КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2012 року 2а-3035/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВідділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції
проскасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції (далі - Відповідач) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 червня 2012 року ВП № 33022298 за виконавчим написом № 619, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. 22 березня 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки виконавчим документом визначено інший спосіб та порядок виконання виконавчого напису.
12 липня 2012 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, його представник у призначений день і час до суду не з'явився.
Згідно з вимогами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Русецького П.С. від 14.06.2012 року ВП № 33022298 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 619, виданого 22.03.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в розмірі 211032,35 грн.
Проте, на думку позивача, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області порушені вимоги Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження визначає інший порядок та спосіб виконання виконавчого напису, ніж зазначено в ньому.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень суддів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV).
Статтею 2 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Відповідно до вимог статті 8 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Частиною першою статті 17 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Так, частиною другою зазначеної статті Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.
Статтею 18 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV визначені вимоги до виконавчого документа.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV, у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною третьою статті 18 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV визначено, що виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Згідно зі статтею 25 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, виконавчий напис № 619, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. 22 березня 2012 року, відповідає усім вимогам Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV.
Згідно з частиною другою статті 11 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з виконавчого напису № 619, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. 22 березня 2012 року, ним передбачено:
- звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,2282 гектара, кадастровий номер 3221284401:01:044:0052, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вул. Дорошенка, яка належить на праві власності ОСОБА_1;
- за рахунок коштів, отриманих від реалізації земельної ділянки, задовольнити вимоги ПАТ "Укрсоцбанк";
- стягнути суму в розмірі 3000,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
Отже, приватний нотаріус у виконавчому написі № 619 визначив спосіб та порядок виконання виконавчого напису, а саме звернути стягнення на земельну ділянку, стягнути 3000,00 грн. та за рахунок коштів, отриманих від реалізації земельної ділянки, задовольнити вимоги ПАТ "Укрсоцбанк".
Проте, державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2012 року ВП № 33022298 в порушення вимог статті 11 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV визначено інший спосіб та порядок виконання виконавчого напису № 619, що не встановлений останнім.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, частиною першою статті 6 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно зі статтею 11 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що при вирішенні питання про прийняття до примусового виконання виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та чинним законодавством України.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Отже, враховуючи наведене, вимога позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 червня 2012 року ВП № 33022298 за виконавчим написом № 619, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. 22 березня 2012 року, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на встановлення факту порушення відповідачем своїми діями та бездіяльністю вимог Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи наведені всі обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи позивача знайшли свого підтвердження, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Русецького П.С. про відкриття виконавчого провадження від 14 червня 2012 року ВП № 33022298 за виконавчим написом № 619, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. 22 березня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.