ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
23.10.2006 року Справа № 10/462н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Перлова Д.Ю.
суддів Бородіної Л.І.
Журавльової Л.І.
при секретарі
судового засідання Черніковій Я.В.
за участю
представників сторін:
від позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;
ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2 (на підставі усної заяви ОСОБА_1, відповідно до ст 58 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України),
від відповідача Сень О.М., дов. № 5809/100 від 04.11.2005;
Єфанова Г.Д., дов. № 5840/100 від 09.08.2006
Розглянувши
апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1, м. Ровеньки
на постанову
господарського суду Луганської області
від 10.08.06
у справі № 10/462н-ад (суддя Мінська Т.М.)
за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1, м. Ровеньки
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Ровеньки
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Луганської області від 10.08.06 у задоволенні позовних вимог Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до ДПІ у м. Ровеньки про визнання недійсним рішення НОМЕР_3 про застосування фінансових санкцій за порушення правил застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1 780 грн. 25 коп. відмовлено.
суддя -доповідач
Д.Ю. Перлов
Постанова суду мотивована наступним.
Позивачем здійснено продаж підакцизних товарів, а відтак положення щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок на нього не поширюється.
Судом відхилені доводи позивача щодо неналежності йому реалізованих алкогольних напоїв, оскільки згідно абзаців 5, 6 частини 2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” для застосування відповідальності достатньо самого факту порушення роздрібного продажу алкогольних напоїв. Оскільки продавець здійснювала торгівлю в приміщенні позивача з її дозволу, то при здійсненні трудових обов'язків виступала від імені позивача як суб'єкта підприємницької діяльності. Магазин належить позивачу і останній повинен забезпечити дотримання працівниками вимог законодавства при здійсненні підприємницької діяльності.
Суб”єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 з прийнятою постановою не погодилась, звернулась до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог СПД -фізичної особи ОСОБА_1, посилаючись на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що суд при прийняті постанови не врахував доводи позивача про те, що перевірка була здійснена всупереч законодавству України. Позивач не здійснює продаж підакцизних товарів. Суд не вірно застосував положення п. 6 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі -Закон про РРО). Позивачу не було надано можливості уточнити позов (належним чином підготувати та надати відповідну заяву).
ДПІ у м. Ровеньки у запереченні від 05.10.06 № 6742/100 на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, посилаючись на те, що постанова суду є законною та обґрунтованою. ДПІ у м. Ровеньки вважає правомірним винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3 форми „С” на суму 1 780 грн. 25 коп.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.10.06 виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги головуючого суддю Лазненко Л.Л. та введено до складу колегії суддів головуючого суддю Перлова Д.Ю.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
09.03.2006 працівниками Державної податкової інспекції в м. Ровеньки (відповідача у справі) проведено перевірку господарської одиниці -магазину, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 (позивачу у справі), про що складено акт НОМЕР_4.
В акті зазначено, що перевіркою встановлено:
- розрахункова операція продавцем не проведена через РРО на суму 8 грн. 40 коп., особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми не надано,
- не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, невідповідність у розмірі 356 грн. 05 коп.
На підставі даного акту ДПІ в м. Ровеньки прийнято рішення НОМЕР_3, яким за порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону про РРО відповідно до ст. 17 п. 1, ст. 22 Закону про РРО до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1780 грн. 25 коп.
Позивач є платником єдиного податку згідно свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_5, вид діяльності -роздрібна торгівля.
Відповідно до ст. 1 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Пунктом 6 статті 9 Закону про РРО встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Податкове роз'яснення щодо застосування пунктів 5, 6 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 14 січня 2002 р. N 20, також зазначає, що якщо фізичні особи - платники єдиного та фіксованого податків, суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), положення щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок на них не поширюється.
Позивачем здійснена продаж підакцизних товарів, а відтак положення щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок на нього не поширюється.
Судом першої інстанції правомірно відхилені доводи позивача щодо неналежності йому реалізованих алкогольних напоїв, оскільки згідно абзаців 5, 6 частини 2 ст. 17 Закону 481 для застосування відповідальності достатньо самого факту порушення роздрібного продажу алкогольних напоїв. Оскільки продавець здійснювала торгівлю в приміщенні позивача з її дозволу, то при здійсненні трудових обов'язків виступала від імені позивача як суб'єкта підприємницької діяльності. Магазин належить позивачу і останній повинен забезпечити дотримання працівниками вимог законодавства при здійсненні підприємницької діяльності.
Судом першої інстанції вірно прийнято до уваги той факт, що застосування до ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ст. 155-1 КпАП України і застосування до позивача відповідальності, передбаченої Законом про РРО не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки дані види відповідальності є різними видами.
Статтями 15, 16 Закону про РРО визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи податкової служби шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Тобто планові перевірки, передбачені Законом про РРО не потребують письмового повідомлення суб'єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, рішення ДПІ у м. Ровеньки про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3 форми „С” на суму 1 780 грн. 25 коп. є правомірним.
За таких обставин, господарський суд Луганської області правильно у задоволенні позовних вимог відмовив.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, п. 1 ст. 205, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову господарського суду Луганської області від 10.08.06 у справі № 10/462н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області 10.08.2006 у справі № 10/462н-ад залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.І. Журавльова