АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД   МІСТА КИЄВА

01601,  м.  Київ,  МСП,  вул. Володимирська,  15

Справа № 22-5912                                                              Головуючий у І -ій інстанції - Зубков СО.

Доповідач                                                                                                                     - Карпенко СО.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12 липня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - судді  Карпенко СО.

суддів Наумчука М. І.,  Пікуль А.А.,

при секретарі         Горбань А.В.

з участю представника заявника - Заболотного С. Г.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Руский Стандарт» на ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2007 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Руский Стандарт»

про видачу судового наказу

про стягнення з ОСОБА_1

заборгованості по кредиту,

встановила:

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.05.07 року ТОВ «Банк Руский Стандарт» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1. заборгованості по кредиту.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ «Банк Руский Стандарт» просить ухвалу скасувати і передати питання на розгляд до суду першої інстанції,  посилаючись на те,  що вимоги банку грунтуються на правочині,  вчиненому у письмовій формі,  і спору про право немає.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Банк Руский Стандарт» апеляційну скаргу підтримав з підстав,  наведених у ній,  і просив її задовольнити.

Колегія суддів,  перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та в межах вимог,  заявлених у суді першої інстанції,  дійшла висновку,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суддя,  відмовляючи ТОВ «Банк Руский Стандарт» у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  виходив з того,  що вбачається спір про право.

Такий висновок є правильним,  враховуючи наступне.

Відповідно до правил пункту першого частини першої  ст.  100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Так,  зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається,  що ТОВ «Банк Руский Стандарт» просить стягнути з ОСОБА_1. всю суму кредиту,  несплачені відсотки за користування коштами,  комісію за розрахункове обслуговування,  штраф за пропуск платежів і комісію за закриття рахунку.

Зазначені у заяві вимоги фактично є наслідком розірвання договору кредиту,  тобто заява ТОВ «Банк Руский Стандарт» спрямована на припинення між сторонами матеріальних правовідносин,  а така вимога має вирішуватися у порядку позовного провадження.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку,  що ухвала судді першої інстанції є законною та обґрунтованою,  висновки якої доводами апеляційної скарги не спростовані,  тому підстав для скасування такої ухвали немає.

Керуючись  ст.  ст. 3ОЗ,  307,  312,  314,  315 ЦПК України,  колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Руский Стандарт» відхилити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.