Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2006 р. Справа № 03/302-05
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Новікової Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача – Хижняка О.С.
1-го відповідача – Пясецької К.В.
2-го відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3167Х/1-7), на постанову господарського суду Харківської області від 10.07.2006 р. у справі № 03/302-05
за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідний завод запорної арматури”, м. Харків;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Фенікс”, м. Запоріжжя
про визнання зобов’язання недійсним
встановив:
Позивач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним зобов‘язання з поставки комплектуючих для виробництва горілок газових на загальну суму 41309763,64 грн., укладене між ТОВ “Дослідний завод запорної арматури”, м. Харків та ТОВ Фірма “Фенікс”, м. Запоріжжя.
Постановою господарського суду Харківської області від 10.07.2006 р. по справі № 03/302-05 (суддя Подобайло З.Г.) в позові відмовлено.
Позивач з даною постановою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
1-й відповідач, ТОВ “Дослідний завод запорної арматури”, м. Харків, надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що постанова прийнята в відповідності до матеріалів справи згідно з нормами чинного законодавства, вважає, що позивач не довів ті підстави на які він посилається як в позові так і в апеляційній скарзі. Просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову господарського суду від 10.07.2006 р. без змін.
В судовому засіданні представник позивача надав клопотання, в якому просить провадження по справі зупинити до розгляду господарським судом Запорізької області справи за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова до ТОВ “Дослідний завод запорної арматури” та ТОВ «Фірма «Фенікс». Представник 1-го відповідача проти клопотання заперечує, зауважив на тому, що розгляд справи в господарському суді Запорізької області зупинено до розгляду справи в Харківському апеляційному господарському суді, тому клопотання не може бути задоволено. Представник позивача ознайомився з ухвалою суду Запорізької області. Враховуючи те, що розгляд справи в господарському суді Запорізької області зупинено до розгляду справи в Харківському апеляційному господарському суді, порадившись на місці, колегія суддів клопотання позивача залишила без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
ТОВ „Дослідний завод запорної арматури" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області 17.05.2004 р. реєстраційний № 26438128Ю0032074, згідно довідки Харківського обласного управління статистики значиться в Державному реєстрі підприємств і організацій України під № 32943483. На облік в ДПІ взято 19.05.2004р. згідно довідки № 3789, з також зареєстровано як платник податку на додану вартість - свідоцтво № 29886565 та має індивідуальний податковий номер 329494820388, дата видачі свідоцтва 04.06.2004р.
ТОВ „Фірма" „Фенікс" зареєстровано розпорядженням Жовтневої районної адміністрації м. Запоріжжя за № 332-р від 27.09.96 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість - свідоцтво №11536955 та має індивідуальний податковий номер 245117208267.
ДПІ була проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності ТОВ „Дослідний завод запарної арматури" з питань, дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.05.2004р. по 01.01.2005р. Перевіркою був встановлений факт взаємовідносин ТОВ „Дослідний завод запорної арматури" з ТОВ „Фірма" „Фенікс" по договору поставки № 07 від 01.06.2004 року, згідно якого та додаткових угод № 1 від 02.06.2004р., № 2 від 02.06.2004р., № 3 від 26.07.2004р. та № 4 від 30.07.2004 р. в червні 2004р. ТОВ „Дослідний завод запорної арматури" отримано комплектуючи для виробництва вентилів запорних на загальну суму - 226794558,0 грн.( ПДВ в т.ч.).
01.06.04 р. ТОВ "Дослідний завод запорної арматури" (покупець) та ТОВ „Фірма" „Фенікс" (продавець) уклали договір поставки товару № 07. Згідно умов договору продавець зобов’язався поставити та передати у власність ТОВ „Дослідний завод запарної арматури" товар згідно додатку № 1, а покупець прийняти товар ( його партію) та оплатити його, згідно додаткових угод за ціною і по кількості.
02.06.04 р. між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору № 07 про додаткову поставку продукції: корпусу вентиля високого тиску 1650 шт. На суму 1978350,0 грн., струйно-нішевого горілочного модуля 1025 шт. На суму 23578075,0 грн., корпусу вентиля високо тиску 4400 шт. на суму 3629340,0 грн., на загальну суму 35022918,0 грн.
02.06.04 р. між сторонами укладена додаткова угода № 2 до договору в якій постачальник зобов'язується поставити та передати у власність товар на суму 126516500,0 грн., ПДВ 25303300,0 грн., загальна сума 151819800,0 грн., а саме: струйно-нішевий горілочний модуль - 5500 шт.
