Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

"03" жовтня 2006 р.                                                          Справа № АС-4/204-06

  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., судді  Сіверін В.І., Фоміна В.О.

при секретарі Новікова Ю.В.

за участю представників:

позивача - Нестеренко М.В.

3-я ос., яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача - Тищенко Т.А.

відповідача -  Мальцева Л.В., Циганенко А.К.

3-я особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3043С/1-8)  на постанову  господарського суду Сумської області від 11.07.2006 р. по справі № АС-4/204-06

за позовом ВАТ "Науково-виробниче АТ ВНДІкомпресормаш", м. Суми

3-я ос. на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Філія "Сумське ЦВ Промінвестбанк"

до Державна податкова інспекція в м. Суми

3-я ос. на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Національного банку України в Сумській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

встановила:

Позивач, ВАТ "Науково-виробниче АТ ВНДІкомпресормаш", звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив визнати нечинним рішення відповідача, Державної податкової інспекції в м. Суми, № 0000172201/0/48004 від 27 жовтня 2005 року в частині застосування штрафних санкцій за здійснення операцій з валютними цінностями на загальну суму 55926,14 грн.

Постановою господарського суду Сумської області від 11.07.2006 р. по справі № АС-4/204-06 (суддя Лугова Н.П.) адміністративний позов задоволено. Визнано   нечинним   податкове   повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000172201/0/48004 від 27.10.05 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 55926 грн. 14 коп. Стягнуто з Державної податкової інспекції в м. Суми на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробничого товариства «ВНДІкомпресормаш»3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, ДПІ в м. Суми, з постановою господарського суду першої інстанції не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити  рішення  про  відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш", посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Позивач, ВАТ "Науково-виробниче АТ ВНДІкомпресормаш", в запереченні на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає обставинам, дослідженим в суді першої інстанції. На думку позивача в самій скарзі відповідач вільно, на свій розсуд тлумачить чинне законодавство України. ВАТ "Науково-виробниче АТ ВНДІкомпресормаш"  просить господарський суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області - без змін.

3-я особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Філія "Сумське ЦВ Промінвестбанк" вважає, що кошти в сумі 298082,00 рос. рублів, перераховані ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш" згідно угоди №13 від 01.04.2005р., не є інвестицією, оскільки сутність цих коштів не відповідає визначенню інвестиції, яка наведена в ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а саме: інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються суб'єктами господарської діяльності, в результаті чого утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Відповідно до п.4 (а) ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993 року операції з проведення платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами), не потребують отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

3-я особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Національного банку України в Сумській області в судове засідання не прибула, про причини свого неприбуття апеляційному суду не повідомила.

При розгляді матеріалів справи колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила, що в квітні 2005 року позивач взяв участь в аукціоні, який проводився Гомельським обласним управлінням РУП «Белтехинвентаризация». Об'єктом продажу стала будівля механічного цеху, яка розташована за адресою: Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Підгорна, 10.

Під час аукціону між позивачем і РУП «Белтехинвентаризация»була укладена угода № 13 від 01.04.2005 року про права та обов'язки сторін в процесі підготовки і проведення аукціону (із змінами, внесеними додатковою угодою від 18.04.2005 року).

Згідно з п. 3 зазначеної угоди, позивач повинен внести завдаток на розрахунковий рахунок Республіканського унітарного підприємства «Гомельський Судостроительно - судоремонтный завод»в сумі 298082 рублів РФ. Оплату передбачено провадити в рублях РФ.

За умовами договору, в разі, якщо учасник стане переможцем аукціону, завдаток зараховується в рахунок оплати об'єкту (будівлі механічного цеху). Якщо учасник не стане переможцем аукціону, за умовами угоди - завдаток йому повертається протягом 10 робочих днів з дня проведення аукціону або з моменту реєстрації організатором аукціону відмови від участі в аукціоні.

Як свідчать матеріали справи платіжним дорученням від 19.04.2005 року, № 4 позивачем в іноземній валюті перераховано завдаток за участь в аукціоні відповідно до угоди № 13 від 01.04.2005 року в сумі 298082 рублі РФ на розрахунковий рахунок РУП «Гомельський Судостроительно - судоремонтный завод», м. Гомель.

