ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
26.06.06 Справа № 164/17-04
За позовом Відкрите акціонерне товариство "Білоцерківець"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС ЛТД"
про стягнення 194840,37 грн.
Суддя Суховий В. Г.
Представники:
позивача: Погорілий В.О.; Романко Л.Д.; Скурідіна Н.В.;
відповідача: Грабовський І.А., Ладоха С.І.
Суть спору:
В господарський суд Київської області з позовною заявою звернулося Відкрите акціонерне товариство „Білоцерківець” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС ЛТД” (далі –Відповідач) про стягнення 194 840,37 грн. заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує передачею відповідачеві на підставі договору комісії № 22/03-00 від 30.03.2000р. товару для його подальшої реалізації, посилаючись на те, що відповідна поставка підтверджується накладними від 13.07.2000р. № 13/07-1 та від 06.07.2000р. № 6/07-1, специфікаціями до Договору, а також довіреностями серії КАЛ № 241812 від 04.07.2000р. та серії КАЛ № 241816 від 12.07.2000р., виданих на ім’я Шевченко Н.С. За твердженням позивача, відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань за отриманий товар розрахувався лише частково, в результаті чого, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 194 840,37 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що за вказаними позивачем документами товар не отримував, а підпис на накладних виконаний не Шевченко Н.С., а іншою особою.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2004 провадження у справі № 164/17-04 було зупинено у зв’язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 4888 від 21 листопада 2004р. матеріали справи № 164/17-04 разом з висновком експертизи № 4888 повернуті до господарського суду Київської області. У висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначено, що ідентифікаційне дослідження підпису гр. Шевченко Н.С. не могло бути проведено через вкрай недостатній обсяг порівнювального матеріалу у справі.
В процесі розгляду справи судом були відібрані експериментальні зразки підпису Ладохи С.І. та Шевченко Н.С. До матеріалів справи залучено документи (накладні, довіреності, тощо) які містять вільні зразки підпису Ладохи С.І. та Шевченко Н.С., а також письмові пояснення зазначених осіб щодо належності їм вільних зразків підпису.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2005 провадження у справі № 164/17-04 було зупинено у зв’язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На експертизу були винесені наступні питання: - Чи виконано підпис на специфікаціях від 06.07.2000р. та від 13.07.2000р. (а.с. 22, 21) до договору комісії № 22/03-00 від 30.03.2000р. в графі «Коміссионер»- Ладохою С.І.? - Чи виконано підпис на накладних № 6\07-1 від 06.07.2000р. та № 13\07-1 від 13.07.2000р. (а.с. 23, 25) в графі «Принял»Шевченко Н.С. або Ладохою С.І.?
Листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Вх. № 2589 від 01.03.2006) матеріали справи № 164/17-04 разом з висновком експертизи № 2825 від 25.04.2006 повернуті до господарського суду Київської області. Висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було встановлено: 1. Підпис від імені Ладохи С.І. в графі “Комиссионер” в специфікаціях від 06.07.2000 та 13.07.2000 до договору комісії № 22/03-00 від 30.03.2000 виконано Ладохою С.І. 2. Підписи від імені Шевченко Н.С. в графі “Принял” в накладних № 6/07-1 від 06.07.2000 та № 13/07-1 від 13.07.2000 виконано не Шевченко Н.С., а Ладохою С.І.
У зв’язку з неявкою представників сторін, неподанням витребуваних матеріалів суд неодноразово відкладав розгляд справи.
Представником відповідача подано клопотання, в якому він просить витребувати від Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції документи, а саме: акти перевірки бухгалтерських операцій Відкритого акціонерного товариства „Білоцерківець” та Товариства з обмеженою відповідальністю „АВС ЛТД” за період з 2000р. по даний час, з метою встановити чи були здійснені операції по передачі на реалізацію товару згідно з накладною № 6/07-01 від 06.07.2000р. та накладною № 13/07-01 від 13.07.2000р. на підставі Договору комісії № 22/03-00 від 30.03.2000р. Представник позивача проти поданого клопотання заперечив. Дане клопотання суд задовольняє частково, зобов’язує Білоцерківську об’єднану державну податкову інспекцію подати суду акти перевірки бухгалтерських операцій Відкритого акціонерного товариства „Білоцерківець” за період з 2000р. по даний час.
