891 гривень,

- вентилятор «Скарлет»вартістю 168 гривень,

- опалювач масляний вартістю 600 гривень,

- тумба під взуття вартістю 200 гривень,

- жалюзі вартістю 500 гривень,

- освітлювач денного світла вартістю 63 гривні,

- люстра в вітальню вартістю 135 гривень,

- люстра в спальню вартістю 490 гривень

- люстра в кухню вартістю 45 гривень,

- люстра в передпокій вартістю 180 гривень,

- дзеркало настінне вартістю 102 гривні,

- велотренажер вартістю 500 гривень.

Після розірвання шлюбу під час розгляду вищевказаного позову між нею та відповідачем досягнута домовленість відносно розділу спільно нажитого майна подружжя в частину розділу майна, тому спір відносно розділу вищевказаного майна фактично відсутній, також не заперечує проти стягнення різниці вартості часток в спільному майні. Просить суд в порядку розділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на наступне майно:

- набір меблів для спальної кімнати вартістю 5000 гривень,

- стіл - банкетку вартістю 900 гривень,

- стіл кухонний вартістю 460 гривень ,

- стілець кухонний вартістю 300 гривень,

- вішалку для одягу вартістю 450 гривень,

- цифровий бездротовий телефон «Панасонік»вартістю 500 гривень,

- холодильник «Єл Джи»вартістю 2500 гривень,

- кондіціонер «Ел Джи «вартістю 2000 гривень,

- мікрохвильову піч « Самсунг»вартістю 1045 гривень,

- пральну машину «Арістон» вартістю 2035 гривень,

- телевізор «Самсунг «вартістю 891 гривня,

- жалюзі вартістю 500 гривень,

- велотренажер вартістю 500 гривень.

Відносно позовних вимог ОСОБА_4 стосовно розділу майна подружжя в частині стягнення з неї вартості 1\2 частини платежів по кредиту за спірні автомобілі, вона вважає їх безпідставними оскільки вона фактично спірні автомобілі продала для погашення боргових зобов*язань подружжя, в ії користуванні автомобілі не знаходяться.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, доводу зустрічного позову визнала частково і дала суду пояснення, аналогічні вищенаведеним.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи зустрічного позову, позовні вимоги ОСОБА_3 визнала частково і показала суду що сторони дійсно знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 1997 року, під час спільного проживання ними дійсно було набуто майно, перелік якого вірно відображений в позовах сторін. Вона не заперечує проти визнання за кожною із сторін право власності по 1\2 частині квартири АДРЕСА_1. Також не заперечує проти розділу в натурі майна, набутого сторонами під час спільного проживання, з урахуванням вартості майна,яке вказано у висновку судово - товарознавчої експертизи. Але, з урахуванням того, що спірні автомобілі вибули з спільного володіння сторін поза волі відповідача, він вважає що позивачка повинна сплатити йому вартість 1\2 частини сум по кредиту, які були сплачені сторонами під час спільного проживання та ведення спільного господарства до моменту їх припинення в листопаді 2008 року .В частині розділу майна подружжя не заперечувала проти його розділу по варіанту,який пропонований позивачкою.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ «та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ»є обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 57 Сімейного Кодексу України «Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте ним за час шлюбу ,але за кошти, які належали йому особисто. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти ,що належали одному з подружжя ,то частка у цьому майні ,відповідно до розміру внеску є його особистою приватною власністю».

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того ,що один з них не мав з поважної причини( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми хвороба) самостійного заробітку ,доходу. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя».

Відповідно до ст. 61 Сімейного Кодексу України «Об*єктом права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську, кредитну установу.

Якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї то гроші, інше майно ,які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.»

Речі для професійних занять ,придбані за час шлюбу для одного з подружжя є об'єктом права спільної сумісної власності».

Відповідно до ст. 70 Сімейного Кодексу України «У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними ,якщо інше не визначено домовленістю між ними або кредитним договором».

