Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2006 р. Справа № АС-45/230-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Іванової О.І
1-го відповідача - Осадчої В.В.
2-го відповідача - Кочай О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. № 3026Х/1-7) на постанову господарського суду Харківської області від 21.07.06 р. по справі № АС-45/230-06
за позовом ПНВФ "Диатест", м. Харків
до 1.Харківська митниця, м. Харків;
2. ВДК у м.Харкові
про стягнення 79032,05 грн.
встановила:
Позивач, ПНВФ "Диатест", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з рахунку державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 100851,94 грн. (враховуючи уточнення позовних вимог) та покладення на Харківську митницю судових витрат по справі.
Постановою господарського суду Харківської області (суддя Калініченко Н.В.) по справі №АС-45/230-06 від 21.07.2006 р.( повний текст якої виготовлено 21.07.2006 р.) позов задоволено. Стягнуто з рахунку Відділення державного казначейства у місті Харкові на користь Приватна Науково-виробнича фірма "Діатест" зайво сплаченого податку на додану вартість 100851,94 грн.
Першим відповідачем, Харківська митниця, подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята при порушенні норм матеріального права у вигляді незастосування закону, який підлягав застосуванню, та норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 21.07.2006 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач, ПНВФ "Диатест", в заперечень на апеляційну скаргу не надав, а представник в судовому засіданні зазначив, що постанова суду першої інстанції законна та обґрунтована, підстав для її скасування немає. Просить залишити апеляційну скаргу 1-го відповідача без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 21.07.2006р. по справі №АС-45/230-06 без змін.
Другий відповідач, ВДК у м.Харкові, у відзиві та в судовому засіданні зазначив, що до функцій органів Державного казначейства України не входить контроль за сплатою обов`язкових митних зборів та платежів та візначення відповідності митного оформлення діючому законодавству, а згідно п.2.1 "Порядку перерахування до Державного бюджету України митних платежів" затвердженого спільним Наказом Державного казначейства України та Державної митної служби України №149/416 від 31.07.2002 р., митні платежі та інші податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, зараховуються на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства у розмірі кодів класифікації доходів бюджету.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно вантажних митних декларацій:
- № 80000/4/040151, № 80000/4/040462, № 800000006/4/040988, № 800000006/4/041300, № 800000006/4/041957, № 800000006/4/042252, № 800000006/4/042522 (за 2004 р.),
-№ 80000000/6/042559, № 800000006/5/040834, № 800000006/5/041300,№ 800000006/5/042270 (за 2005 р.),
-№ 800000007/4/040612, № 800000007/4/040202, №800000007/4/040221, № 800000007/4/0404414, № 800000007/4/040567 (за 2006 р.)
ПНВ фірма "Діатест" було ввезено на митну територію України лікарскі засоби (імунологічні препарати, що зареєстровані в Україні як медичні імунобіологічні препарати) зі сплатою ПДВ у загальній сумі 100851,94 грн., що підтверджується відмітками посадових осіб Харківської митниці на ВМД. При здійсненні митного оформлення позивачем було надано пакет документів, у тому числі й Сертифікати про державну реєстрацію в Україні ввезеного товару (імунологічних препаратів) як виробів для медичного застосування.
Згідно п.п. 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, є операціями, що звільняються від оподаткування ПДВ. Дія даної норми була зупинена Законом України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, однак у повному обсязі була поновлена з 01 січня 2005 року, тобто з моменту набуття чинності Законом України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, який станом на момент проведення митного оформлення ВМД жодних особливостей дії норми п.п. 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачав. Згідно ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до ст. 10 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Разом з тим, при здійсненні митного оформлення та митного контролю Харківською митнецею факт того, що ввезений позивачем товар за наданими сертифікатами є виробом медичного призначення, до уваги прийнято не було, у рахунок сплати податку на додану вартість було здійснено списання суми 100851,94 грн.
Колегія суддів зазначає, що посилання першого відповідача на те, що при митному оформленні ВМД позивач не зазначив пільги по сплаті ПДВ, оскільки відсутність обов’язку з його оплати в даному випадку не є пільгою, встановленою для окремих суб’єктів, а є операцією, що звільняється від оподаткування, як це передбачено підп. 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” є необгрунтованим. Дана норма є нормативним приписом, який повинен застосовуватися в силу обов’язковості законодавства усіма посадовими особами. Надані позивачем документи надавали для цього достатні підстави.
Слід відзначити, що чинним законодавством на митні органи покладено обов’язки зі здійснення митного оформлення та митного контролю щодо ввезених на територію України товарів та вчинення необхідних дій суб’єктами ЗЕД. Отже, митні органи зобов’язані вчиняти законні дії, незалежно від того, більша чи менша сума митних платежів зазначена у ВМД при поданні її до митного оформлення, що випливає з ст. 4 Митного кодексу України.
Згідно статтям 40, 41 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації затвердженому наказом Державної митної служби України № 561 від 14.10.2002 року (який мав чинність на час митного оформлення до 20.04.2005 р. і втратив чинність на підставі наказу державної митної служби від 20.04.2005 № 314) та до наказу державної митної служби від 20.04.2005 № 314 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за N 439/10719 „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” уповноважена посадова особа митного органу на етапі прийняття ВМД до оформлення перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф B, 23, 28, 34, 36, 44, 47, 48 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такого контролю (п.3.5.), за наявності достатніх підстав на кожному з етапів контролю посадовою особою може бути відмовлено в митному оформленні з обов'язковим оформленням Картки відмови (п. 6.1.). При прийнятті ВМД до оформлення здійснюються в тому числі й перевірка комплектності отриманих від декларанта документів і їх відповідності даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД.
За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.п. 5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 10, 40, 41 Митного кодексу України, ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
ухвалила:
1. Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Харківської області від 21.07.2006 року по справі № АС-45/230-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Сторони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Адміністративну справу № АС-45/230-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді