Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2006 р. Справа № АС-3/200-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Новікової Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача –не прибув
1-го відповідача –не прибув
2-го відповідача –Цуканова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх.№2801Х/1-7) на постанову господарського суду Сумської області від 17.05.2006 р. по справі № АС 3/200-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю кафе «Сумифудз», м. Суми
до 1. Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради м. Суми,
2. Сумської міської ради
про визнання права, -
встановила:
Позивач, ТОВ кафе “Сумифудз”, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом та згідно уточнення просив визнання за ним першочергове права на приватизацію шляхом викупу орендованих ним нежитлових приміщень; визнати незаконними дії та бездіяльність відповідачів щодо відмови у включенні орендованих нежитлових приміщень до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Суми, що підлягають приватизації шляхом викупу позивачем; зобов‘язати включити їх в перелік об‘єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2006 році.
Постановою господарського суду Сумської області від 17.05.2006 р. по справі №АС-3/200-06 (суддя Левченко П.І. ) позов задоволено повністю.
Другий відповідач, Сумська міська рада, з даною постановою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Сумської області від 17.05.2006 р. по справі №АС-3/200-06 та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. Також в поясненні міською радою зазначено, що суд першої інстанції порушив норми важливих для вірного вирішення цієї справи законодавчих актів, це: Державна програма приватизації на 2000-2002 роки затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації»від 18.05.2000 р. № 1723-Ш, Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію»від 06.03.1992 р. № 2171-ХП, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 р. , Закон України «Про приватизацію державного майна».
Позивач та 1-й відповідач в судове засідання не прибули. ТОВ кафе «Сумифудз»просить розглядати справу без участі його представника, який приймає участі в розгляді іншої справи в м. Києві. 1-ий відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення № 1963132, в засідання суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників позивача та 1-го відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноваженого представників 2-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
12 липня 2004 року між Департаментом комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та ТОВ кафе „Сумифудз” (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 0052/ФМ-089, за яким позивач отримав у строкове платне користування (в оренду) нежитлові приміщення загальною площею 284,7 кв. м., розміщені на першому поверсі площею 183,4 кв. м. та у підвалі площею 101, 3 кв. м. у будинку № 15 по Червоній площі у м. Суми. В пункті 2.2 договору визначено, що вартість об’єкта оренди станом на 30.03.2001р. становить 82700 грн. відповідно до експертного висновку, здійсненого приватним підприємством „Рейтинг”. Відповідно до довідки КП „Сумське міське бюро технічної інвентаризації” № 9406860 від 31.01.2006р., дійсна інвентаризаційна вартість нежитлових приміщень об’єкту оренди станом на 02.03.2001 року складала 28114 грн.
Пунктами 6.1.2. та 6.2.12 договору оренди передбачено право орендаря здійснювати капітальний ремонт поліпшення та перепланування об’єкта оренди з письмової згоди орендодавця.
Орендодавець листом № 1138 від 24.03.2005р. надав позивачеві згоду на здійснення ремонту та поліпшення орендованих нежитлових приміщень в будинку № 15 по Червоній площі м. Суми, площею 284,7 кв. м.
Позивач здійснив ремонт та поліпшення об’єкту оренди на загальну суму 37002 грн., що підтверджується висновком оцінювача, здійсненим на замовлення позивача оцінювачем - приватним підприємцем Міняйло О. І. (сертифікат суб’єкта оцінювальної діяльності № 3381/05 від 06.05.2005року). Вартість поліпшення орендованого майна, зробленого позивачем, становить більше 25% від вартості об’єкта оренди.
На підставі рішення Сумської міської ради від 30.03.2005р. № 1164-МР „Про ліквідацію Департаменту комунальної власності Сумської міської ради, утворення Управління комунальної власності та приватизації Сумської міської ради і Управління земельних та природних ресурсів Сумської міської ради”, керуючись ч. 4 ст. 54 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Сумська міська рада рішенням від 27.04.2005р. № 1184-МР затвердила Положення про Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради.
Відповідно до п. 2.2 вищезгаданого Положення про Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради до відання Управління належить повноваження щодо контролю виконання умов договорів користування, оренди цілісних майнових комплексів та оренди окремого індивідуального визначеного майна комунальної власності територіальної громади міста Суми, у тому числі нежитлових приміщень. До відання Управління належить власні повноваження, у тому числі, розробка пропозицій про відчуження відповідно до чинного законодавства комунального майна, внесення їх для формування переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Суми які підлягають приватизації або відчуженню, безпосередньо здійснення процедури приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Суми у порядку, встановленому чинним законодавством та підготовка договорів купівлі-продажу майна комунальної власності територіальної громади м. Суми.