В судовому засіданні було встановлено, що сторони по позову знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 1997,який зареєстрований в Петровському відділі РАЦЗ міста Донецька, актовий запис № 293. Від шлюбу дітей немає. Шлюбні відносини з відповідачем були припинені 26 травня 2008 року. Під час знаходження в зареєстрованому шлюбі сторонами за спільні грошові кошти було придбано наступне майно:

- двокімнатна квартира загальною площею 48, 6 кв. метри яка розташована за

адресою: АДРЕСА_1. Вищевказана квартира знаходиться у власності сторін на підставі договору купівлі-продажу квартири від 7 липня 2001 року ,посвідченого державним нотаріусом 1 Донецької державної нотаріальної контори. Оскільки спірна квартира була придбана сторонами під час знаходження в зареєстрованому шлюбі, за спільні грошові кошти,тобто є спільним майном подружжя та в судовому засіданні наполягають саме на розділі майна в частковому вигляді, суд вважає за необхідне визнати за сторонами право власності по 1\2 частині кожному квартири АДРЕСА_1.

Крім того, сторонами під час знаходження в зареєстрованому шлюбі було придбано наступне майно:

- набір меблів в вітальню вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи складає 2280 гривень,

- набір меблів в спальню вартістю 5000 гривень,

- набір меблів в кухню вартістю 5000 гривень,

- стіл офісний вартістю 900 гривень,

- крісло офісне вартістю 1470 гривень,

- стіл вартістю 700 гривень,

- стіл кухонний вартістю 450 гривень,

- стілець кухонний вартістю 300 гривень,

- вішалка для вітальні вартістю 450 гривень,

- тумба під телевізійну апаратурі вартістю600 гривень,

- підставка для телевізора вартістю 115 гривень,

- телевізор «ЄлДжи «вартістю 2000 гривень,

- домашній кінотеатр «Томсон «вартістю 836 гривень,

- цифровий бездротовий телефон «Панасонік»вартістю 500 гривень,

- сервісний телефонний апарат з автовідповідачем вартістю 200 гривень,

- кондиціонер ЄлДжи вартістю 2000 гривень,

- холодильник ЄлДжи вартістю 2500 гривень,

- мікрохвильова піч «Самсунг «вартістю 1045 гривень,

- пральна машина «Арістон»вартістю 2035 гривень,

- телевізор «Самсунг»вартістю 891 гривень,

- вентилятор «Скарлет»вартістю 168 гривень

- опалювач масляний вартістю 600 гривень,

- тумба під взуття вартістю 200 гривень,

- жалюзі вартістю 500 гривень,

- освітлювач денного світла вартістю 63 гривні,

- люстра в вітальню вартістю 135 гривень,

- люстра в спальню вартістю 490 гривень,

- люстра в кухню вартістю 45 гривень,

- люстра в передпокій вартістю 180 гривень,

- дзеркало настінне вартістю 102 гривні,

- велотренажер вартістю 500 гривень, а всього майно на загальну суму 32 465 гривень ( тобто частка кожного з подружжя в спільному майні складає 16 232 гривні 50 коп.

. В порядку розділу спільного майна подружжя суд вважає за необхідне визнати за позивачкою власності на наступне майно:

- набір меблів для спальної кімнати вартістю 5000 гривень,

- стіл - банкетку вартістю 900 гривень,

- стіл кухонний вартістю 460 гривень ,

- стілець кухонний вартістю 300 гривень,

- вішалку для одягу вартістю 450 гривень,

- цифровий бездротовий телефон «Панасонік»вартістю 500 гривень,

- холодильник «Єл Джи»вартістю 2500 гривень,

- кондіціонер «Ел Джи «вартістю 2000 гривень,

- вентілятор «Скарлет»вартістю 168 гривень,

- мікрохвильову піч « Самсунг»вартістю 1045 гривень,

- пральну машину «Арістон» вартістю 2035 гривень,

- телевізор «Самсунг «вартістю 891 гривня,

- жалюзі вартістю 500 гривень,

- люстру в спальню 490 гривень

- люстру в передпокій вартістю 180 гривень

- велотренажер вартістю 500 гривень, а всього майно на загальну суму 17 919 гривень.