Відповідно до протоколу про результати аукціону з продажу власності від 20.04.2005 року, позивач став переможцем зазначеного аукціону. 26.04.2005 року позивачем укладено договір купівлі - продажу об'єкту нерухомості з РУП «Гомельський судостроительно - судоремонтный завод».

Відповідно до п. 3.3. вищезазначеного договору, загальна сума договору в рублях РФ складає 3384770,35 рублів РФ, в тому числі завдаток в сумі 298082 рублі РФ.

04.05.2005 року позивач відповідно до «Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестиції за кордон», затвердженої Постановою правління Національного Банку України 16.03.1999 року за № 122, звернувся до НБ України через Управління НБУ в Сумській області із заявою видати індивідуальну ліцензію на здійснення інвестиції за кордон, на суму 3384770,35 рублів РФ, тобто на всю суму договору купівлі - продажу об’єкту нерухомості від 26.04.2005 року.

Пакет документів, наданий для отримання ВАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" ліцензії на здійсненні інвестиції за кордон, був повернутий позивачу 06.05.2005 року в зв'язку з невідповідністю вимогам гл. 2 вищевказаної Інструкції.

26.04.2005 року була укладена додаткова угоду № 1 до договору купівлі –продажу об’єкту нерухомості, якою внесено зміни до п.п. 4.2.1. п.4.2. договору, а саме: покупець (позивач) зобов'язався здійснити оплату об'єкта (будівлі механічного цеху) в сумі 3086688,35 рублів РФ, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в рублях РФ в строк до 20.07.2005 року, за мінусом раніше перерахованої суми відповідно до угоди № 13 в 01.04.2005 року в сумі 298082 рублі РФ.

17.05.2005 року позивач повторно звернувся до НБУ з заявою надати індивідуальну ліцензію для здійснення інвестиції за кордон, змінивши суму інвестиції до 3086688,35 рублів РФ та отримав індивідуальну ліцензію № 488 від 15.07.2005 року за вих. № 28-144/2639-7103 на здійснення інвестиції за кордон на суму 3086688,35 рублів РФ.

Матеріали справи свідчать, що платіжним дорученням в іноземній валюті № 15 від 19.07.2005 року позивачем перераховано як оплата за придбання будівлі механічного цеху відповідно до договору б/н від 26.04.2005 року грошові кошти в сумі 1932460,00 рублів РФ на розрахунковий рахунок РУП «Гомельський Судостроительно- судоремонтный завод». Платіжним дорученням в іноземній валюті № 16 від 20.07.2005 року позивачем також було перераховано, як оплату за придбання будівлі механічного цеху відповідно до договору б/н від 26.04.2005 року грошові кошти в сумі 1154228,35 рублів РФ на розрахунковий рахунок РУП «Гомельський Судостроительно - судоремонтный завод», м. Гомель.

З 07.09.2005 року по 18.10.2005 року спеціалістами Державної податкової інспекції в м. Суми проводилась комплексна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої був складений акт № 112/233/00220434 від 18.10.2005 року планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства. На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте рішення № 0000172201/0/48004 від 27.10.2005 року про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 56266,14 грн., в тому числі, за здійснення операцій з валютними цінностями без ліцензії - 55 926, 14 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача і пояснення представників учасників адміністративного процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, через таке.

Відповідно до п.п. "є" п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину потребує отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Підпунктом 6 статті 5 зазначеного Декрету передбачено, що порядок і термін видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Враховуючи зазначене, таким документом є Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, яка затверджена Постановою правління Національного банку України від 16.03.1999 року, № 122.

Пункт 1.1. Інструкції визначає поняття "інвестиція за кордон", що передбачає господарську операцію, яка означає придбання суб'єктами інвестицій основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав, цінних паперів.

Пункт 1.4. Інструкції визначає поняття «об'єкта інвестиції»- це будь-яке майно, в тому числі основні фонди, нематеріальні активи, корпоративні права, цінні папери та їх похідні.

