ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"31" жовтня 2006 р. | Справа № 30/322-06-9805 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого М.В. Сидоренко
суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Чапліна О.В.
від третьої особи: Козачишин О.В.
від відповідача: Матящук А.Д., Пудлінська Л.І., Перебендюк К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 02.10.2006 р.
про скасування заходів забезпечення позову
у справі № 30/322-06-9805
за позовом Регіонального відділення Фонду Держаного майна України по Одеській області
за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”
до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі товариства з обмеженою відповідальністю
про зобов’язання вчинити певні дії
за зустрічним позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром”
до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі товариства з обмеженою відповідальністю
про визнання дій неправомірними та спонукання вчинити певні дії (сторони та суть спору зазначаються згідно ухвали суду)
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Апеляційною інстанцією здійснювалась повна фіксація судового процесу.
В С Т А Н О В И Л А :
25.09.2006 р. Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській області (далі –Фонд), за участю третьої особи на його стороні –Дочірнього підприємства „Біостимулятор” Державної акціонерної компанії „Укрмедпром” (далі –ДП) звернулось до господарського суду з позовною заявою про зобов’язання Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства „Біостимулятор” у формі ТОВ (далі –ОВХФП) повернути орендований цілісний майновий комплекс (далі –Комплекс) для одночасної передачі цього Комплексу до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України на баланс ДП та про затвердження акту приймання-передачі майна Комплексу.
Ухвалою суду від 26.09.2006 р. прийнято до розгляду позовну третьої особи - ДП про визнання неправомірними дії ОВХФП щодо відмови передати Комплекс Фонду та про зобов’язання відповідача підписати акт приймання-передачі майна Комплексу.
26.09.2006 р. ДП звернулось з клопотанням, в якому просило суд заборонити ОВХФП використовувати та здійснювати експлуатацію орендованого державного майна Комплексу. При цьому в підтвердження необхідності вжиття заходів щодо забезпечення позову третя особа посилалась на існування вірогідності відчуження державного майна із-за порушення господарським судом справи № 2/171-06-6019 про банкрутство ОВХФП.
Ухвалою господарського суду від 26.09.2006 р. (суддя Рога Н.В.) клопотання ДП задоволено. Судом на період розгляду даної справи по ст. ст. 66, 67 ГПК України заборонено керівництву та трудовому колективу ОВХФП експлуатацію і використання будь-яким чином майна Комплексу шляхом проведення опису, накладення арешту та опечатування вузлів, механізмів, агрегатів виробничого обладнання, адміністративних, виробничих, складських, господарських приміщень, інженерних мереж. При цьому господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування такого засобу забезпечення позову, оскільки, з врахуванням предмету спору, вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
02.10.2006 р. Фонд звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати ухвалу від 26.09.2006 р. про забезпечення позову та припинити провадження у справі по п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України в зв’язку з зупиненням дій Фонду по поверненню Комплексу до державної власності.
02.10.2006 р. ОВХФП звернулось до суду з клопотанням про скасування заходів щодо забезпечення позову з врахуванням вказаного клопотання Фонду.
Ухвалою господарського суду від 02.10.2006 р. скасовано ухвалу суду від 26.09.2006 р. щодо забезпечення позову. При цьому суд, скасовуючи свою ухвалу про забезпечення позову, посилався на те, що балансоутримувачем та користувачем Комплексу на умовах договору оренди від 19.11.2003 р. залишився –орендар ОВХФП, Комплекс потребує планових заходів, необхідних для переходу на зимовий період, виконання ухвали про забезпечення позову призведе до псування державного майна (Комплекс має лабораторію з тваринами).
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду від 02.10.2006 р. ДП звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. Мотивуючи свої вимоги, скаржник посилається на те, що ухвала суду прийнята з порушенням ст. 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3, 4-7, 22, 26, 43, 82 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності, а також порядку оцінки судом доказів та вирішення спору по суті. В доповненні на апеляційну скаргу скаржник додатково зазначає на те, що „скасування заходів забезпечення позову може відбуватися винятково з ініціативи суду і лише після завершення розгляду справи, про що зазначається в рішенні чи ухвалі”.
В запереченнях та додаткових запереченнях на апеляційну скаргу ОВХФП просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до матеріалів справи ухвали господарського суду від 05.10.2006 р. по справі № 2/171-06-6019, оскільки предмет спору даної справи не стосується справи про банкрутство.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, приходить до наступного.
Судова колегія вважає, що ухвала суду, якою в порядку ст. 68 ГПК України скасовується забезпечення позову, з врахуванням принципів та засад правосуддя, визначених ст. 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України, може бути оскаржена, а тому апеляційна скарга розглядається по суті.
Ухвалою господарського суду від 02.10.2006 р. скасовано ухвалу суду від 26.09.2006 р. щодо забезпечення позову. При цьому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції діяв в межах ГПК України і правомірно керувався положеннями ст. 68 зазначеного кодексу.
Також слід визнати правомірним і висновок суду щодо необхідності скасування ухвали про забезпечення позову, який наведено вище в даній постанові. При цьому, судова колегія приймає до уваги положення ст. 33 ГПК України щодо розподілу між сторонами обов’язку доказування, та приходить до висновку, що ДП, звертаючись до суду з клопотання про забезпечення позову, жодного належного доказу в підтвердження необхідності такого забезпечення не надало та взагалі не обґрунтувало своє клопотання саме з врахуванням предмету позовних вимог, зазначених третьою особою в позовній заяві.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що господарський суд, виносячи оскаржувану ухвалу та скасовуючи свою раніше винесену ухвалу, котрою він (суд) застосував неадекватні заходи забезпечення позову, необхідність яких ніякими матеріалами справи не підтверджена, фактично виправив свою помилку в межах повноважень, наданих суду ГПК України.
Враховуючи наведені вище положення, судова колегія вважає, що доводи скаржника, зазначені ним в апеляційній скарзі і перелічені вище в даній постанові, не заслуговують на увагу, т. я. являються безпідставними, оскільки всупереч ст. 33, 34 ГПК України не доведені документально.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 02.10.2006 р. являється обґрунтованою, відповідає чинному законодавству, правових підстав для її скасування не вбачається. В задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 106 ГПК України, судова колегія, –
П о с т а н о в и л а :
Ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2006 р. по справі № 30/322-06-9805 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Справу передати на розгляд господарського суду Одеської області.
Видати скаржнику довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита сплаченого за квитанцією № 12 від 03.10.2006 р. в сумі 42,50 грн.
Головуючий суддя: Сидоренко М.В.
Суддя: Таценко Н.Б.
Суддя: Мишкіна М.А.