26.07.04 р. укладена додаткова угода № 3 до договору про оплату за поставлену продукцію простими векселями № 65306931760741, емітовані покупцем на суму 226780747,80 грн. та грошовими коштами.
Розрахунки з ТОВ „Фірма „Фенікс" проведено шляхом передачі простого векселя № 65306931760741 фактичною вартістю 226780747,80 грн. , емітентом цього векселю є ТОВ "Дослідний завод запорної арматури", складання векселю -26.07.2004р., дата погашення векселю - за пред'явленням. Фактична передача векселю підтверджується актом приймання-передачі від 26.07.2004р. та шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок у сумі 13810,20грн.
Згідно додаткової угоди № 4 від 30.07.2004р. до договору № 7 від 01.06.2004р. ТОВ "Дослідний завод запорної арматури" та ТОВ" Фірма „Фенікс" домовилися про обмін раніше переданого на користь ТОВ" Фірма „Фенікс" простого векселя № 65306931760741 на прості векселя № 753288785338, № 753288785335, №753288785337, № 753288785336 загальною вартістю 226780747, 80 грн. Зазначені векселя були отримані від ВКФ "Алів" в підтвердження кредиторської заборгованості за ТМЦ.
Повернення векселя № 65306931760741 підтверджується актом приймання-передачі від 30.07.2004 р. Фактична передача простих векселів № 753288785338, № 753288785335, №753288785337, № 753288785336 на користь ТОВ " Фірма „Фенікс" підтверджується актом прийому-передачі від 30.07.2004р.
На виконання вказаного договору та додаткових угод ТОВ" Фірма „Фенікс" виписало ТОВ "Дослідному заводу запорної арматури" податкові накладні № 62 від 05.07.04 р.№ 46 від 02.06.04 р., № 43 від 02.06.04 р., № 44 від 02.06.04 р., № 47 від 02.06.04 р., № 45 від 02.06.04 р., № 48 від 02.06.04 р.
Згідно до ст.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" функцією державних податкових органів є подача до судів позовів про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних за такими угодами.
Укладення та виконання вищезгаданого договору підтверджується наступними документами: договором поставки товару № 07 від 01.06.04 р., додатковими угодами від 02.06.04 р. №1 та № 2, від 26.07.04 р. № 3 , № 4 від 30.07.2004р. , розрахунками шляхом передачі простого векселя № 65306931760741 та його обміном на прості
векселя № 753288785338, № 753288785335, № 753288785337, № 753288785336
загальною вартістю 226780747,80 грн., податковими накладними № 62 від 05.07.04
р.№ 46 від 02.06.04 р., № 43 від 02.06.04 р., № 44 від 02.06.04 р., № 47 від 02.06.04 р., № 45 від 02.06.04 р.,№ 48 від 02.06.04 р., які проведені сторонами в бухгалтерському та податковому обліку і включені до об'єкту оподаткування ПДВ згідно вимог Закону.
Згідно ст. 72 ГАК України факти, встановлені рішенням суду по цивільним справам, які вступили в законну силу не доводяться при розгляді інших спорів в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Відповідно наданих документів правовідносини між відповідачами виникли у 2004 р. в період дії ЦК України в редакції 2003 р.
Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України для чинності правочинну, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Як встановив господарський суд першої інстанції, договір № 07 укладений особами, які у встановленому законом порядку зареєстровані в якості СПД, що підтверджується відповідними документами: статутами, свідоцтвами про державну реєстрацію та іншими.
Згідно з приписами ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частина друга цієї ж статті надає право державним та іншим органам звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом є Закон України „Про державну податкову службу в Україні", ст. 2 якого встановлено, що основним завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів, встановлених законом.
Розділ II цього Закону містить перелік покладених на органи державної податкової служби функцій, до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.
Однією з функцій органів державної податкової служби є подання до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
Органи державної податкової служби мають право оскаржити тільки ті угоди, визнання недійсними яких передбачає можливість стягнення майна на користь держави.
Стаття 207 ГК України встановлює, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
В ст. 208 ГК України передбачені наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним і вказано, якщо воно визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Право на звернення з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання виникає у органу ДПС лише в разі належним чином встановленої протиправної мети при його укладанні у обох чи одного з учасників.
Згідно ст. 67 Конституції України Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця право на податковий кредит.
