донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
31.10.2006 р. справа №2/234а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Алєєвої І.В. |
суддів | Величко Н.Л., Старовойтової Г.Я., |
при секретареві судового засідання | Горанська Д.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Волошина А.А.-за дов., |
від відповідача: | Злобін А.О.-за дов., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу(зал№8) | Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції (м.Шахтарськ) |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 12.09.2006 року |
по справі | №2/234а (суддя:Ханова Р.Ф.) |
за позовом | Державного підприємства "Шахтарськантрацит" (м.Шахтарськ) |
до | Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції (м.Шахтарськ) |
про | визнання недійсним податкового повідомлення-рішення |
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Державне підприємство “Шахтарськантрацит” (м.Шахтарськ), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Шахтарської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.07.2006р. №0000731154/0/1607 (в редакції заяви про уточнення позовної заяви від 08.08.2006р. №11/241, див.17арк.справи).
Постановою від 12.09.2006р. у справі №2/234а господарський суд Донецької області (суддя: Ханова Р.Ф.) позовні вимоги задовольнив, визнавши недійсним оспорене податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ від 19.07.2006р. №0000731154/0/1607.
Постанова місцевого господарського суду мотивована положеннями частини 2 ст.7 Закону України “Про систему оподаткування”, п.1.11 ст.1, п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5, п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, ст.7, п.11.1 ст.11, п.16.1 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.96 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, ст.2, ст.4 Закону України “Про власність”; тим, що суми, визначені декларацією з податку на прибуток за 11 місяців 2005р. не є узгодженими та граничні строки їх сплати не передбачені ні Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ні Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р.; тим, що призначення платежу, визначене платіжними дорученнями від 31.05.2006р. №962, від 30.06.2006р. №1430, від 30.06.2006р. №1438, від 30.06.2006р. №1434 не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2005р., оскільки судом встановлено, що суми, які були перераховані за наведеними платіжними дорученнями в обліковій картці рознесені відповідачем на власний розсуд на погашення пені та податкових зобов’язань в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу; тим, що норма п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.
Відповідач, Шахтарська ОДПІ, з прийнятою постановою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на положення п.5.1 ст.5, п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., ч.3 ст.1, ст.11 Закону України “Про систему оподаткування”; ч.7 ст.41, ст.67 Конституції України, п.5 ст.4 Закону України “Про власність”.
Шахтарська ОДПІ вважає, що господарський суд першої інстанції в порушення вимог ст.79, ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України надав невірну оцінку обставинам справи, що призвело до прийняття постанови з порушенням норм матеріального права. Відповідач наполягає на тому, що ним вірно застосовані норми п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., згідно з якою податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що висновок суду щодо права платника податків самостійно визначати у платіжних дорученнях суми податкових зобов’язань, які підлягають сплаті, суперечить ч.7 ст.41 Конституції України, якою встановлено, що використання власності не може завдавати шкоди інтересам суспільства та суперечить п.5 ст.4 Закону України “Про власність”, якою встановлено обов’язок власника, який здійснює свої права, не порушуючи права держави.
Позивач, Державне підприємство “Шахтарськвугілля” (м.Шахтарськ), у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що зміна податкових ставок та механізмів згідно ч.2 ст.7 Закону України “Про систему оподаткування” не можуть встановлюватись Законом України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, на те, що в платіжних дорученнях від 31.05.2006р. №962, від 30.06.2006р. №1430, від 30.06.2006р. №1438, від 30.06.2006р. №1434 позивач визначився щодо призначення платежу, а саме, що за цими платіжними документами здійснюється погашення податку на прибуток за 2 квартал 2006р., а також погашення податкових зобов’язань згідно акта перевірки; на те, що відповідно до п.1 ст.4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, в зв’язку з чим належні підприємству грошові кошти були направлені на погашення зобов’язань з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2006р. №0000212343/0 та на авансову сплати податку на прибуток за 2 квартал 2006р.
01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2006р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” призначено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Агапов О.Л., Величко Н.Л.) для розгляду апеляційної скарги Шахтарської ОДПІ на постанову господарського суду Донецької області від 12.09.2006р. у справі №2/234а.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” в зв’язку з відпусткою судді Агапова О.Л. змінено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., Скакун О.А.) для розгляду апеляційної скарги Шахтарської ОДПІ на постанову господарського суду Донецької області від 12.09.2006р. у справі №2/234а.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” в зв’язку з завантаженістю та розгляду судді Скакуна О.А. у розгляді інших змінено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., Старовойтова Г.Я.) для розгляду апеляційної скарги Шахтарської ОДПІ на постанову господарського суду Донецької області від 12.09.2006р. у справі №2/234а.
В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Предметом спору є податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ від 19.07.2006р. №0000731154/0/1607, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 252098,92грн. (див.11арк.справи).