В порядку розділу спільного майна подружжя суд вважає за необхідне визнати за відповідачем ОСОБА_4 право власності на наступне майно:

- набір меблів в вітальню вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи складає 2280 гривень,

- набір меблів в кухню вартістю 5000 гривень,

- стіл офісний вартістю 900 гривень,

- крісло офісне вартістю 1470 гривень,

- тумба під телевізійну апаратурі вартістю600 гривень,

- підставка для телевізора вартістю 115 гривень,

- телевізор «ЄлДжи «вартістю 2000 гривень,

- домашній кінотеатр «Томсон «вартістю 836 гривень,

- сервісний телефонний апарат з автовідповідачем вартістю 200 гривень,

- опалювач масляний вартістю 600 гривень,

- тумба під взуття вартістю 200 гривень,

- освітлювач денного світла вартістю 63 гривні,

- люстра в кухню вартістю 45 гривень,

- люстра в вітальню вартістю 135 гривень,

- дзеркало настінне вартістю 102 гривні, а всього майно на загальну суму 14 546 гривень.

Оскільки частка позивачки ,яка виділена їй відповідно до рішення суду, перевищує на 1686 гривень 50 коп. гривень ії частку в спільному майні подружжя ( 1\2 складає 16 232 гривні 50 коп.) суд вважає за необхідне стягнути з позивачки ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 1686 гривень 50 коп.

Стосовно позовних вимог сторін в частині розділу автомобілів, суд вважає що спільним майном подружжя є саме грошові кошти які залишилися від продажу спірних автомобілів, з наступних підстав:

В судовому засіданні було встановлено що під час знаходження в зареєстрованому шлюбі сторони придбали на кредитні грошові кошти автомобілі :

- автомобіль«ГАЗ-33021212»вантажний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2,

- автомобіль «Фотон « вантажний, державний реєстраційний номер НОМЕР_1,

- автомобіль ЗАЗ ДЄУ державний реєстраційний номер НОМЕР_3

які вони використовували в своєї підприємницької діяльності та на нужди сім*ї. При цьому, відповідно до кредитних договорів , позивачка була позичальником, відповідач - поручителем по вищевказаним кредитним договорам. Після припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства сторони перестали виконувати свої боргові зобов*язання перед банком ,в зв*язку з чим виникла заборгованість перед вищевказаною кредитною установою,що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. З метою погашення вищевказаних заборгованостей, позивачкою були здійсненні відповідні заходи, шляхом продажу вищевказаних автомобілів та повної сплати сум по кредиту. Так, автомобіль ГАЗ 33021 був проданий позивачкою за 30000 гривень, після чого нею був повністю погашений кредит по вищевказаному автомобілю в розмірі 17 909 гривень 76 коп. Тобто, після продажу спірного автомобіля у позивачки залишилися грошові кошти в розмірі 12 090 гривень 24 коп. в зв*язки з чим з позивачки на користь відповідача слід стягнути 1\2 частину вищевказаної суми в розмірі 6 045 гривень 12 коп.

Автомобіль ЗАЗ- ДЄУ був проданий позивачкою за 22 000 гривень, після чого нею був повністю погашений кредит по вищевказаному автомобілю в розмірі 21 450 гривень 61 коп. Таким чином,після продажу спірного автомобіля у позивачки залишилися грошові кошти в розмірі 549 гривень 38 коп. в зв*язку з чим з позивачки на користь відповідача слід стягнути 1\2 частину вищевказаної грошової суми в розмірі 274 гривні 69 коп.

Автомобіль «Фотон «був проданий позивачкою за 22 000 гривні, після чого нею був повністю погашений кредит по вищевказаному автомобілю в розмірі 7 453 гривні 98 коп. Крім того, позивачкою була повністю сплачена заборгованість по зберіганню автомобілю на платній стоянці в розмірі 9405 гривень та штраф за несвоєчасну оплату стоянки в розмірі 940 гривень 50 коп. Таким чином, після продажу спірного автомобіля та погашення інших зобов*язань, у позивачки залишилися грошові кошти в розмірі 4200 гривень 52 коп. в зв*язку з чим з позивачки на користь відповідача слід стягнути 1\2 частину вищевказаної грошової суми в розмірі 2100 гривень 26 коп.

Всього з позивачка на користь відповідача слід стягнути 1\2 частину залишку суми від продажу спірних автомобілів в розмірі 8420 гривень 07 коп. Посилання представника відповідача про те,що в судовому прядку з позивачки слід стягнути 1\2 частину сплачених під час знаходження в зареєстрованому шлюбі сум по кредиту , до моменту припинення шлюбних відносин - листопада 2008 року, суд до уваги не приймає, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що грошові кошти на придбання спірних автомобілів не були фактично спільно нажитим майном подружжя так як автомобілі були придбані на кредитні кошти банку, під час знаходження в шлюбних відносинах сторони використовували автомобілі в своєї діяльності, після припинення шлюбних відносин відповідач , як поручитель ( рівно як і позивачка) свої зобов*язання по договору не виконували в зв*язку з чим виникла заборгованість по кредитам яка була погашена шляхом продажу автомобілів. Факт погашення позивачкою в повному обсязі кредитних зобов*язань сторін, підтвердив в судовому засіданні представник банку,який пояснив ,що кредитні зобов*язання виконані в повному обсязі, представник відповідача не оспорював в судовому засіданні того,що спірні автомобілі продані, тобто вибули з володіння позивачки в зв*язку з чим у суду немає підстав стягувати з позивачки на користь відповідача 1\2 частину сплачених кредитних зобов*язань оскільки таке питання відповідач міг поставити тільки у випадку,якщо спірні автомобілі залишилися в володінні та користуванні позивачки, за умови,що кредитні зобов*язвння сторонами виконувалися належним чином. Крім того, суд вважає обґрунтованим відрахування від суми,за яку проданий спірний автомобіль «Фотон», витрат по його зберіганню на автостоянці, оскільки сторони ,як власники майна повинні нести витрати по його утриманню.

Таким чином, суд вважає,що спільно нажитим майном сторін може бути тільки грошові кошти ,як залишилися від продажу спірних автомобілів з урахуванням погашення зобов*язань по ним. Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивачки на користь відповідача 8 420 гривень 07 коп., (1\2 грошової суми від продажу спірних автомобілів) та 1686 гривень 50 коп. - різницю вартості майна,яка виділена сторонам в порядку розділу спільного майна подружжя, а всього слід стягнути 10 106 гривень 57 коп.

Оскільки позовні вимоги сторін задоволені на користь кожної із сторін, суд вважає за необхідне в порядку ст. 88 ЦПК УКРАЇНИ не розподіляти судові витрати, понесені сторонами по зверненню до суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 57,60, 61 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК УКРАЇНИ, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ»- задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ»- задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку розділу спільного майна подружжя на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку розділу спільного майна подружжя на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку розділу спільного майна подружжя на наступне майно :

- набір меблів для спальної кімнати вартістю 5000 гривень,

- стіл - банкетку вартістю 900 гривень,

- стіл кухонний вартістю 460 гривень ,

- стілець кухонний вартістю 300 гривень,

- вішалку для одягу вартістю 450 гривень,

- цифровий бездротовий телефон «Панасонік»вартістю 500 гривень,

- холодильник «Єл Джи»вартістю 2500 гривень,

- кондіціонер «Ел Джи «вартістю 2000 гривень,

- вентілятор «Скарлет»вартістю 168 гривень,

- мікрохвильову піч « Самсунг»вартістю 1045 гривень,

- пральну машину «Арістон» вартістю 2035 гривень,

- телевізор «Самсунг «вартістю 891 гривня,

- жалюзі вартістю 500 гривень,

- люстру в спальню 490 гривень

- люстру в передпокій вартістю 180 гривень

- велотренажер вартістю 500 гривень, а всього майно на загальну суму 17 919 гривень.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку розділу спільного майна подружжя на наступне майно:

- набір меблів в вітальню вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи складає 2280 гривень,

- набір меблів в кухню вартістю 5000 гривень,

- стіл офісний вартістю 900 гривень,

- крісло офісне вартістю 1470 гривень,

- тумба під телевізійну апаратурі вартістю600 гривень,

- підставка для телевізора вартістю 115 гривень,

- телевізор «ЄлДжи «вартістю 2000 гривень,

- домашній кінотеатр «Томсон «вартістю 836 гривень,

- сервісний телефонний апарат з автовідповідачем вартістю 200 гривень,

- опалювач масляний вартістю 600 гривень,

- тумба під взуття вартістю 200 гривень,

- освітлювач денного світла вартістю 63 гривні,

- люстра в кухню вартістю 45 гривень,

- люстра в вітальню вартістю 135 гривень,

- дзеркало настінне вартістю 102 гривні, а всього майно на загальну суму 14 546 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 10 106 гривень 57 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ»- відмовити.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 «ПРО ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ»- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: АНІСІМОВА Н.Д.