Справа № 2-893/08

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

18 березня  2008р.                                                                                         м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Борисюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 47584 грн. і моральну шкоду у розмірі 20000 грн., а також судові витрати по справі  Свої вимоги він обґрунтовує тим, що під час ДТП, яке сталося 28.07.2007  року за їх участю, було пошкоджено автомобіль якій належить йому на праві власності. Також йому було спричинено моральних страждань, які виявились у емоційних стражданнях, порушенням його звичайного образу життя, оскільки без автомобіля  дуже тяжко стало добиратися до місця проживання.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив. Про час та місця слухання справи був належним чином повідомлений, про що у справі маються докази. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, ще підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.07.2007 року на проспекті Вернанского у м. Сімферополі сталося дорожня  транспортна подія за участю водіїв ОСОБА_1, якій керував а/м OPEL OMEGA  д/н НОМЕР_1  і ОСОБА_2, якій керував а/м ВАЗ 21063  д/н НОМЕР_2.

Про це було укладено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124, 130 ч.2  КУоАП України. Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 28.08.2007 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні правопорушення за ст. 124, 130 ч. 2  КоАП України і на нього було накладено штраф у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспорту строком на два роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на практику Верховного Суду України щодо застосування цієї норми, суду не треба доказувати обставини ДТП, оскільки висновок щодо винної особи у скоєнні правопорушення встановлено судовим рішенням у виді постанови по справі про адміністративне правопорушення і має преюдиційне значення.

Таким чином судом встановлено, що саме за вини ОСОБА_2 сталося вказана подія, в якої було пошкоджено автомобіль OPEL OMEGA д/н НОМЕР_1, належний позивачеві.

Оскільки ОСОБА_2 є власником автомобіля, якім він керував підчас ДТП, то відповідно до ст. 1187 ЦК України, саме він повинен відшкодувати шкоду, завдану його діями при керуванні джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до висновку експерта № 3281 від 11.01.2008 року, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля OPEL OMEGA д/н НОМЕР_1 у наслідок ДТП, складає 48141,85 грн. В судовому засіданні позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду саме у розмірі, якій встановлено цією експертизою.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

З урахуванням обставин справи, керуючись ст. 23 ЦК України, зважаючи на те, що тілесних ушкоджень при ДТП позивачем отримано не було, але  автомобіль, якім він керував  є його власністю, до того  ж він певно емоційно переживав, розмір моральної шкоди, якій підлягає задоволенню суд вважає необхідним встановити у розмірі 2000 грн., що буде адекватно обставинам справи, та відповідати принципу розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 750, 72 грн. - оплати за проведення судової експертизи,  а також 51 грн. і 7,5 грн. - судового збору і 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Решта недоплаченого судового збору у розмірі 430,42 грн., а також 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 11, 60, 61, 88, 212-215, 225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  48141 гривен 85 копійок матеріальної шкоди, 2000 грн. - моральної шкоди, 840 гривен 22 копійки судових витрат,  а усього на його користь - 50982 гривен 07 копійок.

Стягнути  з ОСОБА_2 на користь держави 430 гривен 42 копійок судового збору  і 7 гривен 50 копійок - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду спарви у Київському районному суді м. Сімферополя.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення може бути також оскаржене в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                                                                                                      Суддя: