КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1170/11 Головуючий у 1-й інстанції: Сенюта В.О.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"04" липня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Старової Н.Е.
суддів: Маслія В.І, Файдюк В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Києві апеляційну скаргу Садового товариства «Берізка»Київської області на постанову Деснянського районного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, 3-ї особи - Місцевої громадської організації Садівниче товариство «Берізка» - про скасування рішення, суд
В С Т А Н О В И В
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області (далі - сільська рада), 3-ї особи - Місцевої громадської організації Садівниче товариство «Берізка»(далі - СТ «Берізка»або апелянт) про скасування рішення № 248 від 23 січня 2009 року, яким скасовано рішення Бобрицької сільської ради № 60 від 03 листопада 2006 року «Про надання земельних ділянок у власність членам СТ «Берізка»ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ведення садівництва».
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Садівниче Товариство «Берізка»подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Справа розглянута у письмовому провадженні відповідно ч.2 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі листа голови СТ «Берізка»№ 363 від 30.11.2008 року (а.с. 21), рішенням ХХ111 сесії V скликання Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області № 248 від 23 січня 2009 року, було прийнято рішення про скасування рішення Бобрицької сільської ради № 60 від 03.11.2006 року «Про надання земельних ділянок у власність членам СТ «Берізка» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ведення садівництва».
Судова колегія апеляційного суду погоджується з тим, що судом першої інстанції справа розглядалась у межах п.1 ч.2, ч.1 ст.17 КАС України зокрема, як спір фізичної осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), і суд дійшов вірного висновку про порушення відповідачем при прийнятті рішення № 248 від 23 січня 2009 року положень ч.3 ст.2 КАС України.
Лист голови СТ «Берізка»№ 363 від 30.11.2008 року, про скасування рішення сільської ради № 60 від 03.11.2006 року про надання земельних ділянок у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ведення садівництва, з підстав, що ці ділянки належать іншим особам, без надання доказів права власності цих осіб на ділянки, які надані позивачам, не є підставою для скасування рішення про надання цих ділянок у власність позивачам.
Суд першої інстанції обґрунтовано послався на порушення відповідачем ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№ 280/97-ВР від 21.05.1997 року (далі -Закон № 280/97-ВР), вказуючи на порушення сільрадою прав позивачів гарантованих Конституцією України на власність і недотримання положень ст.ст. 33, 47 ЗУ № 280/97-ВР. Позивачі не були попереджені про прийняття оскаржуваного рішення та воно не було їм надіслано, чи іншим чином доведено до їх відома у встановленому порядку.
З вказаних підстав судом першої інстанції прийнято правильне по суті рішення, але суд розглянув не всі питання, з якими зверталися позивачі.
У ві?дповідності до ч.2 ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції правильне по суті, але яким вирішені не всі позовні вимоги або питання.
Так, позивачі у позовній заяві просили поновити строк для звернення до адміністративного суду, оскільки його було пропущено на їх думку з поважних причин.
Як з'ясовується з матеріалів справи, позивачам дійсно стало відомо про рішення сільської ради № 248 від 23 січня 2009 року у середині 2009 року від ТОВ «Земприватсервіс», і вони своєчасно звернулися до Броварського міськрайонного суду Київської області з заявою про скасування рішення, але тільки 28 грудня 2010 року судом постановлено остаточне рішення, згідно якого, за непідсудністю справи нормам цивільного судочинства, провадження по справі закрито. Позивачі 26.01.2011р. суду звернулися до належного, за предметною підсудністю, суду.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, позивачі обґрунтували поважність підстав пропуску строку звернення до суду встановленого ст.99 КАС України і колегія судів дійшов висновку, що ці підстави є поважними. У матеріалах справи наявна Ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2009 року (а.с. 6), згідно якої вбачається, що позивачі своєчасно звернулися до суду, але остаточна підсудність справи була встановлена лише 28 грудня 2010 року.
Тому, колегія судів дійшла висновку про необхідність поновлення позивачам пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, яка є предметом розгляду за цією справою.
Доводи апелянта, не спростовують висновків суду першої інстанції, а по суті, дублюють зміст письмових заперечень на адміністративний позов та не можуть бути прийняті судом до уваги.
Посилання апелянта на неповажність причин пропуску позивачами строку на оскарження рішення сільської ради, спростовуються дослідженими, у цій частини, матеріалами справи, а не вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, на яке вказує апелянт, не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції, тому у цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню у межах ч.2 ст.201 КАС України.
Бер?учи до уваги вищевикладене, ко?легія суддів, у відповідності? до ч. 2 ст. 205 КАС України, приходить? до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно змінити частково і поновити позивачам строк звернення до суду, як такий, що був пропущений з поважних причин.
Керуючись статтями 160,167,195,196,198,201,205,206, 212 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 11 липн?я 2012 року змінити -поновити ОСОБА_3, ОСОБА_4 строк звернення до суду.
В іншій частині постанову Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Маслій В.І.