У відповідності з п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації»від 18.05.2000 р. № 1723-ІІІ (в редакції від 15.05.2003р.), у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартість не менше ніж 25% залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.
Саме такі поліпшення орендованого майна здійснив позивач. Крім того, відповідно до п. 10.8 договору оренди нерухомого майна № 0052/ФМ –089 від 12 липня 2004 року, цей договір припиняється, зокрема, внаслідок викупу об’єкта оренди орендарем, отже, можливість приватизації шляхом викупу передбачена також і умовами договору.
Згідно зі ст. 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 рр. орендоване позивачем майно віднесене до групи А об'єктів приватизації.
За п. 48 Програми продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі - Закон) та вищезазначеної Програми.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 7 Закону, Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають, відповідно, у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу.
Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції міських рад відноситься затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності тощо.
Виходячи із викладеного, саме Сумська міська рада є органом, який здійснює функції, щодо розпорядження комунальною власністю. Способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.
В силу ч. 3 ст. 7 Закону включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.
Відповідно до п.2.2 Положення про управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради - перший відповідач є органом приватизації що формує переліки об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації та здійснює процедуру приватизації
Частиною 4 ст. 7 Закону встановлений порядок, в якому покупці подають відповідні заяви про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації, до відповідного органу приватизації. Цією ж нормою Закону встановлено, що додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.
Згідно ч. 5 ст. 7 Закону, орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації, включає підприємство до переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації шляхом викупу.
При цьому відмова у приватизації можлива тільки у таких випадках: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з вищезазначеним Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Позивач листом від 30.01.2006 року (вхідний номер першого відповідача 301/01-08) звернувся до Управління та до міського голови міста Суми з проханням включити в перелік об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2006 році орендовані та відремонтовані (поліпшені) позивачем приміщення.
У відповідь перший відповідач (лист від 20.02.2006р. № 301/01-08) включив вказані нежитлові приміщення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, але постійна комісія з питань контролю за використанням комунальної власності та приватизацією, в порушення ст. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, виключила орендовані позивачем приміщення з відповідного переліку, в зв’язку з чим, як зазначено в листі від 20.02.2006р. № 301/01-08 першого відповідача, питання включення до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлового приміщення в будинку № 15 по Червоній площі в м. Суми не може бути винесене на розгляд чергової сесії Сумської міської ради.
Тобто, цим листом позивачеві фактично відмовлено в задоволені його заяви, хоча вищезазначені положення ст. 7 Закону містять лише три виняткових підстави для відмови у приватизації, серед яких відсутня обставина, зазначена першим відповідачем у відмові позивачеві.
Вищий арбітражний суд України (п.9 Інформаційного листа № 01-8/500 від 25.04.2001 року зі змінами) зазначає що, якщо договір оренди не припинив свого існування (ст. 26 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна”), державний орган приватизації не вправі приймати рішення про приватизацію цього майна іншим, крім викупу способом, а в разі прийняття такого рішення воно повинно визнаватись недійсним.
Пунктом 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 р. у справі N 1-16/2000 (N 14-рп/2000) встановлено, що з положень ч. 5 ст. 7 Закону випливає, що орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніше як через місяць повідомити його про результати її розгляду. При цьому Конституційний Суд України відзначив, що відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених ст. 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, викуп застосовується щодо тих об’єктів малої приватизації, які не були продані на аукціоні чи конкурсі; були включені до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, були здані в оренду, якщо право на викуп було передбачене договором оренди, укладеним до набрання чинності Закону України „Про оренду державного майна”.
Конституційний Суд України також вказав, що, виходячи з того, що спосіб приватизації визначає орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації, положення частини п'ятої ст. 7 Закону слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити у приватизації.
Виходячи з того, що відповідачі неправомірно відмовили позивачу, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог
Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 р. у справі N 1-16/2000 (N 14-рп/2000) вирішено, що положення ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.
Включення підприємства до іншого, ніж пропонує покупець, переліку об'єктів приватизації не може розглядатися як відмова у приватизації.
У даній випадку відповідачі не включали спірний об'єкт до іншого, ніж пропонує покупець, переліку об'єктів приватизації, а фактично відмовили позивачу в приватизації.
Як встановив господарський суд Сумської області фактично між сторонами виник спір щодо правомірності дій відповідачів, який за нормами ст. 17 КАС України підлягає розгляду у господарських судах.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачі, всупереч вимогам чинного законодавства незаконно відмовили позивачу у приватизації.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, п.1.1 ст. 198, ст. 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Сумської міської ради, м. Суми залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 17.05.2006 р. по справі № АС 3/200-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.
Адміністративну справу № АС 3/200-06 повернути до господарського суду Сумської області.
Головуючий суддя
Судді