Також представник відповідача просив суд призначити додаткову судову експертизу, з метою встановити, що було виконано спочатку: сам текст накладних чи підпис в графі “Одержав”. Представник позивача проти поданого клопотання заперечив. Дане клопотання судом відхилено, з огляду на те, що вирішення цього питання не може спростувати або підтвердити факт передачі на реалізацію товару згідно з накладною № 6/07-01 від 06.07.2000 та накладною № 13/07-01 від 13.07.2000 на підставі Договору комісії № 22/03-00 від 30.03.2000, оскільки позивачем було подано суду оригінали довіреностей, виданих відповідачем для отримання від ВАТ “Білоцерківець” гумовотехнічних виробів (а.с. 24, 25), а оригінальність підпису Ладохи С.І. на накладних підтверджено висновком експерта.
Суд також враховує те, що під час вирішення судом питання щодо призначення судової-почеркознавчої експертизи щодо підпису Ладохи С.І. на накладних, відповідач не ставив питання про технічну експертизу накладних.
До того ж, позивачем не подано достатніх доказів того, що накладні та Специфікації, за якими здійснено поставку були підроблені позивачем, враховуючи наявність оригіналів довіреностей, виданих відповідачем, та оригінальність підпису директора Ладохи С.І. на накладних та специфікаціях.
Позивачем подано клопотання про витребування в ДПА в м. Біла Церква документів податкової звітності ТОВ “АВС ЛТД”. Суд відхилив дане клопотання, оскільки документи податкової звітності не можуть були доказами у даній справі.
Ухвалою суду від 08.06.2006 витребувані у ДПІ в м. Біла Церква акти перевірок бухгалтерських операцій ВАТ “Білоцерківець” за період з 2000 р. по даний час щодо операцій за накладними від 06.07.2000 і від 13.07.2000. На день прийняття цього рішення суду витребувані документи не надійшли. Однак, з урахуванням пояснень представників сторін та приписів п. 4.7 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо моменту і підстав виникнення податкових зобов’язань у комітента, суд дійшов висновку, що названі акти перевірок не мають значення у даній справі.
В судовому засіданні 26.06.2006р. представники позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Представники відповідача проти позову заперечили.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд в с т а н о в и в:
30.03.2000р. між Відкритим акціонерним товариством „Білоцерківець” та Товариством з обмеженою відповідальністю „АВС ЛТД” укладено договір комісії на продаж № 22/03-00 (далі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1) відповідач (комісіонер за Договором) зобов’язується за дорученням позивача (комітента) за винагороду здійснити для позивача від свого імені одну або кілька угод по продажу товарів, найменування, ціна та кількість яких встановлюється сторонами в специфікаціях до даного Договору.
На виконання даного Договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 217 192,50 грн. згідно з накладною № 6/07-1 від 06.07.2000, специфікацією та довіреністю на 120 192,72 грн., а також накладною № 13/07-1 від 13.07.2000, специфікацією та довіреністю на 96 999,80 грн. (оригінали а.с. 21-26).
Позивач просить стягнути з відповідача 194 840,37 грн. боргу з урахуванням здійснених між сторонами заліків по взаєморозрахункам та часткового повернення отриманого товару. Однак, позивачем не подано суду належних доказів, які б підтверджували, що саме зазначений в накладних від 06.07.2000 та від 13.07.2000 товар було частково повернуто відповідачем позивачу або ж сплачено за нього шляхом взаємозаліку.