Оспорене податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі акта Шахтарської ОДПІ від 13.07.2006р. №682/15/32299510 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання граничних термінів сплати з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності –Державного підприємства “Шахтарськантрацит” за 11 місяців 2005р. по строку 30.12.2005р., за 2005р. по строку 20.02.2006р.
В акті перевірки від 13.07.2006р. №682/15/32299510 встановлено порушення вимог Державним підприємством “Шахтарськантрацит” п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. в частині несвоєчасної сплати податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на суму 504197,81грн. (за 11місяців 2005р. - 177132,26грн. та за 2005р. –327065,55грн.) (див.8-10арк.справи).
Як свідчать матеріали справи, Державним підприємством “Шахтарськантрацит” платіжними дорученнями: від 31.05.2006р. №962 на суму 450000грн., від 30.06.2006р. №1430 на суму 100000грн., від 30.06.2006р. №1438 на суму 15000грн., від 30.06.2006р. №1434 на суму 15000грн. на загальну суму 504197,81грн. було сплачено податок на прибуток та штрафна санкція за податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2006р. №0000212343/0 (28132,49грн.) та здійснено авансову сплату з податку на прибуток за 2 квартал 2006р. (476065,32грн.) (див.14-15арк.справи).
Перераховану Державним підприємством “Шахтарськантрацит” суму в розмірі 504197,81грн. (платіжне доручення від 31.05.2006р. №962, платіжне доручення від 30.06.2006р. №1430, платіжне доручення від 30.06.2006р. №1434, від 30.06.2006р. №1438) Шахтарською ОДПІ було віднесено на сплату податку на прибуток за 11 місяців 2005р. та за 2005р. із застосуванням штрафу за несвоєчасну сплату податку на прибуток в розмірі 252098,92грн.
Місцевим господарським судом було встановлено, що зазначеними платіжними документами позивач оформив на сплату інших платежів:
- платіжні доручення від 30.05.2006р. №962, від 29.06.2006р. №1430 в розділі “призначення платежу” містять посилання на сплату підприємством податку на прибуток за 2 квартал 2006р.;
- платіжні доручення від 29.06.2006р. №1434, від 29.06.2006р. №1438 в розділі “призначення платежу” містять посилання на сплату підприємством податку на прибуток згідно акта перевірки від 16.06.2006р. №111/23-6 та рішення від 19.06.2006р. №0000212343/0, у тому числі штрафних санкцій на суму 12000грн. та 4000грн.
Заявником апеляційної скарги не заперечуються обставини, встановлені місцевим господарським судом, у тому числі те, що суми платежів по вищезазначеним платіжним дорученням в обліковій картці позивача були віднесені на погашення інших сум податкових зобов’язань та пені в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу та без урахування волевиявлення власника грошових коштів.
Згідно п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Згідно п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податків на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно п.11.1 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
З платіжних доручень від 31.05.2006р. №962 на суму 450000грн., від 30.06.2006р. №1430 на суму 100000грн., від 30.06.2006р. №1438 на суму 15000грн., від 30.06.2006р. №1434 на суму 15000грн. на загальну суму 504197,81грн. вбачається, що в розділах “призначення платежу” позивач визначився щодо сплати інших податкових зобов’язань, ніж ті, за порушення граничних термінів сплати яких були застосовані відповідні штрафи.
Місцевим господарським судом правомірно зазначено, виходячи з положень ст.7 Закону України “Про систему оподаткування”, що декларація з податку на прибуток за 11 місяців 2005р. надавалась позивачем не за базовий податковий період, суми, визначені нею, не є узгодженими, граничні строки їх сплати не передбачені ні Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ні Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р.
Відповідно до ст.96 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” для платників податку на прибуток у 2005 році сплата податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2005 року була встановлена за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2005 року та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2005 року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2005р. При цьому в цій же нормі було закріплено, що сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2005 року здійснюється у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Згідно ст.7 Закону України “Про систему оподаткування” зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Апеляційні вимоги відповідача також базуються на доводах щодо недодержання місцевим господарським судом положень п.п. 7.7.ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ (в редакції Закону України від 20.02.2003р. №550-ІV).
Згідно з п.п.7.7.ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ (в редакції Закону України від 20.02.2003р. №550-ІV) податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.
Місцевим господарським судом правомірно зазначено, що цією нормою не встановлено право чи обов’язок саме контролюючого органу змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував грошові кошти відповідними платіжними документами.
За результатами апеляційного провадження по справі судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам чинного законодавства і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду про залишення без зміни постанови господарського суду Донецької області від 12.09.2006р. у справі №2/234а.
В порядку п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.
Беручи до уваги викладене, керуючись п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.199, ст.200, п.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Шахтарської ОДПІ на постанову господарського суду Донецької області від 12.09.2006р. у справі №2/234а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 12.09.2006р. у справі №2/234а –залишити без зміни.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції –Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
Г.Я. Старовойтова
Надруковано:
1. Позивачу.
2. Відповідачу.
3. Господарському суду Донецької обл.
4/5 До справи.