АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01601,  м.  Київ,  МСП,  вул.  Володимирська,  15

Справа № 22-4234                                                           Головуючий у 1-ій інстанції - Ігнатченко Н.В.

Доповідач                                                                                                                   - Карпенко СО.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 липня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Карпенко СО.

суддів                   Наумчука М. І.,  Диби В.Г.,

при секретарі       Татарчук К.М. ,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»,

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2007 року

в справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»

про визнання правочину недійсним,

встановила:

У листопаді 2006 року ОСОБА_1.3вернулася у суд з позовом про визнання недійсним договору № 005702 від 16.06.06 року з додатками як такого,  що укладений внаслідок обману,  так як консультант фірми при укладенні договору не повідомила,  що сплата авансових платежів є обов'язковою умовою договору,  а не її правом,  і ці умови не були зазначені у правочині.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21.02.07 року позов задоволено. Визнано договір № 005702 від 16.06.06 року з додатками до нього недійсним.

Зобов'язано ТОВ "Житловий альянс" відшкодувати ОСОБА_1.3битки в сумі 13 000 грн48 коп по договору та судові витрати в сумі 16 грн50 коп.

Стягнуто з ТОВ "Житловий альянс" 121 грн50 коп державного мита.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2.,  діючи в інтересах ТОВ "Житловий альянс",  просить рішення скасувати і постановити нове,  яким ОСОБА_1. у позові відмовити,  або направити справу на новий розгляд.

Посилається на те,  що жодного доказу,  який би підтверджував факт введення її в оману,  позивачем не надано. Крім того,  розуміючи зміст договору,  позивач подавала декларації

В суді апеляційної інстанції позивач заперечувала доводи апеляційної скарги,  вважаючи рішення суду законним,  і просила залишити його без змін.

Колегія суддів,  перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції,  дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено,  що 16.06.06 року сторони уклали Договір № 005703,  предметом якого було надання учаснику системи послуг,  спрямованих на придбання нерухомості,  через систему "Альянс",  організовану фірмою.

Згідно п.3.1.1 договору учасник системи зобов'язувався сплатити одноразово реєстраційний платіжне -розмірі,  передбаченому додатком №1 до договору,  при підписанні договору та адміністративний платіж в розмірі,  передбаченому додатком № 1,  на умовах та в порядку,  передбаченому додатком №2 до договору.

Для отримання статусу учасника системи позивач сплатила реєстраційний платіж в сумі 1 800 грн,  адміністративний платіж в сумі 1 800 гривень та здійснювала щомісячні платежі по 725 грн56 коп протягом чотирьох місяців.

Відповідач на виконання зобов'язань,  передбачених  ст. 2 Договору № 005703 сформував групу № 16 і включив до неї позивача.

Вказані обставини сторони підтвердили.

Суд першої інстанції,  задовольняючи позов,  виходив з того,  що консультант ТОВ «Житловий альянс» ввела позивача в оману,  в договорі зазначила неправильні відомості про обставини,  що мають значення для укладення правочину,  та не повідомила,  що сплата авансових платежів є обов'язковою умовою договору,  а не правом позивача.

Проте з таким висновком погодитись не можна,  враховуючи наступне.

Стаття 230 ЦК України встановлює: якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення,  такий правочин визнається судом недійсним.  Обман має місце,  якщо сторона заперечує наявність обставин,  які можуть перешкодити вчиненню правочину,  або якщо вона замовчує їх існування.

Пункт 3.1.3  ст. 3 встановлює обов'язок учасника щомісячно сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати

З п.3.4  ст. 3 додатку № 2 до договору № 005703 від 16.06.06 року вбачається,  що учасник системи має право сплачувати авансові платежі (один або більше чистих платежів,  сплачених в місяці,  за який учасником зроблено сплату повного платежу) у довільній кількості. Авансові платежі будуть використані для покриття повних платежів,  передбачених графіком платежів у зворотньому порядку,  починаючи з останнього повного платежу.

Враховуючи обов'язок учасника щомісячно сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати,  передбачений пунктом 3.1.3  ст. 3 договору,  правом учасника,  про яке йдеться у п.3.4  ст. 3 додатку № 2,  є не сам факт сплати авансових платежів,  а обрання довільної кількості цих платежів.

Визначаючи зміст термінів,  у  ст. 1 додатку № 2 до спірного договору вказано,  що повний платіж - це щомісячний платіж,  який сплачується учасником системи,  розмір якого складається з суми чистого платежу (частини ціни товару) та адміністративних витрат.

Пунктом 4.7  ст. 4 додатку № 2 до договору передбачено,  що процедура розподілу фонду групи проводиться на підставі розгляду поданих декларацій,  в яких зазначена кількість чистих платежів,  сплату яких учасник системи бере на себе.

Зі змістом спірного договору та додатків до нього позивач була ознайомлена і з ними погодилася,  що вона не оспорює.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку,  що позивачем не доведено укладення договору внаслідок обману,  тому рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового,  яким у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись  ст.  ст. 3ОЗ,  307,  309,  314,  316 ЦПК України,  колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2,  яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»,  задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2007 року скасувати з постановлениям нового,  яким ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс» про визнання правочину недійсним.    

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,  але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.