У зв’язку з запереченням відповідача щодо факту отримання від позивача товару за названими накладними, а також підпису представника відповідача на накладних судом було призначено судову почеркознавчу експертизу. Висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було встановлено: 1.Підпис від імені Ладохи С.І. в графі “Комиссионер” в специфікаціях від 06.07.2000 та 13.07.2000 до договору комісії № 22/03-00 від 30.03.2000 виконано Ладохою С.І. 2.Підписи від імені Шевченко Н.С. в графі “Принял” в накладних № 6/07-1 від 06.07.2000 та № 13/07-1 від 13.07.2000 виконано не Шевченко Н.С., а Ладохою С.І.
Таким чином, факт отримання товару відповідачем на підставі Договору комісії на продаж № 22/03-00 від 30.03.2000 за накладними № 6/07-1 від 06.07.2000 та № 13/07-1 від 13.07.2000 підтверджується самими накладними, висновком судової почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, матеріалами справи, оскільки Ладоха С.І., як керівник мала право отримати товар від позивача.
Згідно з ст. 395 ЦК УРСР (чинного на час укладання Договору комісії) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. Аналогічні приписи містяться в ст. 1011 ЦК України.
Як передбачено умовами Договору, зокрема п.п 2.1.1 та 2.1.3, відповідач зобов’язується укласти від свого імені договір з покупцем на продаж товарів по ціні, не нижче ніж вказано в специфікації. Відповідач зобов’язаний не пізніше п’яти днів з моменту отримання від покупця відповідних грошових коштів в якості оплати за товари перерахувати позивачу або внести їх готівкою в касу.
Таким чином, з аналізу Договору комісії на продаж № 22/03-00 від 30.03.2000 суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем отриманого від позивача товару (виконання грошового зобов’язання) настає після продажу відповідачем даного товару будь-якій третій особі та отримання від неї грошових коштів як оплати.
Суд неодноразово ухвалами зобов’язував сторони, у тому числі позивача подати суду докази настання строку виконання грошового зобов’язання відповідачем згідно з п. 2.1.3 договору комісії № 22/03-00 з доданням відповідних доказів. Проте, позивачем не подано суду доказів того, що настав строк оплати, тобто, що відповідач отримав кошти від покупців товару, переданого на комісію (п. 2.1.3 Договору).
Позивачем не подано суду звіту комісіонера (ст. 404 ЦК УРСР і ст. 1022 ЦК України), доказів того, що комітент (позивач) звертався до комісіонера (відповідача) з вимогою про надання такого звіту. Також не подано суду доказів укладення відповідачем угод на продаж товару, переданого на комісію.
Подані позивачем суду копія листа ТОВ АВС “ЛТД” без номера і дати (а.с. 134) та копія Акта виконаних робіт до Договору комісії № 22/03-00 від 30.03.2000р. без номера і дати (а.с. 135) не можуть вважатися належними доказами, оскільки вони не засвідчені належним чином (відсутні підпис, прізвище і посада особи, які б посвідчили відповідність копій їх оригіналам). На пропозицію суду подати оригінали зазначеного листа і акта представник позивача в судовому засіданні 03.03.2005 пояснила, що в позивача не має оригіналів листа і акта.
В ухвалі суду від 21.03.2005 (а.с. 161, описка щодо дати ухвали виправлена ухвалою від 04.04.2005 –а.с. 163) суд вже зазначав, що “Поданий позивачем лист (без дати і номера) та акт виконаних робіт (без дати) не є належним доказом настання строку виконання грошового зобов’язання у відповідача”.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не подано суду доказів реалізації відповідачем поставленого за накладними № 6/07-1 від 06.07.2000 та № 13/07-1 від 13.07.2000 товару, а, відповідно, і доказів порушення відповідачем зобов’язання щодо його оплати, оскільки умови Договору, зокрема п. 2.1.3, передбачають оплату не пізніше п’яти днів з моменту отримання відповідачем коштів від покупця.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено виникнення в нього права вимагати стягнення боргу за Договором комісії, тому в позові слід відмовити.
У зв’язку з відмовою в позові судові (господарські) витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити повністю.
Суддя Суховий В. Г.