Господарським судом Харківської області встановлено, що продавець ТОВ" Фірма „Фенікс" видав ТОВ „Дослідному заводу запорної арматури" податкові накладні, будучи зареєстрованим в якості платника податку на додану вартість", які включені до об'єктів оподаткування податком на прибуток та ПДВ, а останнім включені до складу податкового кредиту з урахуванням правил оподаткування , встановлених Законом України „Про податок на додану вартість" відповідних періодів, що свідчить про відсутність у сторін при укладенні договору мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відсутність наміру у сторін ухилитися від оподаткування, що є обов'язковою ознакою для визнання господарського зобов'язання недійсним та застосування наслідків згідно ст. 208 ГК України з у рахуванням права на звернення з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання за позовом органу ДПС лише в разі належним чином встановленої протиправної мети при його укладанні у обох чи одного з учасників.
Позивач не надав актів перевірки податковими органами м. Запоріжжя фінансово-господарської діяльності ТОВ "Фірма „Фенікс" за відповідний період, не надав актів зустрічних перевірок податковими органами сторін по угоді, які б свідчили про не
включення ними до об'єктів оподаткування спірного договору та не сплату податків
до бюджету.
ТОВ "Дослідний завод запорної арматури" сплатив контрагентом податкові зобов'язання по спірному договору, а саме: рішення Запоріжського районного суду по справі № 2-1620/2005 р. від 18.08.05 р. ( т.2 а. с. 24, 25) за позовом ТОВ "Дослідний завод запорної арматури" до Бєляєва СІ. про стягнення суми заподіяної шкоди, яке набрало законної сили 18.09.2005 р., яким також встановлено, що договір від 01.06.2004 р. №07 та додатки до нього, відповідають діючому законодавству та вважається укладеним ТОВ "Фірма "Фенікс" та ТОВ "Дослідний завод запорної арматури" з моменту досягнення ними всіх суттєвих умов договору, встановлених статтею 638 ЦК України, а саме з моменту підписання договору, Бєляєв С.І., при укладенні та подальшому виконанні договору поставки від 01.06.2004 р. №07 діяв у межах статуту ТОВ "Фірма "Фенікс" та законодавства України .
Згідно ст.24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Про фактичне допущення Беляєва СІ. до роботи на ТОВ "Фірма"Фенікс" у якості виконуючого обов'язки директора свідчать також нотаріально посвідчені пояснення аудитора, аудиторський висновок аудиторської фірми "Лінара-аудит", первинні бухгалтерські документи, постанови правоохоронних органів про відмови у порушенні карної справи.
Згідно з п.9.2 Роз'яснень ВАСУ від 12.03.99 р. № 02-5/111 наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
В подальшому спірне господарське зобов'язання було схвалене Відповідачем-2 шляхом виконання своїх обов'язків за договором поставки № 07 від 02.06.2004 р., про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (який повинен застосовуватися до даних правовідносин з 01.09.2005 р.) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Посилання позивача на відшкодування сум ПДВ по даній угоді з посиланням на п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" не приймаються судом до уваги, оскільки доказів декларування від'ємного значення чи отримання його з бюджету відповідачами чи відповідачем суду не надано.
Посиланнями позивача на порушення відповідачами норми пп. 7.2. 4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є неправомірним, оскільки на момент виписки ТОВ "Дослідному заводу запорної арматури" податкових накладних ТОВ" Фірма „Фенікс" був платником податків, ПДВ тощо і відповідно мав право виписувати податкові накладні. Позивачем вказаний факт не спростовується.
Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскільки 02.06.04 р. відповідачам не міг бути відомий номер свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Дослідного заводу запорної арматури" , ТОВ" Фірма „Фенікс" помилково при видачі податкових накладних 04.06.2004 р. вказав дату 02.06.2004 р., що свідчить про відсутність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відсутність наміру у сторін ухилитися від оподаткування.
Крім того, придбана ТОВ "Дослідним заводом запорної арматури" у ТОВ" Фірма „Фенікс" продукція не має сумнівного походження і використалася надалі відповідачем 2 у своїй господарській діяльності - для виробництва остаточного товару, який проданий ним в межах цивільно-правових угод, що ДПІ не спростовано.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, угода, оформлена договором № 7 від 01.06.2004 р. вже була предметом перевірки податковим органом, про що свідчить акт комплексної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності за період з 19.05.2004 р. по 01.01.2005 р. При зазначеній перевірці порушень чинного законодавства не встановлено.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано не задовольнив позов, оскільки позивачем не доведено наявність умислу, який суперечить інтересам держави та суспільства по спірній угоді, по яким виписані вказані податкові накладні та документи, що підтверджують оплату першим відповідачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, п.1.1. ст. 198, ст. ст.200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 10.07.2006 р. по справі № 03/302-05 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.
Адміністративну справу № 03/302-05 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді