Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

"10" липень 2005 р.                         Справа № АС-10/9

Судова колегія у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., судді Івакіна В.О., Шепітько І.І.

при секретарі Саутенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за участю представників сторін:

позивача - Немцова В.А.

відповідача - Сумцової С.В.

апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1147С/1-8) на постанову господарського суду Сумської області від 16.09.05 р. по справі № АС-10/9

за позовом Зарічного споживчого товариства, м. Суми,

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0004392307/0/28954 від 14.07.2003 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.09.05 р. (суддя Коваленко О.В.) позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0004392307/0/28954 від 14.07.2003 р., стягнуто з ДПІ в м. Суми на корить позивача 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.10.2005 р. ДПІ в м. Суми вперше подало апеляційну скаргу (вх. № 4028С) на
рішення господарського суду Сумської області від 16.09.2005 р. по справі № 10/9.

Одночасно з поданням апеляційної скарги ДПІ в м. Суми подала заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду  від 07.11.2005 р. заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми було повернено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2005р. по справі № АС-10/9 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2004р. та рішення господарського суду Сумської області від 01.11.2004р. та справа направлена на новий розгляд. В постанові касаційної інстанції  зазначено про те, що місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що податкові органи не мають право визначати фінансові санкції за вищевказані порушення як податкове зобов'язання, та звернув увагу на те, що вказана обставина не є підставою для визнання недійсним  оскаржуваного рішення в цілому, оскільки судом не з'ясовувалося те чи мало місце порушення викладені в акті перевірки, за які законодавством, передбачені відповідні фінансові санкції та не оцінено інші доводи позивача щодо спростування фактів виявлених порушень.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду  від 10 травня 2006 р. заява про поновлення строку подання апеляційної скарги задоволена, строк поновлений та відкрито апеляційне провадження.

Відповідач - Державна податкова інспекція в м. Суми  в апеляційній скарзі  зазначає, що воно не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, оскільки при винесенні рішення судом не вірно застосовані положення - п. 13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-Ш від 01.06.00р. «забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій...»; п.2 ст. З Указу Президента України № 761\99 від 28.06.99р. «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору»«...ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку". Судом не були досліджені докази наявності факту порушення. Тому, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Позивач в запереченні на апеляційну скаргу зазначає, що оскільки Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ не відноситься до податкового законодавства, застосовані відповідно до ст. 22 вказаного Закону штрафні санкції не можна вважати податковими зобов'язаннями. Як наслідок, винесення податкового повідомлення-рішення про застосування до платника податків штрафних санкцій відповідно до ст. 22 Закону України № 1776-ІІІ є порушенням чинного законодавства. На думку позивача факт порушення порядку справляння ринкового збору відсутній. Тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову –без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

05.07.2003 р. працівниками ДПІ в м. Суми була проведена перевірка здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на ринку по вул. Інтернаціоналістів 21, що належить Зарічному споживчому товариству. Перевіркою встановлено порушення вимог п. 13 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ із змінами та доповненнями, а саме: на місці проведення розрахунків не забезпечено відповідність суми готівкових коштів сумі коштів, які зазначені в денних звітах реєстраторів розрахункових операцій: сума коштів на місці проведення розрахунків 396,50 грн., в денному звіті реєстратора розрахункових операцій 695,00 грн., невідповідність складає 298,50 грн.

Відповідно до п.п.4.5 п.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298, передбачено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" від 20.05.1993 р. № 56-93,  ринковий збір –це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візках, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарському і промислову продукцію та інші товари. Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції, а згідно зі ст. 18 право встановлювати та визначати порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок надано органам місцевого самоврядування. Положенням про ринковий збір, затвердженого Рішенням III сесії Сумської міської ради ХХІУ скликання встановлено ставки, порядок обчислення та порядок контролю за сплатою ринкового збору.

Відповідно до п.1 вказаного Положення ринковий збір - це плата за право займати місця для торгівлі на ринках усіх форм власності..., що справляється з юридичних осіб, підприємців і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари, а згідно пп.2.1 п.2 платниками збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філіали, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари на території ринку.

Пунктом 23 Правил торгівлі на ринках визначено, що продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Справляння ринкового збору здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з видачею касових чеків. Також і  відповідно до п.2 ст. З Указу Президента України "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" від 28.06.1999 р. № 761/99 ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.

За невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті застосовується фінансова санкція, передбачена ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ із змінами та доповненнями - у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення Правил торгів та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за яке передбачені застосовані відповідачем штрафні санкції .

Згідно п. 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.03.2001р. органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Але слід зазначити, що згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000 р. зі змінами та доповненнями (далі Закон), він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 1.9 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом;

Ця форма акту ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, визначені в ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам". Разом з цим, штрафні санкції за порушення вимог Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ", цією статтею не передбачені.

Необхідно зазначити, що вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у ст. 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування". У цих статтях штрафна санкція не передбачена як один із видів податків або зборів, тому обов'язок платника податків - позивача зі сплати штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Однак той факт, що ДПІ  визначила штраф у розмірі 1492,50 грн. як податкове зобов’язання, не є підставою для визнання недійсним оскарженого податкового повідомлення - рішення в цілому, оскільки порушення Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фактично мале місце, тобто оскаржений акт, по суті нарахування штрафу є правомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Сумської області не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому  рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування", п.5 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст. 160, 167, п.1.3) ст. 198, п.1.1), 3) ст. 202, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

постановила:

1. Апеляційну скаргу ДПІ  в м. Суми задовольнити частково.

          2. Постанову господарського суду Сумської області від 16.09.2005 р. по справі № АС-10/9 скасувати та прийняти нову.

          3. Позовні вимоги задовольнити частково.

          4. Податкове повідомлення-рішення № 000439/2307/028954 від 14.07.2003 р визнати недійсним в частині визначення ДПІ у м. Суми Зарічному споживчому товариству  суми штрафу 1492,50 грн. як суми податкового зобов'язання.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в місячний термін з моменту виготовлення її повного тексту.

         Головуючий суддя                                                                    Лакіза В.В.  

                                 Судді                                                                    Івакіна В.О.  

                                                                                                               Шепітько І.І.