Пункт 1.10. Інструкції визначає поняття "індивідуальної ліцензії на здійснення інвестиції" - належним чином оформлений письмовий дозвіл Національного банку України на право здійснення конкретним резидентом конкретної інвестиції.

В результаті перевірки дотримання вимог валютного законодавства було встановлено, що ВАТ " НВАТ "ВНДІкомпресормаш" 19.04.2005 року перерахувало за межі України суму 298082,00 руб. РФ, зараховану в якості завдатку за купівлю будівлі механічного цеху, розташованого за адресою: г. Гомель, ул. Подгорная, 10, Республика Беларусь (який був врахований до загальної вартості цього об'єкта), на підставі угоди № 13 між ВАТ "ВНДІкомпресормаш" та РДУП "Белтехинвентаризация" про права та обов'язки сторін в процесі підготовки і проведення аукціону та додаткової угоди від 18.04.2005 р. без попереднього отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення інвестиції за кордон, чим порушило підпункт "є" пункту 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Судова колегія апеляційної інстанції вважає посилання позивача на те, що на момент перерахування завдатку на розрахунковий рахунок РУП "Гомельский судостроительно - судоремонтный завод" в сумі 298082 руб. РФ не було однозначно вирішено чи купить саме позивач будівлю механічного цеху чи ні безпідставними та невірними висновки суду першої інстанції про те, що «на дату перерахування завдатку об'єкт інвестиції був відсутній. Тільки після перемоги на аукціоні в появі об'єкта інвестиції, позивачем була отримана ліцензія на здійснення інвестиції за кордон», оскільки в угоді № 13 між ВАТ "ВНДІкомпресормаш" та РДУП "Белтехинвентаризация" про права та обов'язки сторін в процесі підготовки і проведення аукціону чітко визначений об'єкт інвестиції (п. 1 угоди № 13) та волевиявлення позивача, спрямоване на вступ у договірні відносини купівлі-продажу будівлі механічного цеху РДУП "Белтехинвентаризация" Республіки Бєларусь (об'єкта інвестиції).

Отже, враховуючи викладене, позивач не звільняється від обов'язку попереднього отримання індивідуальної ліцензії НБУ при здійсненні інвестиції за кордон (при придбанні основних фондів за кордоном).

Також невірним колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що "у зв'язку з тривалим оформленням індивідуальної ліцензії позивач був вимушений укласти додаткову угоду № 1 Договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості від 26.04.2005 року, якою внесено зміни до п.п. 4.2.1 п. 4.2 договору про перерахування грошових коштів на рахунок продавця за мінусом суми раніше перерахованого у відповідності з угодою № 13 від 01.04.2005 року завдатку та про те, що "основне зобов'язання позивача випливає з договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості, який був укладений позивачем 26.04.2005 року", оскільки договірне зобов'язання, котре виникло на підставі угоди № 13 від 01 квітня 2005 року не являлось додатковим (акцесорним), тому що так званого головного (основного) зобов'язання від 26.04.2005 року ще не існувало. Таким чином, завдаток по угоді № 13 від 01 квітня 2005 року - це грошова сума, яка була перерахована РДУП "Белтехинвентаризация" Республіки Беларусь на підтвердження зобов'язання придбати будівлю механічного цеху (об'єкта  інвестиції) в майбутньому. Завдаток виконував функцію авансування платежу за договором купівлі-продажу вищевказаного об'єкту.

Матеріалами справи підтверджується і це не заперечується з боку позивача, що загальна вартість об'єкта інвестиції складає 3384770, 35 рублів РФ, в тому числі завдаток в сумі 298082 рублів РФ. 04.05.2005 року позивач відповідно до "Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестиції за кордон", затвердженої Постановою правління Національного Банку України 16.03.1999 року, № 122, звернувся до НБУ через управління НБУ в Сумській області із заявою видати індивідуальну ліцензію на здійснення інвестиції за кордон на суму 3384770, 35 рублів РФ, тобто на всю суму вартості об'єкта інвестиції (будівлі механічного цеху). Таким чином, позивач не заперечував суми інвестиції в 3384770,35 рублів РФ. Пакет документів, наданий для отримання ВАТ "НВАТ "ВНДІкомпресормаш" ліцензії на здійсненні інвестиції за кордон був повернутий позивачу 06.05.2005 року у зв'язку з невідповідністю вимогам гл. 2 вищевказаної Інструкції. Розмір інвестиції за кордон становить 3384770, 35 рублів РФ. Сума 298082 рублів РФ перерахована позивачем за кордон, з метою придбання в майбутньому об'єкта інвестиції, без попереднього отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення інвестиції за кордон.

Таким чином, на придбання позивачем будівлі механічного цеху на рахунок РУП "Гомельский судостроительно - судоремонтный завод" всього перераховано 3384770,35 руб. РФ, з них 298082,00 руб. РФ перераховано без отримання ліцензії, чим порушено пп. "є" п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Згідно з п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 "за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - сплачується штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій".

В зв'язку з порушенням позивачем пп. "є" п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93 ДПІ в м. Суми було винесено відповідне податкове повідомлення-рішення № 0000172201/0/48004 про застосування штрафних санкцій в сумі 55926,14 грн., відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93.

Крім того, перевіркою порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за межами України встановлено, що декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належать позивачу і перебувають за межами України до ДПІ в м. Суми надавались своєчасно. Проте, в розділі II Декларації "Фінансові вкладення" п. 11 "На придбання нерухомого майна" позивачем не відображена операція з перерахування завдатку в сумі 298082 руб. РФ.

Відповідно до п.2 ст. 10 Декрету № 15-93 несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Відповідно до ст. 16 зазначеного Декрету за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції до порушників застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Згідно з п.2.8. ст. 2 "Положення про валютний контроль", затвердженого Постановою НБУ № 49 від 08.02.2000 р. несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

Податковим повідомленням-рішенням № 0000172201/0/48004 позивачу додатково нараховані штрафні санкції в розмірі 340 грн. за порушення п.2.8. ст. 2 Положення НБУ про валютний контроль, при цьому загальна сума штрафних санкцій склала 56266,14 грн.

Слід зазначити, що факт порушення позивачем норм валютного законодавства був встановлений Управлінням НБУ в Сумській області, про що було повідомлено Державну податкову інспекцію в м. Суми листом від 27.07.2005 № 08-10/2667, яким повідомляється про порушення ВАТ "ВНДІкомпресормаш" п.п. "є" п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93. ДПІ в м. Суми при проведенні планової перевірки була врахована вищезазначена інформація Управління НБУ в Сумській області.

Відповідно до п. 3.1 ст. З Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 08.02.2000 № 49, санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", застосовуються НБУ до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що місцевий господарський суд невірно зазначив про те, що відповідач не довів вини з боку позивача та третьої особи - Філії "Сумське ЦВ Промінвестбанку" щодо перерахування коштів за кордон без отримання відповідної ліцензії, посилаючись при цьому на приписи ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз вказаного положення дає підстави для висновку про те, що суб'єкт владних повноважень не повинен доказувати вину іншої сторони по адміністративній справі, а зобов’язаний доказувати правомірність свого рішення (в даному випадку –правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень). Орган податкової служби надав обґрунтування правомірності винесення податкових повідомлень-рішень з посиланням на нормативно-правові акти.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення господарський суд Сумської області не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства, через що постанова  від 11.07.2006 р. по справі № АС-4/204-06 підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ст. 198, п. 4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                              

ухвалила:

1. Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

2. Постанову господарського суду Сумської області від 11.07.2006 р. по справі № АС-4/204-06 скасувати та прийняти нову.

3. В задоволенні позову відмовити.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Сторони  мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Адміністративну справу № АС-4/204-06 повернути до господарського суду Сумської області.

         Головуючий суддя                                                                    Івакіна В.О.  

                                Судді                                                                     Сіверін В.І.

                                                                                                         

                                                                                                               Фоміна В.О.