Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2006 р. Справа № 10/121-05
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Новікової Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача –Гордієнко Л.В.
відповідача - Цюкало Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3205Х/1-7) на постанову господарського суду Сумської області від 24.07.06 р. по справі № 10/121-05
за позовом Малого підприємства фірми "Людмила" м. Глухів
до Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові Сумської області
про визнання недійсними рішення та вимоги, -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсними вимоги від 23.12.2004 р. № 92 про сплату боргу в сумі 6 343,83 грн. та рішення від 23.12.2004 р. № 384 про застосування фінансових санкцій в сумі 4 167,64 грн. прийняті УПФУ в м. Глухові.
Постановою господарського суду Сумської області від 24.07.2006 р. по справі № 108/121-05 (суддя Моїсеєнко В.М. ) позов задоволено.
Відповідач, УПФУ в м. Глухові, з постановою суду не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що платники, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до чинного законодавства не звільнені від оплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а тому, просить скасувати постанову господарського суду Сумської області від 24.07.2006 р. по справі №10/121-05 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач, МПФ “Людмила”, надав заперечення на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що МПФ “Людмила” не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому не повинно сплачувати страхові внески та просить визнати протиправним та нечинними Рішення № 384 та вимогу про сплату боргу № 92.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача та пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог господарський суд Сумської області виходив із того, що позивач не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки цей збір для нього замінено єдиним податком, тому він не повинен сплачувати страхові внески у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком, виходячи із наступного.
Мале підприємство фірма "Людмила" відповідно до свідоцтва від 23.12.2003р. №1804000212 про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва - юридичною особою знаходиться на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку у 2004 році.
16-20.12.2004р. управління пенсійного фонду України у м. Глухові було проведено перевірку позивача щодо правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду за період з 01.04.2001р. по 16.12.2004р., про що складено акт № 90 від 20.12.2004р.(а. с. 7-8).
За результатами перевірки позивачу за період 2004р. було донараховано страхові внески за ставкою 32 % на фонд оплати праці в сумі 16051,17 грн.
Рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі № 384 від 23.12.04р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 4167,64 грн.
Згідно з вимогою № 92 від 23.12.2004 року про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові вимагало від позивача сплатити недоїмку зі страхових внесків в сумі 6343,83 грн. у десятиденний строк з дня одержання вимоги.
Відносини з загальнообов’язкового державного пенсійного страхування врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ (далі - Закон) та п.2.1.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція), підприємства, установи і організації, створені відповідно до Законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, та господарювання та інші особи ( включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є страхувальниками (платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), тому повинні сплачувати страхові внески за найманих (застрахованих) осіб на загальних підставах, тобто 32 відсотка від нарахованого фонду оплати праці та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (4008/97-ВР) для відповідних платників збору.
Відповідно до приписів частини 1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" всі платники незалежно від обраної системи оподаткування зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески у розмірі 32% та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі, згідно положення частини 1 ст. 19 Закону.
В статті 46 Конституції України зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
Несплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позбавляє застрахованих осіб (працівників), права на зарахування їм страхового стажу для обчислення пенсії, за ті періоди за які не були сплачені страхові внески.
Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. № 727/98 передбачає вичерпний перелік податків і зборів, однак, страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування до них не віднесені, а отже, нараховані внески не є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З метою уникнення сплати надмірних сум протягом періоду внесення відповідних змін до законодавства при сплаті страхових внесків за найманих працівників юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді відрахувань від єдиного та фіксованого податків за таких працівників, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні звітні періоди. Згідно з пп. 11.17 Інструкції суми надміру сплачених, чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний, особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.
Крім того, Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" являє собою нормативний акт, сфера дії якого розповсюджується на податкові правовідносини.
На відміну від цього Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках передбачених цим Законом, або в частині що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.5 Закону). Згідно з ч. 4 ст.18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці відносини не поширюється податкове законодавство.
Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області, правомірно згідно з актом перевірки від 20.12.2004 року № 90, МПФ "Людмила" було донараховано страхові внески за ставкою 32% за період 2004 року.
Відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови господарський суд Сумської області невірно застосував норми матеріального права, застосувавши до спірних правовідносин як приоритетний Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", через що постанова від 24.07.06 року підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160, 167, п.1.3 ст. 198, ч.1 п.1, 4 ст.202, ст.ст. 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Глухів задовольнити.
2. Постанову господарського суду Сумської області від 24.07.2006 року по справі №10/121-05 скасувати та прийняти нову.
3. В задоволенні позову відмовити.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.
Адміністративну справу № 10/121-05 повернути до господарського суду Сумської області.
Головуючий суддя
Судді