Справа № 0511/2153/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2012 року суддя Дебальцевського міського суду Крилова Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу адміністративного судочинства за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому до відділу Державної виконавчої служби Дебальцевського міського управління юстиції, третя особа без самостійних вимог -ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 32688444 від 23.05.2012 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 31.05.2012 року звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача та просить визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2012 року, посилаючись на наступні обставини: 23.05.2012 року заступником начальник відділу Державної виконавчої служби Дебальцевського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 32688444 про зобов'язання УПФУ в м. Дебальцеве здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 05.04.2011 року по 22.07.2011 року включно з урахуванням фактично здійсненних виплат.
Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження є неправомірною та підлягає скасуванню з таких підстав.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Бюджетним Кодексом України від 08.07.2010 року № 2456 (далі - Бюджетний Кодекс) встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення, джерелом фінансування яких є державний бюджет, визначаються законом про Державний бюджет.
Відповідно до статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058) кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату видатків, передбачених цим Законом. Використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом заборонено.
Згідно частини 12 Прикінцевих положень Закону № 1058 органи ГІФУ є органами виконавчої влади, тобто бюджетними установами (стаття 2 Бюджетного Кодексу).
Згідно статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Постанова № 845) передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну.
Частинами 4 та 5 Постанови № 845 перелічено виключний перелік випадків, в яких здійснюється списання коштів з бюджетних рахунків та коло джерел, за рахунок яких таке списання відбувається.
Враховуючи наведене, дії старшого державного виконавця по примусовому виконанню рішення суду про проведення нарахування та виплати пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" без виділення на вказані цілі відповідних асигнувань з Державного бюджет), є незаконним і таким, що суперечить нормам чинного законодавства, а також - спонукання органів виконавчої влади до вчинення дій з нецільового використання бюджетних коштів ( стаття 116 Бюджетного Кодексу).
В судове засідання сторони не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причину неявки не повідомили, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, тому справу було розглянуто в письмовому провадженні.
Представником відповідача до суду були надані заперечення на позов, відповідно до змісту яких відповідач вказує, що 21.05.2012 року на виконання до відділу надійшов виконавчий документ № 2а-4245-2011 року виданий Дебальцевським міським судом про зобов*язання УПФУ в м. Дебальцеве Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 05.04.2011 року по 22.07.2011 року включно за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст.ст. 17,19,20,25 Закону України "Про виконавче провадження" 23.05.2012 року заступником начальника відділу ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження. Боржнику надано строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа до 29.05.2012 року.
У своєму позові позивач посилається на ст.3 Закону України „Про виконавче провадження", де зазначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, що є невірним у даному випадку. При виконанні даної категорії виконавчих документів слід керуватися ст.75 Закону України „Про виконавче провадження" де передбачені умови виконання рішень зобов'язального характеру, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Рішенням Дебальцівського міського суду № 2а-4245-2011 від 14.05.2011 року УПФУ в м. Дебальцеве зобов'язано провести певні дії, що є рішенням зобов'язального характеру, а не стягненням грошових коштів, як це зазначає УПФУ в позові, через що вважають, що вказана категорія виконавчих документів підлягає виконанню органами виконавчої служби.
У задоволенні позову просив відмовити.
Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з*явилася, про місце, час та день розгляду справи була повідомлена належним чином. До суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, ознайомившись з запереченням на позов, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності з Конституцією У країни кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування посадових і службових осіб.
У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обстав що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено) добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобіг несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного бал між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (про садових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені статтею 21 Законом України «Про виконавче провадження», якою встановлена підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, в залежності від статусу боржника та суми зобов'язань, як двох окремих підстав підвідомчості.
Частиною другою даної статті на відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в області зокрема покладено виконання рішень за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, до яких належать Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, які підпорядковані відповідно головним управління Фонду в областях, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду, про що зазначено пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 31 квітня 2002 року № 8-2.
Розділом 2 даного Положення встановлені завдання, функції права та обов'язки Управління, аналіз яких доводить притаманність відповідачу у справі всіх ознак територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади.
Таким чином, примусове виконання судових рішень боржниками в яких є територіальні підрозділи Пенсійного Фонду України покладені на відділи примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управлення юстиції України зокрема в областях.
За таких обставин суд вважає, що позов Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 32688444 від 23.05.2012 року підлягає задоволенню, оскільки виконавче провадження було відкрито не уповноваженою на це особою, так як компетенція щодо примусового виконання судових рішень в яких є територіальні підрозділи Пенсійного Фонду України покладена на відділи примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управлення юстиції України.
Позовна вимога позивача стосовно визнання незаконними дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Дебальцевського міського управління юстиції ОСОБА_3 протиправними підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в порядку ст.. 11 КАС України для повного захисту, прав, свобод та інтересів позивача, і визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 32688444 від 23.05.2012 року.
На підставі ст.ст. 8,11,17,18,25,75 Закону України «Про виконавче провадження», п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року, та, керуючись ст.ст.160-163, 181 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому до відділу Державної виконавчої служби Дебальцевського міського управління юстиції, третя особа без самостійних вимог -ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 32688444 від 23.05.2012 року -задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Дебальцевського міського управління юстиції Дергачова М.В. про відкриття виконавчого провадження № 32688444 від 23.05.2012 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та у порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дебальцевського
міського суду Ю.П. Крилова