АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01601, м. Київ, МСП, вул. Володимирська, 15
Справа № 22-2240 Головуючий у 1 -ій інстанції - Борисова О.В.
Доповідач - Карпенко С. О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Карпенко С. О.
суддів Котули Л.Г., Наумчука М. І.,
при секретарі Татарчук К.М. ,
з участю позивача та його представника - адвоката ОСОБА_1.,
представника ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» - Грабовського І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю
«Інноваційна Будівельна компанія»
на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2006 року
в справі за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопромхім»,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна Будівельна компанія»,
третя особа директор Товариства з обмеженою відповідальністю
«Інноваційна Будівельна компанія» ОСОБА_3,
про визнання наказу недійсним, зобов'язання видати наказ про звільнення,
стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення коштів по тимчасовій непрацездатності, стягнення
заборгованості по оплаті щорічної та додаткової відпусток,
стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати
у зв'язку з порушенням термінів її виплати,
стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги
та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
У лютому 2006 року ОСОБА_2. звернувся у суд з позовом до ТОВ «Автопромхім» та ТОВ «Інноваційна будівельна компанія», в якому просив стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 2 399 грн., заборгованість у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 2 945 грн., заборгованість по оплаті щорічної та додаткової відпустки у розмірі 11 513 грн, стягнути на підставі ст. 39 КЗпП України вихідну допомогу у розмірі 12 000 грн та зобов'язати ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» видати наказ про його звільнення на підставі статті 39 КЗпП України і належно оформлену трудову книжку.
В подальшому позивач змінював позовні вимоги і остаточно просив зобов'язати ТОВ «Інноваційну Будівельну Компанію» відмінити незаконний наказ № 6 від 12.10.05 року «Про звільнення» з 08.11.05 року за угодою сторін та зобов'язати товариство видати наказ про його звільнення на підставі статті 39 КЗпП України в зв'язку з порушенням директором ОСОБА_3. законодавства про працю та умов трудового договору (контракту) і відповідним чином оформити трудову книжку. Днем звільнення просив вважати день видачі трудової книжки - 4 травня 2006 року.
Просив стягнути з ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» на його користь заборгованість по заробітній платі за червень 2005 року в розмірі 3 355, 60 грн, заборгованість по заробітній платі за липень 5 року в розмірі 2 399 грн; заборгованість по виплаті допомоги по часовій непрацездатності - 2 945 грн, заборгованість по оплаті щорічної та додаткової відпусток в розмірі 10 345, 50 грн, компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 2 326, 80 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу - 10 914, 10 грн, вихідну допомогу в зв'язку з припиненням трудового
договору внаслідок порушення законодавства про працю і умов трудового договору у розмірі 12 000 грн, за моральну шкоду в розмірі 8 000 грн., а також компенсацію витрат на оплату правової допомоги у розмірі 1 650 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29.11.06 року позов ОСОБА_2. задоволено частково.
Визнано наказ, виданий ТОВ «Інноваційна Будівельна Комранія», № 6 від 12.10.05 року «Про звільнення» ОСОБА_2. з 08.11.05 року за угодою сторін за ч.1 ст. 36 КзПП України незаконним.
Зобов'язано ТОВ «Інноваційна Будівельна компанія» видати наказ про звільнення ОСОБА_2. з 04.05.06 року з посади технічного директора у підрозділі Адміністрація в ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» на підставі ст. 39 КЗпП України у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю та умов трудового договору.
Зобов'язано ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» внести відповідні записи в трудову книжку ОСОБА_2. про визнання наказу № 6 від 12.10.05 року недійсним та про звільнення ОСОБА_2. з 04.05.06 року за ст. 39 КЗпП України у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю та умов трудового договору.
Стягнуто з ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» на користь ОСОБА_2.: заборгованість по заробітній платі за червень 2005 року в розмірі 3 355грн60 коп, заборгованість по заробітній платі за липень 2005 року в розмірі 3 399 грн, заборгованість по виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності з розмірі 2 945 грн, кошти по оплаті щорічної та додаткової відпустки в розмірі 7 527 грн64 коп,
компенсацію за втрату частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 2 326 грн80 коп;
середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10 914 грн 10 коп, моральну шкоду в розмірі 1 000 грн,
судові витрати по справі за надання правової допомоги в розмірі 1 650 грн, всього стягнуто з ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» на користь ОСОБА_2. 32 118 грн18 коп.
Стягнуто ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» на користь ОСОБА_2. 12 000 грн вихідної допомоги за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» на користь держави 423 грн18 коп державного мита і 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 3 355 грнбО коп з ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» на користь ОСОБА_2. допущено до негайного виконання.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2. просив рішення суду змінити, стягнувши з ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» на його користь заборгованість по оплаті щорічної та додаткової відпустки у розмірі 10 882 грн64 коп, а вихідну допомогу - у розмірі 12 000 грн. без відрахування суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів і зобов'язати ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» виплатити загальну суму всіх стягнутих коштів через установу банку. В іншій частині рішення залишити без змін. Вважає, що суд першої інстанції допустився арифметичної помилки і неправильно застосував норми матеріального права.
ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» просить у апеляційній скарзі рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд не притягнув до участі у справі юридичну особу, в якій працював позивач у жовтні 2005-січні 2006 роках, і при розрахунках цей факт не врахував. Зазначає, що контракт з позивачем укладено неуповноваженою особою, проте суд першої інстанції недійсним цей контракт не визнав. В суді апеляційної інстанції позивач та його представник апеляційну скаргу, подану позивачем, підтримали з підстав, наведених у ній, і заперечували доводи апеляційної скарги ТОВ «Інноваційна будівельна компанія».
Представник TOВ «Інноваційна будівельна компанія» підтримав апеляційну скаргу, подану товариством, з підстав, викладених у ній, і просив відхилити апеляційну скаргу позивача.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2. та апеляційна скарга ТОВ «Інноваційна будівельна компанія» підлягають частковому задоволенню.
Встановлено, що 01.10.04 року між ТОВ «Автопромхім», яке є засновником ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія», в особі комерційного директора ТОВ «Автопромхім» ОСОБА_4. та ОСОБА_2. укладено трудовий договір (контракт) на строк з 11.10.04 року по 11.04.08 року про призначення ОСОБА_2. на посаду технічного директора ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» з посадовим окладом в розмірі 4 000 грн.
Відповідно наказу № 2 від 11.10.04 року, виданого ТОВ «Інноваційно будівельна Компанія» ОСОБА_2. був прийнятий на посаду технічного директора у підрозділ Адміністрація з 11.10.04 року з окладом у розмірі 4 000 грн на підставі Контракту.
Наказом ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» від 12.10.05 року № 6 «Про звільнення» ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» розірвала трудові відносини з ОСОБА_2. на підставі п.1 ст. 36 КзПП України за угодою сторін з 08.11.05 року на підставі заяви Гінді та візи керівника підрозділу.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що звільнення позивача за ч.1 ст. 36 КзПП України незаконне і є підстави для його звільнення за ст. 39 КзПП України зі стягненням вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку. Так як позивач отримав трудову книжку 04.05.06 року, суд вважав підставними вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, спричиненого затримкою трудової книжки. Враховуючи доведеність факту непроведения з ОСОБА_2. розрахунку при звільненні, суд стягнув на користь позивача заборгованість по заробітній платі та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, і стягнув кошти на відшкодування моральної шкоди.
Такі висновки суду є правильними, грунтуються на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні поданих сторонами доказів і відповідають фактичним обставинам справи.
Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції представник відповідача не заперечував факту наявності заборгованості перед позивачем по заробітній платі, факту затримки розрахунку при звільненні та факту затримки видачі трудової книжки; підтвердив, що заяви позивача про його звільнення за власним бажанням вони не мають.
Враховуючи наведене, суд підставно стягнув на користь позивача заборгованість по заробітній платі та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, середній заробіток за час вимушеного прогулу, спричиненого затримкою трудової книжки.
Суми, стягнуті судом за вказаними позовними вимогами, ґрунтуються на відомостях, наданих відповідачем щодо розміру заборгованості перед позивачем, і не оспорені відповідачем у апеляційній скарзі. Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивачем було подано відповідачеві заяву від 02.11.05 року про дострокове розірвання строкового трудового контракту за ініціативою працівника на підставі ст. 39 КЗпП України - у зв'язку з порушенням роботодавцем його трудових прав та умов контракту, в якій він просив звільнити його з 08.11.05 року.
Висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем трудового законодавства, а саме ст. ст. 21, 29, 47, ПО, 115 КЗпП України, та ч.5 п.1.6, п.4.1, ч.2 п.4.3 умов контракту, укладеного з позивачем, не оспорені і суд апеляційної інстанції вважає їх правильними. Тому рішення в частині зобов'язання відповідача звільнити позивача на підставі ст. 39 КЗпП України з виплатою 12 000 грн вихідної допомоги за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів є вірним.
Твердження ОСОБА_2. про неправомірність проведення таких відрахувань чинному законодавству не відповідає, так як будь-яких обмежень щодо їх проведення не передбачено. Посилання ОСОБА_2. на ст. 26 Закону України «Про оплату праці» помилкове, оскільки, відповідно до правового змісту поняття відрахувань, на обмеження розміру яких вказано у цій нормі, правовідносини щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів вказаним Законом не регулюються.
Підстав зобов'язувати ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» виплатити позивачеві загальну суму всіх стягнутих коштів через установу банку також немає.
Визначаючи розмір коштів по оплаті щорічної та додаткової відпустки, які належать позивачеві, суд першої інстанції допустився помилки. Відповідно до довідки, розмір коштів по оплаті щорічної та додаткової відпустки складає 5 441 грн32 коп, тому в цій частині рішення слід змінити.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «Інноваційна Будівельна Компанія» щодо незаконності рішення зводяться до укладення контракту з позивачем неуповноваженою особою. Посилання на те, що суд мав визнати контракт недійсним, суперечать ст. П ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Вимог щодо визнання недійсним контракту відповідачем заявлено не було. Крім того, такі твердження при наявності неоспореного контракту, фактичного допуску позивача до роботи і нарахування йому заробітної плати тощо правового значення не мають.
Не відповідає змісту рішення і твердження ТОВ «Іноваційна будівельна компанія» про те, що судом у розрахунках не враховано період роботи позивача в ТОВ «Хораус Арт Консалтінг». Як вбачається з рішення суду, середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно ч.4 ст. 235 КЗпП стягнутий судом за період з 27.01.06 року по 04.05.06 року.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів по оплаті щорічної та додаткової відпустки змінити, в іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою і відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія» задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29.11.06 року в частині стягнення щорічної та додаткової відпустки в розмірі 7 527 грн64 коп змінити, зменшивши цю суму до 5 441 грн32 коп.
В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29.11.06 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги